Перевод: со всех языков на все языки

the turn of the sentence

1 the turn of the sentence

teikuma uzbūve

English-Latvian dictionary > the turn of the sentence
2 I don't like the turn of the sentence

Общая лексика: мне не нравится, как построено это предложение

Универсальный англо-русский словарь > I don't like the turn of the sentence
3 turn

turn ⇒ Street directions

A n

1 (opportunity, in rotation) tour m ; to wait one's turn attendre son tour ; it's my turn gen c'est mon tour ; ( in game) c'est à moi de jouer ; whose turn is it? gen c'est à qui le tour? ; ( in game) c'est à qui de jouer? ; ‘miss a turn’ ‘passez votre tour’ ; to be sb's turn to do être à qn or au tour de qn de faire ; it's your turn to make the coffee c'est à toi or à ton tour de faire le café ; it was his turn to feel rejected il se sentait rejeté à son tour ; to have a turn on or at or with the computer utiliser l'ordinateur à son tour ; to have a turn at driving prendre son tour de conduite ; to take turns at doing, to take it in turns to do faire qch à tour de rôle ; to do sth turn and turn about faire qch à tour de rôle ; take it in turns! chacun son tour! ; by turns tour à tour ; to feel happy and depressed by turns être tour à tour heureux et malheureux ; to speak out of turn fig commettre un impair ; I hope I haven't spoken out of turn j'espère ne pas avoir commis d'impair ;

2 ( circular movement) tour m ; to give sth a turn tourner qch ; to give sth half a turn to the left faire tourner qch d'un demi-tour vers la gauche ; to do a turn [dancer] faire un tour ; to take a turn in the park faire un tour dans le parc ;

3 ( in vehicle) virage m ; a 90° turn un virage à 90° ; to make ou do a left/right turn tourner à gauche/à droite ; to do a turn in the road faire un demi-tour ; ‘no left turn’ ‘défense de tourner à gauche’ ;

4 (bend, side road) tournant m, virage m ; there's a left turn ahead il y a un tournant or virage à gauche plus loin ; brake before you go into the turn freinez avant de prendre le virage ; take the next right turn, take the next turn on the right prenez la prochaine (rue) à droite ;

5 (change, development) tournure f ; the turn of events la tournure des événements ; this is an extraordinary turn of events les événements ont pris une tournure extraordinaire ; to take an encouraging/a worrying turn [events] prendre une tournure encourageante/inquiétante ; to take a turn for the better [person, situation] s'améliorer ; [things, events] prendre une meilleure tournure ; to take a turn for the worse [situation] se dégrader ; [health] s'aggraver ; she has taken a turn for the worse elle va de plus en plus mal ; to be on the turn [luck, milk] commencer à tourner ; [tide] commencer à changer ; ⇒ century ;

6 ○ GB ( attack) crise f, attaque f ; she's had one of her turns again elle a eu une nouvelle crise or attaque ; a giddy ou dizzy turn un vertige ; to have a funny turn se sentir tout/-e chose ○ ; it gave me quite a turn, it gave me a nasty turn ça m'a fait un coup ○ ;

7 ( act) numéro m ; a comic/variety turn un numéro comique/de variété ; to do a/one's turn faire un/son numéro.

B in turn adv phr

1 ( in rotation) [answer, speak] à tour de rôle ; she spoke to each of us in turn elle nous a parlé chacun à notre tour ;

2 ( linking sequence) à son tour ; this in turn leads to higher inflation ceci à son tour fait augmenter l'inflation ; I invited Andrew who in turn invited Robert j'ai invité Andrew qui à son tour a invité Robert.

C vtr

1 ( rotate) [person] tourner [knob, wheel, handle] ; serrer [screw] ; [mechanism] faire tourner [cog, wheel] ; to turn sth to the right/left tourner qch vers la droite/gauche ; to turn sth to ‘on’/‘off’ tourner qch sur (la position) ‘marche’/‘arrêt’ ; to turn a switch through 90 degrees faire tourner un sélecteur de 90 degrés ; to turn sth halfway/the wrong way tourner qch d'un demi-tour/dans le mauvais sens ; to turn the key in the door ou lock ( lock up) fermer la porte à clé ; ( unlock) tourner la clé dans la serrure ; to turn the key on sb enfermer qn à clé ;

2 (turn over, reverse) retourner [mattress, soil, steak, collar] ; tourner [page] ; to turn sb onto his side/back retourner qn sur le côté/dos ; to turn one's ankle se tordre la cheville ; it turns my stomach cela me soulève le cœur, cela m'écœure ;

3 ( change direction of) tourner [chair, head, face, car] ; to turn a picture to the wall tourner un tableau face au mur ; to turn one's face towards tourner le visage vers ; to turn one's steps towards tourner or diriger ses pas vers ; to turn one's attention ou mind to tourner son attention vers ; to turn one's back on lit tourner le dos à [group, place] ; fig laisser tomber [friend, ally] ; abandonner [homeless, needy] ; as soon as my back is turned lit, fig dès que j'ai le dos tourné ; to turn one' s back on the past tourner la page ; to turn sb from one's door chasser qn ;

4 (focus, direction of) to turn sth on sb braquer qch sur qn [gun, hose, torch] ; fig diriger qch sur qn [anger, scorn] ;

5 ( transform) to turn sth white/black blanchir/noircir qch ; to turn sth milky/opaque rendre qch laiteux/opaque ; to turn sth into transformer qch en [office, car park, desert] ; to turn water into ice/wine changer de l'eau en glace/vin ; to turn a book into a film adapter un livre pour l'écran ; turn your old newspapers into cash! convertissez vos vieux journaux en argent! ; to turn sb into [magician] changer qn en [frog] ; [experience] faire de qn [extrovert, maniac] ; it turned him from a normal child into a delinquent cela a transformé l'enfant normal qu'il était en délinquant ; to stand there as if turned to stone rester là comme pétrifié ;

6 ( deflect) détourner [person, conversation] ; to turn the conversation towards ou onto sth détourner or faire dévier la conversation vers qch ; to turn sb from a course of action/from her purpose détourner qn d'une ligne de conduite/de son but ;

7 ○ ( pass the age of) he has turned 50 il a 50 ans passés ; she has just turned 20/30 elle vient d'avoir 20/30 ans ; as soon as I turn 18 dès que j'aurai mes 18 ans ; it's just turned five o'clock il est cinq heures passées ;

8 Ind ( on lathe) tourner [wood, piece, spindle] ;

9 fig ( fashion) to turn an elegant sentence tourner une phrase élégante ;

10 ( in espionage) retourner [spy, agent].

D vi

1 ( change direction) [person, car, plane, road] tourner ; [ship] virer ; to turn (to the) left/right tourner à gauche/droite ; to turn to the east/the west tourner à l'est/l'ouest ; to turn down ou into tourner dans [street, alley] ; to turn off quitter [main road, street] ; to turn towards tourner en direction de [village, mountains] ; I turned towards home j'ai repris le chemin de la maison ; her thoughts turned to her family ses pensées se sont tournées vers sa famille ; the conversation turned to Ellie on en est venu/ils en sont venus à parler d'Ellie ; he later turned to teaching plus tard il s'est tourné vers l'enseignement ;

2 ( reverse direction) [person, vehicle] faire demi-tour ; [tide] changer ; [luck] tourner ; there's no room for the bus to turn le bus n'a pas assez de place pour faire demi- tour ; ‘no turning’ ( in driveway) ‘propriété privée, défense d'entrer’ ; ⇒ turn around ;

3 ( revolve) [key, wheel, planet] tourner ; [person] se tourner (to, towards vers) ; to turn on its axis tourner sur son axe ; a key turned in the lock une clé a tourné dans la serrure ; to turn in one's chair se retourner dans sa chaise ; to turn and face the camera se tourner vers la caméra ; to turn and walk out of the room faire demi-tour et sortir de la pièce ; to turn to do se retourner pour faire ; to turn to face sth se retourner vers qch ; to turn and fight se retourner pour se battre ; to turn to lie on one's side se tourner pour se mettre sur le côté ; I turned once again to my book/my work j'ai repris encore une fois ma lecture/mon travail ;

4 fig ( hinge) to turn on [argument] tourner autour de [point, issue] ; [outcome] dépendre de [factor] ;

5 ( spin round angrily) to turn on sb [dog] attaquer qn ; [person] se retourner contre qn ;

6 fig (resort to, rely on) to turn to se tourner vers [person, religion] ; to turn to drink se mettre à boire ; to turn to drugs commencer à se droguer ; to turn to sb for se tourner vers qn pour demander [help, advice, money] ; I don't know who to turn to for advice je ne sais vers qui me tourner pour demander conseil ; I don't know where ou which way to turn je ne sais plus où donner la tête ○ ;

7 ( change) to turn into [tadpole] se transformer en [frog] ; [sofa] se transformer en [bed] ; [situation, evening] tourner à [farce, disaster] ; [conversation] tourner à [shouting match] ; ( magically) [person] se transformer en [animal, prince etc] ; to turn to [substance] se changer en [ice, gold etc] ; [fear, surprise] faire place à [horror, relief] ; his hopes had turned to dust ses espoirs étaient réduits en poussière ;

8 ( become by transformation) devenir [pale, cloudy, green] ; to turn white/black/red gen blanchir/noircir/rougir ; Chem virer au blanc/noir/rouge ; the weather is turning cold/warm le temps se rafraîchit/se réchauffe ; events turned tragic les événements ont tourné au tragique ;

9 ○ ( have change of heart) devenir [Conservative, Communist] ; businesswoman turned politician ancienne femme d'affaires devenue politicienne ; to turn ○ Catholic/Muslim se convertir au catholicisme/à l'islam ; to turn traitor se mettre à trahir ;

10 ( go sour) [milk] tourner ;

11 [trees, leaves] jaunir.

Idioms

at every turn à chaque instant, à tout moment ; one good turn deserves another Prov c'est un prêté pour un rendu ; to be done to a turn être cuit à point ; to do sb a good turn rendre un service à qn ; to feel another turn of the screw sentir la pression augmenter encore.

Phrasal verbs

■ turn about faire demi-tour ; about turn! Mil demi-tour droite!

■ turn against:

▶ turn against [sb/sth] se retourner contre ;

▶ turn [sb] against retourner [qn] contre [person, ideology].

■ turn around:

▶ turn around

1 ( to face other way) [person] se retourner, faire demi-tour (to do pour faire) ; [bus, vehicle] faire demi-tour ;

2 fig you can't just turn around and say you've changed your mind tu ne peux pas tout simplement dire que tu as changé d'avis ; what if he just turns around and says no? et si jamais il disait non? ;

3 (revolve, rotate) [object, windmill, dancer] tourner ;

4 ( change trend) the market has turned around il y a eu un renversement de situation sur le marché ; sales have turned round il y a eu un renversement de tendance dans les ventes ;

5 Transp ( unload and reload) décharger et charger ;

▶ turn [sth] around, turn around [sth]

1 ( to face other way) tourner [qch] dans l'autre sens [car, chair, piano, head, baby] ;

2 ( reverse decline in) redresser [situation, economy, company] ; redresser la situation de [political party, factory] ;

3 Transp ( unload and reload) décharger et mettre en état de repartir [plane, ship] ; the plane can be turned around in an hour l'avion peut être déchargé et prêt à reprendre l'air en une heure ;

4 ( rephrase) reformuler [question, sentence].

■ turn aside se détourner (from de).

■ turn away:

▶ turn away se détourner ; to turn away in disgust/horror se détourner avec dégoût/horreur ;

▶ turn [sth] away, turn away [sth] détourner [head, torch] ;

▶ turn [sb] away, turn away [sb] refuser [spectator, applicant] ; ne pas laisser entrer [salesman, caller] ; chasser [beggar] ; I was turned away from the Ritz on ne m'a pas laissé entrer au Ritz.

■ turn back:

▶ turn back

1 ( turn around) ( usu on foot) rebrousser chemin ; ( usu in vehicle) faire demi-tour ; it's too late to turn back lit il est trop tard pour faire demi-tour ; fig il est trop tard pour revenir en arrière ; there's no turning back fig il n'est pas question de revenir en arrière ;

2 ( in book) revenir (to à) ;

▶ turn [sth] back, turn back [sth]

1 ( rotate backwards) reculer [dial, clock] ; to turn one's watch back five minutes retarder sa montre de cinq minutes ;

2 ( fold back) rabattre [sheet, lapel] ; replier [corner, page] ;

▶ turn [sb] back, turn back [sb] faire faire demi-tour à, refouler [marchers, refugees, heavy vehicles] ; to be turned back at the border être refoulé à la frontière.

■ turn down:

▶ turn down [graph, curve] descendre ; his mouth turns down at the corners il a une bouche aux commissures tombantes ;

▶ turn [sth] down, turn down [sth]

1 ( reduce) baisser [volume, radio, heating, light, gas] ;

2 ( fold over) rabattre [sheet, collar] ; retourner [corner of page] ; corner [page] ;

▶ turn [sb/sth] down, turn down [sb/sth] refuser [suitor, candidate, request, application] ; rejeter [offer, suggestion].

■ turn in:

▶ turn in

1 ○ ( go to bed) aller se coucher ;

2 ( point inwards) his toes turn in il a les pieds tournés en dedans ; to turn in on itself [leaf, page] se recroqueviller ; to turn in on oneself fig se replier sur soi-même ;

▶ turn in [sth], turn [sth] in ○

1 ( hand in) rendre [membership, badge, homework] ;

2 ( produce) to turn in a profit rapporter un bénéfice ; to turn in a good performance [player] bien jouer ; [company] avoir de bons résultats ; [currency, share] augmenter ;

3 (give up, stop) laisser tomber ○ [job, activity] ;

▶ turn [sb] in, turn in [sb] livrer [suspect] (to à) ;

▶ turn oneself in se livrer.

■ turn off:

▶ turn off

1 ( leave road) tourner ; turn off at the next exit prends la prochaine sortie ;

2 [motor, fan] s'arrêter ; where does the light turn off? où est-ce qu'on éteint la lumière? ;

▶ turn off [sth], turn [sth] off éteindre [light, oven, TV, radio, computer] ; fermer [tap] ; couper [water, gas, electricity, engine] ; turn that rubbish off! ○ éteins-moi ça! ○ ;

▶ turn [sb] off ○ rebuter, dégoûter ○ ; to turn sb off sth dégoûter qn de [sex, food].

■ turn on:

▶ turn on [oven, device] s'allumer ;

▶ turn on [sth], turn [sth] on allumer [light, oven, TV, radio, computer, gas, electricity] ; ouvrir [tap] ; to turn the water back on rouvrir l'eau ; to turn the electricity back on rétablir le courant ; to turn sth on like a tap fig faire qch sur commande ; to turn on the pressure fig mettre la pression ; ⇒ charm, heat ;

▶ turn [sb] on, turn on [sb] ○ exciter ; to be turned on être excité (by par) ; to turn sb on to sth ○ brancher ○ qn sur [drug].

■ turn out:

▶ turn out

1 ( be eventually) to turn out well/badly bien/mal se terminer ; to turn out differently prendre une tournure différente ; to turn out all right s'arranger ; it depends how things turn out cela dépend de la façon dont les choses vont tourner ; that child will turn out badly cet enfant tournera mal ; to turn out to be ( prove to be) se révéler, s'avérer être ; to turn out to be wrong se révéler faux ; the job turned out (to be) difficult finalement le travail a été difficile, le travail s'est avéré difficile fml ; it turned out to be a good decision finalement cela a été une bonne décision, cela s'est avéré être une bonne décision fml ; it turns out that il se trouve que, il s'avère que ; it turned out (that) she knew him il s'est trouvé qu'elle le connaissait ; as it turned out en fin de compte ;

2 ( come out) [crowd, people] venir (to do pour faire ; for à) ; the fans turn out every Saturday les fans sont là tous les samedis ; we had to turn out at six GB il fallait être là à six heures ;

3 ( point outwards) his toes ou feet turn out il a les pieds tournés en dehors ;

▶ turn [sth] out, turn out [sth]

1 ( turn off) éteindre [light] ;

2 ( empty) retourner, vider [pocket, bag] ; Culin démouler [mousse, mould] ;

3 ( produce) fabriquer [goods] ; former [scientists, graduates] ; sortir [novel, script, poem] ;

4 to turn one's toes ou feet out marcher en canard ;

▶ turn [sb] out, turn out [sb]

1 ( evict) mettre [qn] à la porte ; to turn sb out into the street jeter qn à la rue ;

2 GB ( send) envoyer [guard, police, troops].

■ turn over:

▶ turn over

1 ( roll over) [person] se retourner ; [car] se retourner, faire un tonneau ; [boat] se retourner, chavirer ; to turn over and over [person, object] faire plusieurs tours ; [car] faire plusieurs tonneaux ;

2 ( turn page) tourner la page ;

3 [engine] se mettre en marche ;

▶ turn [sth/sb] over, turn over [sth/sb]

1 ( turn) tourner [page, paper] ; retourner [card, object, mattress, soil, baby, patient] ; faire chavirer [ship] ; he turned the car over sa voiture a fait un tonneau ;

2 ( hand over) remettre [object, money, find, papers] (to à) ; livrer [person, fugitive] (to à) ; remettre la succession de [company, business] (to à) ; transmettre [control, power] (to à) ; I'm turning the new recruits over to you les nouvelles recrues sont à vous ;

3 ( reflect) I've been turning it over in my mind j'y ai bien réfléchi ;

4 ○ GB ( rob) cambrioler [shop, place] ; I have been turned over on m'a cambriolé ;

5 Fin ( have turnover of) [company] faire un chiffre d'affaires de [amount] ;

6 [battery, starter motor] faire tourner [engine].

■ turn round GB = turn around.

■ turn to† GB se mettre au travail, s'y mettre.

■ turn up:

▶ turn up

1 (arrive, show up) arriver, se pointer ○ (to, at à ; for pour) ; to turn up late arriver en retard ; to turn up in jeans se pointer ○ en jean ; she didn't turn up elle ne s'est pas pointée ○ ; guess who turned up at the station devine qui s'est pointé ○ à la gare ;

2 ( be found) don't worry-it will turn up ne t'inquiète pas-tu finiras par le retrouver ;

3 ( present itself) [opportunity, job] se présenter ; something will turn up (for me/for you etc) je finirai/tu finiras etc par trouver quelque chose ;

4 ( point up) [corner, edge] se remonter, être relevé ; his nose turns up il a le nez retroussé ;

5 ( take upturn) [economy, market] se redresser ; [investment, sales, profits] remonter ;

▶ turn up [sth], turn [sth] up

1 (increase, intensify) augmenter [heating, lighting, volume, gas] ; mettre [qch] plus fort [TV, radio, music] ;

2 ( point up) remonter, relever [collar] ; a turned-up nose un nez retroussé ; ⇒ nose ;

3 ( discover) déterrer [buried object] ; [person] dénicher ○ [discovery, information] ; facts turned up by the inquiry faits révélés or mis au jour par l'enquête.

Big English-French dictionary > turn
4 ♦ turn

♦ turn /tɜ:n/
n.

1 giro; rotazione; torsione: a few turns of the crank, qualche giro di manovella; to give the key a turn, dare un giro di chiave; with a neat turn of the wrist, con una perfetta torsione del polso

2 turno; volta: «Whose turn is it?» «It's my turn», «a chi tocca?» «tocca a me» («è il mio turno»); Wait your turn, aspetta il tuo turno!; My turn will come, verrà il mio turno; ( oppure) verrà la volta buona anche per me!; by turns, a turni; uno alla volta; in rotazione

3 curva; svolta ( anche fig.); voltata; traversa; ( di fiume) ansa: a sharp turn, una curva stretta; a turn to the right, una svolta a destra; The car took a sudden turn to the left, l'automobile fece un'improvvisa voltata a sinistra; Take the second turn on the right, prendi la seconda traversa a destra!; at the turn of the century, alla svolta (o alla fine, all'inizio) del secolo

4 (naut., aeron.) accostata; virata

5 giro, volta ( di una fune); giro (o tratto) di sagola; spira ( di una molla); (elettr.) spira

6 cambiamento di direzione; piega (fig.): His illness took a turn for the worse, l'andamento della sua malattia prese una brutta piega

7 (teatr.) numero; attrattiva; attrazione

8 azione; servizio; tiro (fig.): He's done me many a good turn, m'ha reso più di un servizio; Let's hope he won't do me a bad turn, speriamo che non mi giochi un brutto tiro

9 (arc.) giretto; passeggiatina

10 (arc.) vena; attitudine; disposizione; tendenza: turn of mind, attitudine mentale; indole

11 fine; proposito; scopo: No doubt this tool will serve your turn, senz'altro questo attrezzo risponderà al tuo scopo (o ti potrà tornare utile); This serves my turn precisely, questo fa proprio al caso mio

12 giro; modo d'essere (o di esprimersi); forma: a nice turn of phrase, un bel giro di frase; the turn of an ankle, la forma d'una caviglia

13 (fam.) colpo; brutto colpo; scossa; spavento: It gave him a turn, hearing the sergeant's voice, sentire la voce del sergente è stato per lui un colpo

14 (fam.) lieve indisposizione; breve malessere; attacco: He's had one of his turns again, non è che uno dei suoi soliti attacchi

15 (mecc.) tornio ( da orologiaio)

16 (tipogr.) carattere capovolto ( sostituiva un carattere mancante)

17 (mus.) esse coricato; gruppetto ( segno)

18 (comm.) commissione, provvigione ( di intermediario)

19 tendenza; corso; inversione di tendenza

20 ( Borsa, fin.) operazione in titoli

21 ( Borsa, fin.) scarto; differenza tra denaro e lettera; guadagno dell'operatore; plusvalenza professionale

22 ( calcio, ecc.) ( di un giocatore) giro su sé stesso; giravolta; avvitamento

23 (equit.) piroetta ( nel dressage)

24 ( ginnastica) giro

25 ( golf) mezzo percorso ( del campo)

26 (ipp.) curva

27 ( lotta libera) incontro

28 ( nuoto) virata

29 ( pattinaggio artistico) giravolta

30 ( sci) curva; voltata

31 ( cricket) effetto ( dato alla palla)

● (aeron.) turn and bank indicator, indicatore di virata e sbandamento □ turn and turn about, a turno; uno dopo l'altro; in successione; di seguito □ turn bench, tornio ( da orologiaio) □ turn bridge, ponte girevole □ ( anche fig.) a turn of the screw, un giro di vite □ the turn of the sentence, il giro dato alla frase □ (naut.) the turn of the tide, il cambiamento della marea □ turn of the wheel, giro della ruota; (fig.) volgere della sorte, repentino cambiamento della fortuna □ at every turn, a ogni svolta; (fig.) a ogni piè sospinto; tutti i momenti □ in turn, a turno; uno alla volta; a vicenda; a rotazione; a sua volta: I told Sam in (my) turn, a mia volta, l'ho detto a Sam; I asked each student in turn, ho fatto la domanda agli studenti uno alla volta □ (autom.) number of turns lock-to-lock, numero dei giri del volante per sterzata totale □ to owe sb. a good turn, essere indebitato verso q. (fig.) □ to take turns (o it in turns), fare a turno □ to take a turn at the wheel, mettersi al volante; dare il cambio alla guida □ ( anche autom.) to take a wrong turn, svoltare nel posto sbagliato; sbagliare al bivio (o all'incrocio) □ to be on the turn, ( del tempo, ecc.) (stare per) cambiare; ( di cibo) guastarsi; ( del latte) stare per inacidire: Public opinion seems to be on the turn, pare che la pubblica opinione stia cambiando; This wine is on the turn, questo vino si sta guastando □ out of turn, a sproposito; fuori luogo; al momento sbagliato: to speak out of turn, parlare a sproposito □ Turn for turn!, a buon rendere! □ (prov.) One good turn deserves another, i favori vanno ricambiati.
♦ (to) turn /tɜ:n/
A v. t.

1 girare; far girare; voltare: to turn the corner, girare l'angolo; ( d'automobile) fare la curva; ( d'automobilista) prendere la curva; (fig.) superare il momento critico; Turn the key, gira la chiave!; Turn the knob to the right, gira a destra il pomello!; (mecc.) to turn a crank [a shaft, a wheel], far girare una manovella [un albero, una ruota]; ( anche fig.) to turn one's back on sb., voltare (o volgere) le spalle a q.; Turn your face this way, volta la faccia da questa parte!; She was turning the pages of the album, voltava le pagine dell'album

2 rivoltare; rovesciare; far rivoltare; ribaltare; invertire: (mecc.) to turn the edge of a plate, rivoltare l'orlo d'una lamiera; to turn the spade, rivoltare la vanga; to turn a collar, rovesciare un colletto; to turn sb. 's stomach, far rivoltare lo stomaco a q.; ( calcio, ecc.) to turn the match, rovesciare il risultato

3 rovesciare; versare; vuotare: She turned the soup into the tureen, ha rovesciato la minestra nella zuppiera

4 dirigere; volgere; rivolgere: to turn one's eyes, volgere lo sguardo; to turn one's attention to a problem, rivolgere la propria attenzione a un problema; The bird turned its flight southwards, l'uccello diresse il volo verso sud

5 distogliere; sviare; (far) deviare: No one could turn me from my purpose, nessuno è riuscito a distogliermi dal mio proposito; Luckily the helmet turned the bullet, per fortuna l'elmetto ha deviato il proiettile; to turn the course of history, deviare il corso della storia

6 ( anche mil.) aggirare: The enemy cavalry turned the left flank of the Roman army, la cavalleria nemica aggirò il fianco sinistro dell'esercito romano

7 smussare; ottundere: to turn the edge of a knife, smussare il filo di un coltello

8 cambiare; convertire; mutare; trasformare; far diventare: Christ turned water into wine, Cristo mutò l'acqua in vino; I turned him to more liberal views, lo convertii a idee più liberali; The cold weather has turned the leaves red, il freddo ha fatto diventar rosse le foglie; This machine turns cream into butter, questa macchina trasforma la panna in burro; to turn defeat into a victory, trasformare una sconfitta in una vittoria; DIALOGO → - Weather- It's turned chilly hasn't it?, si è fatto freschino, vero?

9 volgere; tradurre: to turn prose into verse, volgere prosa in versi

10 (falegn., mecc.) lavorare ( un pezzo) al tornio; tornire ( anche fig.): to turn wood [brass, ivory], tornire il legno [l'ottone, l'avorio]; a well-turned phrase, un'espressione ben tornita

11 storcere; slogare: to turn one's foot, storcersi un piede

12 far inacidire; far andare a male ( alimenti): The heat has turned the milk, il caldo ha fatto inacidire il latte

13 ( boxe, ecc.) deviare; sviare ( colpi)

14 ( baseball, cricket, ecc.) imprimere una rotazione, dare l'effetto a ( una palla)

15 ( calcio, ecc.) girare ( il pallone)

16 ( calcio, ecc.) (spec. di un portiere) deviare: Our keeper turned the striker's powerful left-foot shot against the post, il nostro portiere ha deviato sul palo il potente sinistro dell'attaccante

17 ( ginnastica) fare; eseguire: to turn cartwheels, fare la ruota; to turn a somersault, fare un salto mortale

18 rivoltare lo stomaco a (q.)

19 (fam.) convincere (q. ) a parlare (o a collaborare con la polizia)

20 far defezionare (q.)

B v. i.

1 girare ( anche fig.); girarsi; volgersi; voltare; voltarsi; svoltare: Several artificial satellites are now turning round the earth, diversi satelliti artificiali girano ora intorno alla terra; My head is turning, mi gira la testa; The key won't turn, la chiave non gira (nella toppa); The road turns to the left, la strada svolta a sinistra; to turn down a street, svoltare in una strada; Let's turn now and go back, adesso voltiamo e torniamo indietro!; Suddenly he turned and hit me, all'improvviso si è girato e mi ha colpito

2 dirigersi; rivolgersi; fare ricorso a (q.): She turned to God in her sorrow, nel suo dolore, si rivolse a Dio; I scarcely knew which way to turn, quasi non sapevo da che parte dirigermi (fig.: a che santo votarmi); to turn to one's notes, fare ricorso ai propri appunti

3 girarsi, rivoltarsi ( nel letto, ecc.); ( dello stomaco) rivoltarsi: I was so upset that I tossed and turned all night, ero così turbato che mi agitai e rivoltai tutta la notte; My stomach turns at the smell of cucumbers, mi si rivolta lo stomaco all'odore dei cetrioli

4 mutarsi; trasformarsi; diventare; farsi: The rain turned to sleet, la pioggia si mutò in nevischio; The wine turned to vinegar, il vino è diventato aceto; Joy has turned to sorrow, la gioia s'è trasformata in dolore; He turned Muslim, si fece maomettano; She turned pale, si è fatta pallida; è impallidita

5 (naut., aeron.) invertire la rotta ( anche fig.); virare: The ship turned round, la nave virò di bordo; Suddenly the stock market turned, all'improvviso il mercato azionario ha invertito la rotta

6 ( di cibo o bevanda) inacidire; andare a male; guastarsi: The milk has turned, il latte s'è inacidito

7 cambiare colore: Now the leaves are turning ( yellow), ora le foglie mutano colore (o ingialliscono)

8 (naut.: del vento, della marea) girare; cambiare: The tide is turning, la marea sta girando; when the weather turns, quando cambia il vento

9 (comm., USA) andare; vendersi: Unisex garments are turning well this year, quest'anno i capi di vestiario unisex vanno bene (fam.: forte)

10 (autom., ecc.) fare una curva

11 ( pattinaggio artistico) fare una giravolta

12 ( nuoto) virare ( in piscina)

13 ( sci) curvare; fare una curva

14 ( slang USA) fare la spia ( alla polizia); tradire

15 ( slang USA) diventare omosessuale; passare al nemico (scherz.)

● to turn one's back to one's problems, mettere da parte i (o non pensare ai) propri problemi □ to turn belly up, finire a pancia all'aria; ( di un pesce e fig.) morire, tirare le cuoia; (fig.) guastarsi, andare in tilt □ to turn sb. 's brain, far dar di volta il cervello a q.; far ammattire q. □ (fig.) to turn one's coat, voltar casacca, voltar gabbana; cambiare partito □ to turn a deaf ear, far orecchi da mercante; non voler sentire □ (autom.) «Turn left [right]» ( cartello), «svolta a sinistra [a destra]» □ to turn sb. 's head, far girare la testa (montare la testa) a q.: Success has turned his head, il successo gli ha montato la testa (o gli ha dato alla testa) □ (fam.) to turn an honest penny, fare un onesto guadagno □ to turn loose, lasciar libero ( un animale domestico); dare la massima libertà a (q.); (mil., USA) impiegare, aprire il fuoco con ( cannoni, ecc.) □ to turn low, abbassare, diminuire ( il gas, la luce, ecc.) □ to turn red, arrossire; far arrossire □ to turn the scales, far traboccare la bilancia; (fig.) essere decisivo □ to turn tail, fuggire, darsela a gambe □ (volg. USA) to turn a trick, fare una marchetta □ (tipogr.) turned comma, virgoletta □ (fig.) not to turn a hair, non batter ciglio □ (mecc.) This material turns well [easily], questo materiale si lavora bene [facilmente] al tornio □ The clock turned seven, l'orologio segnò le sette □ He has just turned twenty, ha appena compiuto vent'anni □ (autom.) «Lorries turning» ( cartello), «autocarri in manovra».

English-Italian dictionary > ♦ turn
5 turn

tə:n
1. сущ.
1) а) вращение, вращательное движение, круговое движение Syn: revolution II, rotation б) кувыркание (в гимнастике) в) оборот( колеса), сальто, фляк, кульбит
2) поворачивание, изменение направления;
отколонение (от предыдущего курса) Syn: deflection, deviation
3) а) поворот, вираж right( left, about) turn! воен. ≈ направо!( налево!, кругом!) б) авиац. разворот в) изгиб( дороги) ;
излучина( реки)
4) перен. поворотный пункт
5) а) (рабочая) смена Syn: shift
1. б) короткий период деятельности в) короткая прогулка, поездка to take (или to go for) a turn ≈ прогуляться
6) а) перемена;
изменение (состояния) We all suffered of that nasty turn in the weather. ≈ Нам было очень тяжело, когда погода испортилась. Syn: alteration, modification б) начало нового этапа (чего-л.) a turn of the century ≈ начало века
7) очередь, хвост by turn by turns in turn out of turn Syn: file
8) очередной номер программы, выход;
интермедия, сценка
9) а) склад( характера) ;
склонность( к чему-л.) б) стиль, манера, отличительная черта
10) разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок a turn of anger ≈ припадок гнева
11) структура чего-л. а) строение, форма б) оборот, построение( фразы) a turn of speech ≈ оборот речи
12) мн. менструации
13) полигр. марашка ∙ one good turn deserves another посл. ≈ услуга за услугу do a good turn do an ill turn
2. гл.
1) а) вертеть(ся), вращать(ся), совершать вращательные движения He turned the key till the door opened. ≈ Он вертел ключом, пока дверь не открылась. б) поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся)
2) включить, переключить( поворотом какого-л. устройства) to turn the channel ≈ переключить канал
3) обходить, огибать turn an enemy's flank
4) направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия)
5) а) переворачивать (напр., страницу книги) to turn pancakes ≈ переворачивать блины He turned the page and went on reading. ≈ Он перевернул страницу и стал читать дальше. Syn: invert
2. б) выворачивать наизнанку( об одежде) в) вспахивать, пахать( переворачивать землю плугом)
6) а) расстраивать (пищеварение, психику, здоровье и т. п.) б) вызывать отвращение
7) а) изменять(ся) б) превращать(ся) (into)
8) портить(ся) the milk has turned ≈ молоко прокисло
9) переводить( на другой язык) (into)
10) достигнуть, доходить до( известного предела, значения) he is turned seventy ≈ ему за семьдесят
11) а) точить( на токарном станке) ;
обтачивать б) перен. оттачивать, доводить до совершенства, придавать изящную форму
12) обдумывать, взвешивать (вопрос, проблему) Syn: ponder
13) подвернуть, вывихнуть( ногу) ;
получить вывих Syn: wrench
2.
14) как глагол-связка делаться, становиться the leaves turned yellow ≈ листья пожелтели ∙ turn about turn adrift turn against turn around turn aside turn away turn back turn down turn in turn in upon oneself turn off turn on turn out turn over turn round turn to turn up turn upon Syn: bend to turn the scale/balance ≈ решить исход дела to turn up one's heels сл. ≈ протянуть ноги, скончаться turn upside down turn loose оборот - the * of a wheel оборот колеса - the * of a dial оборот наборного диска - three *s of the moon три оборота Луны - at each * при каждом обороте (колеса и т. п.) (сельскохозяйственное) оборот пласта вращение;
вращательное движение - to give smth. a turn повернуть что-л. - to give smb. a * покружить кого-л. поворот (движение) - sharp * крутой поворот - no left * запрещен левый поворот - a * to the right поворот направо - with a single * of the key одним поворотом ключа - to make /to take/ a * повернуть - backhand * поворот на задних ногах (конный спорт) - downhill * поворот на спуске с горы (лыжный спорт) - jump * поворот прыжком без опоры на палки (лыжный спорт) - steered * поворот рулением (лыжный спорт) - * of curve прохождение виража (велоспорт) - right *! направо! - left *! налево! - about *! кругом! (автомобильное) разворот - boot-leg * разворот с остановками - loop * разворот с ходу поворот, место поворота - a * at the corner поворот на углу - to stop at a * in the road остановиться на повороте (дороги) изгиб - a * in a river излучина реки - a path full of *s and twists извилистая тропа поворот (в течении времени) ;
поворотный пункт;
порог, конец - at the * of the century на пороге нового столетия - at the * of the year в конце года поворот;
отклонение, отступление( в сюжете рассказа и т. п.) - the story has so many twists and *s that the reader becomes lost в рассказе столько поворотов и отступлений (от основной сюжетной линии), что читатель совершенно теряется изменение направления - * of the tide (морское) смена приливно-отливного течения - what * did the discussion take? в каком направлении развивалась дискуссия? смена, перемена курса (судна) перемена, изменение (состояния) - the * of the seasons смена времен года - the * of affairs оборот дел - the *s of fortune превратности судьбы - a * for the better изменение к лучшему - the patient has taken a * for the better больному стало лучше - to take a bad * принять дурной оборот - things have taken a dangerous * дело приняло опасный оборот - to give a new * to smth. придать новый оборот /-ую окраску/ чему-л. - to hope for a * in one's luck надеяться на перемену судьбы - there was a nasty * in the weather погода изменилась к худшему, погода испортилась виток - * of a bandage оборот /ход/ бинта - dead *s (электротехника) мертвые /холостые/ витки - give the rope a few more *s around the tree оберни веревку вокруг дерева еще несколько раз очередь - in its * в свою очередь - in *(s), by *s, * and * about по очереди - laughing and crying in * то смеясь, то плача - he went hot and cold by *s его бросало то в жар, то в холод - out of * вне очереди - to wait one's * in a doctor's office дожидаться своей очереди на прием к врачу - to take *s делать( что-л.) по очереди;
чередоваться, сменяться - now it's your * to speak теперь ваша очередь выступать - my * will come! придет и мой черед!;
я еще свое возьму!;
я еще своего добьюсь! попытка заняться чем-л.;
временное занятие - to take a * at creative writing заняться писательством - take a *! а ну попробуй! очередной номер программы, выход;
сценка, интермедия - short *s короткие номера /сценки/ - a song-and-dance * песенно-танцевальный номер - to do one's * исполнять номер (программы) исполнитель номера короткая прогулка, поездка - to take /to have/ a *, to go for a * (in the garden) пройтись /прогуляться/ (по саду) - to take a * on a bicycle покататься /проехаться/ на велосипеде короткий период деятельности - a * of work небольшая работа, немного работы - to take a * at the oars немного погрести /поработать/ веслами - to take a * at gardening немного поработать в саду (рабочая) смена - afternoon * дневная смена - to add a second * добавить вторую смену, организовать двухсменную работу особенность, характерная черта;
склад (ума, характера) - a serious * of mind серьезный ум - an optimistic * of mind оптимистический склад ума - peculiar * of the Greek character особенность греческого (национального) характера стиль, манера;
интерпретация - she gave the sonata a new * она сыграла сонату по-новому способность;
дар;
жилка - a * for affairs деловая жилка /складка/ - a * for mathematics математический дар - he is of a musical *, he has a * for music у него хорошие способности к музыке строение, форма - the * of an ankle форма лодыжки - the * of her arms линии ее рук построение (фразы) - I don't like the * of the sentence мне не нравится, как построено это предложение оборот - a * of speech оборот речи - to miss idiomatic *s не понимать идиоматических выражений (разговорное) приступ, припадок, вспышка - a * of anger припадок /вспышка/ гнева потрясение, шок - to give smb. quite a * сильно испугать /взволновать/ кого-л. - to have (quite) a * испытать шок - I had quite a * when I heard the news я был в шоке, когда услышал эту новость pl менструации (биржевое) акт купли-продажи (ценных бумаг и т. п.) ;
прибыль от купли или продажи ценных бумаг (биржевое) оборот капитала( биржевое) разница между курсом покупателей и курсом продавцов (тж. * of the market, jobber's *) (полиграфия) марашка (железнодорожное) обходной путь;
виток (музыкальное) группетто (авиация) разворот > * of the century начало ХХ века > * of the tide заметное изменение к лучшему, перемена судьбы > * of life (медицина) переходный период, климактерий > to a * точно;
как нужно > done /roasted/ to a * зажарено как раз в меру( о мясе) > at every * на каждом шагу;
повсюду;
постоянно;
каждый раз > travelling through Europe we kept meeting Americans at every * путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев > out of * неуместно, не к месту, некстати > to talk /to speak/ out of * сказать не к месту;
говорить необдуманно > to be on the * меняться, претерпевать изменения;
скисать, свертываться( особ. о молоке) > to do smb. a good * оказать кому-л. добрую услугу > to do smb. a bad /an ill/ * повредить кому-л., оказать кому-л. плохую услугу > to serve smb. the good * (of) сослужить кому-л. добрую службу > to serve one's (own) * отвечать требованиям;
соответствовать цели;
вполне подходить > to serve smb.'s * годиться;
устраивать кого-л., подходить, отвечать какой-л. цели > not to do a hand's * и пальцем не пошевелить > one good * asks /deserves/ another (пословица) услуга за услугу поворачивать - to * a key повернуть ключ - he *ed the knob and the door opened он повернул ручку, и дверь открылась - he *ed his chair to the fire он повернул стул к огню - * your eyes this way посмотрите в эту сторону - to * one's head обернуться, повернуть голову - he *ed his face toward the speaker он повернулся лицом к говорящему поворачиваться - he heard his name called but did not * он услышал свое имя, но не обернулся - the tap won't * кран не открывается (и не закрывается) - the door *s upon its hinges дверь поворачивается на петлях - everybody's eyes *ed to him все посмотрели на него - my heart *s to you мое сердце обращено к вам отворачивать, отводить - to * one's eyes отвести глаза - she *ed her face and wept она отвернулась и зарыдала вращать - to * a wheel вращать колесо - to * a handle крутить ручку - to * a screw tight плотно привинтить шуруп - he kept *ing his hat in his hands он все время вертел в руках шляпу обертывать, наматывать - he had a snake *ed round his arm вокруг его руки обвилась змея вращаться - the Earth *s round the Sun Земля вращается вокруг Солнца - the wheels were *ing slowly колеса вращались медленно - the wheel *s a complete circle in a second колесо делает полный оборот за секунду кружиться - heights make my head * высота вызывает у меня головокружение - my head is *ing у меня кружится голова переворачивать - to * the leaves of a book переворачивать страницы книги, листать книгу - to * pancakes переворачивать оладьи - to * a record перевернуть пластинку - the nurse could easily * the patient сестра могла легко перевернуть больного переворачиваться - to * in bed вертеться в постели - it's enough to make him * in his grave он от этого в гробу перевернется опрокидывать;
переворачивать вверх дном - to * a decanter опрокинуть графин - to * an hour-glass переворачивать песочные часы выкладывать, выпускать - to * the dough onto a board выложить тесто на доску - to * meat into the pot положить мясо в котелок - to * the contents of one's bag (out) onto the table выложить содержимое своей сумки на стол загибать;
закручивать;
отгибать - his moustaches were *ed and curled его усы были подкручены и завиты - * the sheet( back) отогните простыню - to * a bar of steel согнуть стальной брусок загибаться;
закручиваться;
отгибаться направлять - to * one's (foot) steps направляться, направлять свои стопы - to * one's horse to the hills направить коня в горы - to * the car left повернуть машину налево - to * a car to avoid collision повернуть машину, чтобы избежать столкновения направляться - to * to the right пойти направо - to * west направиться на запад - not to know which way to * не знать, куда идти - he *ed towards home он повернул к дому - I *ed down the avenue я повернул /свернул/ на аллею поворачиваться (в обратную сторону) - it is time to * now if we wish to get home in time for dinner пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду - shall we *? пойдем обратно?, повернем? - he *ed on his heel(s) and went away in a rage он повернулся на каблуках и ушел разгневанный отклонять, менять направление - to * the course of a river изменить течение реки - to * the course of history изменить ход истории - to * a blow отвести удар - to * an attack отбить атаку - to * the tide (of events) изменить ход событий - to * the enemy обратить неприятеля в бегство - to * the mob заставить толпу отступить - to * a vessel from her course изменить курс судна - this metal is thick enough to * a bullet этот металл достаточно прочен, чтобы пуля не пробила его /отскочила от него/ отклоняться, менять направление - the river *s here здесь река поворачивает - the road *s slightly to the north дорога слегка отклоняется на север - the tide is *ing приливная волна меняет направление (on, upon) нацеливать, направлять - to * one's gun on smb. направить оружие на кого-л. - to * one's weapon upon oneself обратить собственное оружие против самого себя - to * the telescope on a star навести телескоп на звезду - cannon were *ed on the city пушки были нацелены на город огибать, обходить - to * a corner поворачивать за угол - to * a cape обогнуть мыс( о судне) - to * smb.'s flank( военное) охватывать чей-л. фланг, охватывать /обходить/ кого-л7 с фланга точить, обтачивать на токарном станке - to * a candlestick out of brass вытачивать медный подсвечник поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработке - to * well хорошо точиться оттачивать, придавать завершенную форму (фразе и т. п.) - to * a compliment сделать тонкий комплимент - to * an epigram сочинить эпиграмму (редкое) (из) менять (что-л.) ;
действовать( на что-л.) - his speech *ed my thinking то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения изменяться, подвергаться изменению - manners * with time с временами меняются и нравы( редкое) обращать( кого-л.) в другую веру (редкое) обращаться в другую веру, менять религию (редкое) изменять, предавать( редкое) вызывать тошноту - onions * me от лука меня начинает тошнить( устаревшее) иметь противоположный результат лицевать( одежду) - I must have my suit *ed мне нужно перелицевать костюм делать, выполнять (прыжок, упражнение) - to * a somersault делать /крутить/ сальто - to * handsprings выполнять повороты рывком;
делать "колесо" - to * a clumsy pirouette сделать неуклюжий пируэт обдумывать (вопросы, проблемы и т. п.) - to * smth. in one's head обдумывать что-л. - he *ed the question every way but could find no answer( разговорное) как он ни бился над этим вопросом, решить его он не мог - he was still *ing the idea about when he fell asleep засыпая, он все еще продолжал об этом думать менять (тему) ;
переводить (разговор) - to * the conversation( to livelier topics) перевести разговор (на более интересные темы) переходить( о разговоре) - the talk *ed to more general topics разговор перешел на более общие темы убавлять или прибавлять (газ, воду и т. п.) - to * the gas low убавить газ достигнуть (определенного момента, возраста и т. п.) - he has not yet *ed forty ему еще нет сорока - it has just *ed a quarter past one сейчас как раз четверть второго - the price has *ed ten dollars by the next bid в следующий момент цена достигла десяти долларов;
следующий покупатель предложил (за вещь) десять долларов менять (цвет, окраску и т. п.) - autumn *s the foliage, autumn *s the leaves yellow осенью листва желтеет меняться (о цвете, окраске) ;
увядать - her hair has begun to * ее волосы начали седеть - the leaves are *ing листья желтеют меняться;
перемениться( о ветре) - the wind is *ing ветер меняет направление, ветер меняется пускать в обращение (деньги, товары) находиться в обращении (о деньгах, товарах) получать( прибыль) - to * a fair profit получить немалую прибыль зарабатывать( деньги) - to * an honest dollar честно заработать доллар продаваться, идти ( о товаре) - this merchandise will * easily этот товар будет хорошо раскупаться портить, вызывать прокисание;
сквашивать( молоко и т. п.) портиться, прокисать, скисать ( о молоке и т. п.) - the milk has *ed молоко прокисло согнуть, затупить (лезвие острого инструмента) - to * the edge (of a knife) затупить (нож) загнуться, согнуться, затупиться( о лезвии) - the edge of the knife *ed лезвие ножа затупилось выгонять (скот на пастбище;
тж. * out) срезать кожуру ленточкой (с лимона, апельсина и т. п.) вырезать( косточку из какого-л. плода) пахать, оборачивать( пласт) (строительство) выводить (свод, арку) навязывать( пятку чулка и т. п.) - to turn smth. to smth., to smb. обращать, направлять (мысли, внимание) на что-л. или к кому-л.;
сосредоточивать (мысли, внимание) на чем-л. или на ком-л. - to * one's thoughts to God обратиться мыслями к богу - to * one's thoughts to one's work сосредоточивать мысли на (своей) работе - to * one's efforts to smth. more important направлять свои усилия на что-л. более важное - at last we *ed our attention to him наконец мы занялись им - to turn to smth., to smb. обращаться, направляться на что-л. или к кому-л.;
сосредоточиваться на чем-л. или на ком-л. (о мыслях и т. п.) ;
обращаться, переходить к чему-л. или кому-л.;
начинать рассматривать что-л. или кого-л.;
переводить разговор - his thoughts have often *ed to the subject его мысли часто возвращались к этому предмету - his thoughts *ed to the sea мысли его обратились к морю, он обратился мыслями к морю - let us now * from mechanics to medicine перейдем теперь от механики к медицине - when she entered the room he *ed to another subject когда она вошла в комнату, он перевел разговор на другую тему - to turn to smb. обращаться к кому-л.;
тянуться к кому-л. - I don't know to whom to * я не знаю, к кому (следует) обратиться - all children *ed to him все дети тянулись к нему - to turn to smth. обращаться к чему-л.;
приниматься, браться за что-л. (тж. to * oneself to smth.) - to * to the dictionary обратиться к словарю - to * to painting заняться живописью - he *ed again to his work он снова принялся за свою работу - to turn smth. to smth. использовать, применять что-л. для чего-л. - to * smth. to advantage обратить что-л. на пользу, использовать что-л. с выгодой - to * anthropological knowledge to practical uses использовать антропологические знания в практических целях - to * misfortune to (good) account извлечь пользу из несчастья - to turn smb. (on) to smth. использовать, занимать кого-л. для чего-л.;
приобщить кого-л. к чему-л., убедить кого-л. в чем-л. - to * all available hands (on) to the job of cleaning up использовать все свободные руки на уборке (помещения и т. п.) ;
бросить всех свободных работников на уборку (помещения и т. п.) - to * smb. to one's own views убедить кого-л. в правильности своих взглядов;
внушить кому-л. свои взгляды - to turn to smb. (for smth.) обращаться к кому-л. (за чем-л.) - to * to the experts обращаться к специалистам - to * to the secretary for information обратиться за справкой к секретарю - to * to smb. for help обращаться к кому-л. за помощью;
искать у кого-л. помощи - the child *ed to its mother for comfort ребенок искал утешения у матери - to turn smb., smth. (in) to smb., smth. превращать кого-л., что-л. в кого-л., что-л.;
делать кого-л., что-л. кем-л., чем-л. - to * smb. into a coward делать из кого-л. труса, превращать кого-л. в труса - to * cream into butter делать масло из сливок - to * sunlight directly into electricity непосредственно преобразовывать солнечный свет в электричество - the drawing room was turned into a study гостиная была превращена /переделана/ в кабинет, гостиная стала служить кабинетом - they *ed her into a film star они сделали ее кинозвездой - to turn (in) to smb., smth. превращаться в кого-л., что-л.;
становиться кем-л., чем-л. - to * into a criminal стать преступником - water *s to ice вода превращается в лед - the rain *ed (in) to sleet дождь превратился /перешел/ в мокрый снег - joy has *ed into bitterness радость обернулась горечью - his love *ed to hate его любовь превратилась в ненависть - the puzzled look *ed quickly to one of understanding озадаченный взгляд быстро сменился понимающим - to turn smth. into smth. обменивать что-л. на что-л., обращать что-л. во что-л.;
переводить на другой язык;
перевфразировать, сформулировать иначе - they *ed their stock into cash они обратили свои акции в деньги - she *ed her eggs into cash она продала яйца и выручила (хорошие) деньги - to * Greek books into Latin переводить греческие книги на латынь - how would you * this passage? как вы переведете этот отрывок? - * it into French переведите это на французский язык - to turn smth. against smb., smth. обращать что-л. против кого-л., чего-л. - they *ed his argument against him они обратили его аргументы против него самого - his own criticism was *ed against him его собственная критика обернулась против него самого - to turn smb. against smb., smth. восстанавливать кого-л. против кого-л., чего-л. - they *ed his family against him они восстановили против него его семью - he *s everyone against himself он восстанавливает всех против себя - to turn against smb., smth. восставать против кого-л., чего-л.;
обращаться против кого-л., чего-л. - the poor *ed against the rich бедняки восстали против богачей - he *ed against his former friends он ополчился на /пошел против/ своих прежних друзей - his words *ed against himself его слова обернулись против него самого - to turn smb. from /out of, off/ smth., to turn smb. to /into/ smth. прогонять, выгонять, выпускать кого-л. откуда-л., куда-л. - to * one's son from /out of/ the house выгнать сына из дома - to * the cat into the cellar for the night выгонять или выпускать кота на ночь в погреб - to turn smb. from smth. /from doing smth./ отвратить кого-л. от чего-л.;
помешать кому-л. делать что-л. - to * smb. from his duty отвлекать кого-л. от исполнения своего долга - I *ed him from his purpose я заставил его изменить свое намерение - when once he has made up his mind, nothing will * him from it если уж он что задумал, ничто не заставит его изменить своего решения - to turn on /upon/ smth. зависеть от чего-л., держаться на чем-л.;
вращаться около чего-л.;
сосредоточиться на чем-л. - great events often * upon very small circumstances большие события часто зависят от очень мелких обстоятельств - everything *s on his answer все зависит от его ответа - the success of the picnic *s on the weather успех пикника будет зависеть от погоды - the debate did not * upon any practical proposition обсуждение не касалось какого-л. практического предложения - the conversation *ed on literature разговор коснулся литературы - to turn on /upon/ smb. набрасываться на кого-л. - in his anger he *ed on me в гневе он набросился на меня - the dog *ed on me and bit me собака набросилась и укусила меня как глагол-связка в составном именном сказуемом в сочетании с существительным: превращаться, становиться - to * soldier стать солдатом - he *ed Tory он стал членом консервативной партии - to * traitor стать предателем - to * Christian обратиться в христианство - he has *ed full-time author он стал профессиональным писателем - both poets *ed in the end men of action оба поэта стали в конце концов людьми действия в сочетании с прилагательными: становиться, делаться - to * pale побледнеть - to * sick почувствовать тошноту - to * green with envy позеленеть от зависти - to * blue with cold посинеть от холода - to * red with anger покраснеть от гнева - to * sour прокисать (о молоке) - to * grey поседеть - to * sulky помрачнеть;
надуться - the weather is *ing colder становится холоднее в сочетании с существительным и прилагательным: превращать, делать;
приводить в( какое-л.) состояние - it *s the tongue black от этого язык чернеет - he *ed the dog loose он спустил собаку (с цепи и т. п.) - last year's drought *ed things worse прошлогодняя засуха усугубила положение - it *s her nauseous ее от этого тошнит - the sight *ed him green with envy это зрелище заставило его позеленеть от зависти > to * short внезапно остановиться, замереть > to * to bay отбиваться, отчаянно защищаться( как загнанный зверь) > to * tail действовать кому-то на нервы > to * tail on /upon/ smth. отказаться от чего-л.;
пренебречь чем-л.;
предать что-л. > to * colour менять цвет;
краснеть;
смущаться;
бледнеть > to * turtle опрокинуться вверх дном > to * bridle повернуть лошадь назад;
отступать (верхом) > to * flukes взмахнуть хвостом и уйти под воду (о ките) > to * the trick добиться желаемого эффекта, получить желаемый результат > to * the corner выйти из затруднительного или опасного положения > to * the scale /the balance/ показывать( какой-л.) вес;
весить (столько-то) ;
решить вопрос, разрешить сомнения > hand baggage *ed the scale at 60 pounds ручная кладь потянула 60 фунтов > to * the other cheek( библеизм) подставить другую ланиту /щеку/;
не противиться злу;
не отвечать обидчику > to * smb.'s brain /mind/ расстраивать, огорчать;
сводить с ума > to * smb.'s head вскружить кому-л. голову > to * head (устаревшее) мужественно сопротивляться > to * smb.'s heart тронуть, растрогать кого-л. > to * smb.'s flank обойти /перехитрить/ кого-л. > to * one's ankle вывихнуть /подвернуть/ лодыжку /ногу/ > to * one's coat изменить своим принципам;
перейти в другую партию;
"сменить шкуру" > not to * one's finger и пальцем не шевельнуть > not to * a hair не выказывать нервозности /тревоги/;
и глазом не моргнуть > to * the edge /the point/ of smth. притуплять, смягчать что-л. (критическое замечание и т. п.) > to * smb.,smth. loose давать волю кому-л., чему-л.;
предоставлять кого-л. самому себе;
разряжать (орудие, пистолет) ;
открывать огонь;
(on) натравливать кого-л. на кого-л. > to * loose on smb. набрасываться на кого-л. > to * a mountain into a molehill делать из мухи слона > to * a deaf ear to smb. не слушать, отказаться выслушать кого-л. > to the /a/ blind eye to smth. закрывать глаза на что-л. > to * a blind eye to smb.'s philanderings закрывать глаза на чьи-л. похождения > to * the cold shoulder to /on/ smb. оказывать кому-л. холодный прием > to * one's /a/ hand to smth. заняться каким-л. делом, приступить к работе > to * one's hand to useful work заняться полезным делом > he can * his hand to almost anything он умеет делать почти все;
у него золотые руки > to * one's hand upon smb. (устаревшее) убить кого-л. > to * smb., smth. to ridicule подвергать кого-л., что-л. насмешкам, осмеивать кого-л., что-л. > to turn one's back on /upon/ smth. отвернуться, уйти от чего-л.;
пренебрегать кем-л. или чем-л.;
предавать кого-л. или что-л. > we * our backs on winter мы прощаемся с зимой > to * one's back on history забыть уроки истории > to * one's back on one's own people предать свой народ > to * smth. on its head перевернуть что-л. вверх дном, поставить что-л. (с ног) на голову > to * smb. from the door не пустить кого-л. на порог, отказать кому-л. в гостеприимстве > to * smb. round one's little finger помыкать кем-л.;
вить веревки из кого-л. > to * smb. adrift in the world бросить кого-л. на произвол судьбы > not to know where /which way/ to * не знать, как поступить;
не знать, где преклонить голову > his luck has *ed удача ему изменила > it *s my stomach меня от этого тошнит /воротит/ > my stomach *s at the sight от этого зрелища меня тошнит > to * smth. inside out выворачивать наизнанку > the wind *ed my umbrella inside out ветер вывернул мой зонт наизнанку > to * inside out выворачиваться наизнанку > my umbrella *ed inside out мой зонт вывернулся наизнанку > to * smth. upside down /topsy-turvy/ переворачивать что-л. вверх дном > robbers had *ed the room в комнате все вверх дном > to * upside down /topsy-turvy/ опрокидываться, переворачиваться вверх дном > the world has *ed topsy-turvy мир перевернулся (вверх дном) ampere ~ ампер-виток ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ оборот (колеса) ;
at each turn при каждом обороте ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться( для определенной цели) at the ~ of the month в конце месяца at the ~ of the year в конце года ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ услуга;
to do (smb.) a good (an ill) turn оказать (кому-л.) хорошую (плохую) услугу ~ out прибыть;
the firebrigade turned out as soon as the fire broke out пожарная команда прибыла, как только начался пожар ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) she has a ~ for music у нее есть музыкальные способности;
he has an optimistic turn of mind он оптимист he hopes for a ~ in his luck он надеется, что ему повезет;
my affairs have taken a bad turn мои дела приняли дурной оборот ~ достигнуть (известного момента, возраста, количества) ;
he is turned fifty ему за пятьдесят ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ up поднимать(ся) вверх;
загибать(ся) ;
her nose turns up у нее вздернутый нос ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди in ~ по очереди jobber's ~ курсовая прибыль ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ изменять(ся) ;
luck has turned фортуна изменила ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает ~ on зависеть (от) ;
much turns on his answer многое зависит от его ответа he hopes for a ~ in his luck он надеется, что ему повезет;
my affairs have taken a bad turn мои дела приняли дурной оборот one good ~ deserves another посл. услуга за услугу;
not to do a hand's turn сидеть сложа руки not to know which way to ~ не знать, что предпринять one good ~ deserves another посл. услуга за услугу;
not to do a hand's turn сидеть сложа руки to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться (для определенной цели) she has a ~ for music у нее есть музыкальные способности;
he has an optimistic turn of mind он оптимист ~ up случаться;
подвернуться, оказаться;
something will turn up что-нибудь да подвернется star ~ главный номер программы sudden ~ неожиданный поворот ~ короткая прогулка, поездка;
to take (или to go for) a turn прогуляться to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди to a ~ точно;
(meat is) done to a turn (мясо) зажарено как раз в меру turn виток (проволоки, резьбы) ~ вращать(ся), вертеть(ся) ~ вращать(ся) ~ вспахивать, пахать ~ выворачивать наизнанку;
перелицовывать (платье) ;
to turn inside out выворачивать наизнанку ~ делать(ся) ~ достигнуть (известного момента, возраста, количества) ;
he is turned fifty ему за пятьдесят ~ законченная спекулятивная сделка ~ изгиб (дороги) ;
излучина (реки) ~ изменение ~ изменение направления;
перен. поворотный пункт ~ изменять(ся) ;
luck has turned фортуна изменила ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту ~ конец ~ короткая прогулка, поездка;
to take (или to go for) a turn прогуляться ~ короткий период деятельности ~ курсовая прибыль ~ полигр. марашка ~ pl менструации ~ менять направление ~ направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия) ;
to turn the hose on the fire направить струю на огонь ~ направлять ~ поворот;
right (left, about) turn! воен. направо! (налево!, кругом!) ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) ~ обдумывать (вопрос, проблему) ~ оборот, построение (фразы) ;
a turn of speech оборот речи ~ оборот (колеса) ;
at each turn при каждом обороте ~ оборот ~ огибать, обходить ~ оказывать(ся) ~ оттачивать, придавать изящную форму ~ очередной номер программы, выход;
сценка, интермедия ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ очередь ~ переводить (на другой язык;
into) ~ перевертывать(ся) ;
переворачиваться, кувыркаться;
to turn upside down переворачивать вверх дном ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает ~ перемена ~ поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся) ;
to turn to the right повернуть направо;
to turn on one's heel(s) круто повернуться( и уйти) ~ поворачивать ~ поворот ~ подвернуть, вывихнуть (ногу) ~ получать в обращение( товары, деньги) ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ превращать(ся) (into) ;
to turn milk into butter сбивать масло ~ пускать в обращение ~ рабочая смена ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться (для определенной цели) ~ разница между курсом покупателей и курсом продавцов ~ расстраивать (пищеварение, психику, здоровье и т. п.) ;
вызывать отвращение ~ (рабочая) смена ~ смена (рабочая) ~ способность;
склад (характера) ;
стиль, манера, отличительная черта ~ становить(ся) ~ строение, форма;
the turn of the ankle форма лодыжки ~ точить (на токарном станке) ;
обтачивать ~ услуга;
to do (smb.) a good (an ill) turn оказать (кому-л.) хорошую (плохую) услугу ~ форма turning: ~ pres. p. от turn to ~ teacher стать учителем;
turn about оборачиваться;
повернуть кругом (на 180 град.) ~ against восстановить против ~ against восстать против to ~ an enemy's flank воен. обойти противника с фланга to ~ an enemy's flank перехитрить (кого-л.) ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ aside отворачиваться ~ aside отклонять(ся) ~ away отворачивать(ся) ;
отвращать ~ away прогонять, увольнять ~ back обернуться ~ back повернуть назад ~ back прогнать ~ down загнуть;
отогнуть;
to turn down a collar отогнуть воротник ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение( к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ in разг. возвращать, отдавать;
сдавать;
you must turn in your uniform when you leave the army вам нужно будет вернуть обмундирование, когда вылизуетесь ~ in зайти мимоходом ~ in лечь спать ~ in поворачивать вовнутрь;
to turn in one's toes поставить ноги носками внутрь ~ in поворачивать вовнутрь;
to turn in one's toes поставить ноги носками внутрь ~ выворачивать наизнанку;
перелицовывать (платье) ;
to turn inside out выворачивать наизнанку to ~ loose освобождать;
to turn yellow струсить;
to turn the scale (или the balance) решить исход дела to ~ loose спускать (животное) с цепи ~ превращать(ся) (into) ;
to turn milk into butter сбивать масло ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) ~ of century начало века ~ оборот, построение (фразы) ;
a turn of speech оборот речи ~ строение, форма;
the turn of the ankle форма лодыжки ~ of year начало года ~ off быстро сделать (что-л.) ~ off вчт. выключить ~ off закрывать( кран) ;
выключать (свет) ~ off отвлекать внимание ~ off sl. повесить ~ off сворачивать( о дороге) ~ off увольнять ~ on = turn upon ~ on вчт. включить ~ on зависеть (от) ;
much turns on his answer многое зависит от его ответа ~ on открывать( кран, шлюз) ;
включать( свет) ~ поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся) ;
to turn to the right повернуть направо;
to turn on one's heel(s) круто повернуться (и уйти) to ~ one's hand (to smth.) приниматься (за что-л.) to ~ one's mind (to smth.) думать (о чем-л.), обратить внимание( на что-л.), сосредоточиться (на чем-л.) ~ out бастовать ~ out вставать( с постели) ~ out вывертывать (карман, перчатку) ~ out выгонять, увольнять;
исключать ~ out выгонять в поле (скотину) ~ out выгружать ~ out вызывать;
turn out the guard вызовите караул ~ out выпускать (изделия) ~ out выпускать ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ out прекращать работу ~ out прибыть;
the firebrigade turned out as soon as the fire broke out пожарная команда прибыла, как только начался пожар ~ out производить ~ out тушить( свет) ~ out увольнять ~ out украшать, наряжать;
снаряжать to ~ out in the cold = окатить холодной водой;
to turn up one's heels sl. протянуть ноги, скончаться ~ out вызывать;
turn out the guard вызовите караул ~ over возобновлять ~ over восполнять (запасы товаров) ~ over ком. иметь оборот ~ over иметь оборот ~ over обдумывать ~ over обновлять полностью ~ over опрокидывать(ся) ~ over переворачивать ~ over перевертывать(ся) ~ over передавать( дело, доверенность и т. п.) другому ~ over передавать другому лицу ~ over переделывать ~ over тех. перекрывать кран ~ over превращать ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту ~ round изменять (свои взгляды, политику и т. п.) ~ round оборачиваться;
поворачиваться ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту to ~ teacher стать учителем;
turn about оборачиваться;
повернуть кругом (на 180 град.) ~ направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия) ;
to turn the hose on the fire направить струю на огонь ~ to обратиться (к кому-л.) ~ to окончиться( чем-л.), быть результатом( чего-л.) ~ to превратиться ~ to приняться за работу ~ up внезапно появляться;
приходить, приезжать ~ up вскапывать, выкапывать ~ up разг. вызывать тошноту ~ up открыть( карту) ~ up поднимать(ся) вверх;
загибать(ся) ;
her nose turns up у нее вздернутый нос ~ up случаться;
подвернуться, оказаться;
something will turn up что-нибудь да подвернется to ~ out in the cold = окатить холодной водой;
to turn up one's heels sl. протянуть ноги, скончаться to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение (к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ on = turn upon to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение (к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ перевертывать(ся) ;
переворачиваться, кувыркаться;
to turn upside down переворачивать вверх дном to ~ loose освобождать;
to turn yellow струсить;
to turn the scale (или the balance) решить исход дела to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди ~ in разг. возвращать, отдавать;
сдавать;
you must turn in your uniform when you leave the army вам нужно будет вернуть обмундирование, когда вылизуетесь

Большой англо-русский и русско-английский словарь > turn
6 turn

1. [tɜ:n] n
1. 1) оборот

the turn of a wheel - оборот колеса

the turn of a dial - оборот наборного диска

three turns of the moon - три оборота Луны

at each turn - при каждом обороте (колеса и т. п.)

2) с.-х. оборот пласта

3) вращение; вращательное движение

to give smth. a turn - повернуть что-л.

to give smb. a turn - покружить кого-л.

2. 1) поворот ( движение)

sharp turn - крутой поворот

no left [right] turn - запрещён левый [правый] поворот

a turn to the right [to the left] - поворот направо [налево]

with a single turn of the key - одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn - повернуть

backhand [standing] turn - поворот на задних ногах [на месте] ( конный спорт)

downhill [uphill] turn - поворот на спуске с горы [при подъёме] ( лыжный спорт)

jump turn - поворот прыжком без опоры на палки ( лыжный спорт)

steered turn - поворот рулением ( лыжный спорт)

turn of a curve - прохождение виража ( велоспорт)

right turn! - направо!

left turn! - налево!

about turn! - кругом!

2) авт. разворот

boot-leg turn - разворот с остановками

loop turn - разворот с ходу

3) поворот, место поворота

a turn at the corner - поворот на углу

to stop at a turn in the road - остановиться на повороте (дороги)

4) изгиб

a turn in a river - излучина реки

a path full of turns and twists - извилистая тропа

5) поворот ( в течении времени); поворотный пункт; порог, конец

at the turn of the century - на пороге нового столетия [см. тж. ♢ ]

at the turn of the year [of the month] - в конце года [месяца]

6) поворот; отклонение, отступление (в сюжете, рассказе и т. п.)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost - в рассказе столько поворотов и отступлений (от основной сюжетной линии), что читатель совершенно теряется

3. 1) изменение направления

turn of the tide - мор. смена приливо-отливного течения [см. тж. ♢ ]

what turn did the discussion take? - в каком направлении развивалась дискуссия?

2) смена, перемена курса ( судна)

4. перемена, изменение ( состояния)

the turn of the seasons - смена времён года

the turn of affairs [of events] - оборот дел [поворот событий]

the turns of fortune - превратности судьбы

a turn for the better [for the worse] - изменение к лучшему [к худшему]

the patient has taken a turn for the better - больному стало лучше

to take a bad turn - принять дурной оборот

things have taken a dangerous turn - дело приняло опасный оборот

to give a new turn to smth. - придать новый оборот /-ую окраску/ чему-л.

to hope for a turn in one's luck - надеяться на перемену судьбы

there was a nasty turn in the weather - погода изменилась к худшему, погода испортилась

5. виток

turn of a bandage - оборот /ход/ бинта

dead turns - эл. мёртвые /холостые/ витки

give the rope a few more turns around the tree - оберни верёвку вокруг дерева ещё несколько раз

6. 1) очередь

in its turn - в свою очередь

in turn(s), by turns, turn and turn about - по очереди

laughing and crying in turn - то смеясь, то плача

he went hot and cold by turns - его бросало то в жар, то в холод

out of turn - вне очереди [см. тж. ♢ ]

to wait one's turn in a doctor's office - дожидаться своей очереди на приём к врачу

to take turns - делать (что-л.) по очереди; чередоваться, сменяться

now it's your turn to speak - теперь ваша очередь выступать

my turn will come! - придёт и мой черёд!; я ещё своё возьму!; я ещё своего добьюсь!

2) попытка заняться чем-л.; временное занятие

to take a turn at creative writing - заняться писательством

take a turn! - а ну попробуй!

7. 1) очередной номер программы, выход; сценка, интермедия

short turns - короткие номера /сценки/

a song-and-dance turn - песенно-танцевальный номер

to do one's turn - исполнять номер ( программы)

2) исполнитель номера

8. короткая прогулка, поездка

to take /to have/ a turn, to go for a turn (in the garden) - пройтись /прогуляться/ (по саду)

to take a turn on a bicycle - покататься /проехаться/ на велосипеде

9. короткий период деятельности

a turn of work - небольшая работа, немного работы

to take a turn at the oars - немного погрести /поработать/ вёслами

to take a turn at gardening - немного поработать в саду

10. (рабочая) смена

afternoon turn - дневная смена

to add a second turn - добавить вторую смену, организовать двухсменную работу

11. 1) особенность, характерная черта; склад (ума, характера)

a serious turn of mind - серьёзный ум

an optimistic turn of mind - оптимистический склад ума

peculiar turn of the Greek character - особенность греческого (национального) характера

2) стиль, манера; интерпретация

she gave the sonata a new turn - она сыграла сонату по-новому

12. способность; дар; жилка

a turn for affairs - деловая жилка /складка/

a turn for mathematics - математический дар

he is of a musical turn, he has a turn for music - у него хорошие способности к музыке

13. 1) строение, форма

the turn of an ankle - форма лодыжки

the turn of her arms - линии её рук

2) построение ( фразы)

I don't like the turn of the sentence - мне не нравится, как построено это предложение

3) оборот

a turn of speech - оборот речи

to miss idiomatic turns - не понимать идиоматических выражений

14. разг.

1) приступ, припадок, вспышка

a turn of anger - припадок /вспышка/ гнева

2) потрясение, шок

to give smb. quite a turn - сильно испугать /взволновать/ кого-л.

to have (quite) a turn - испытать шок

I had quite a turn when I heard the news - я был в шоке, когда услышал эту новость

15. pl менструация

16. бирж.

1) акт купли-продажи (ценных бумаг и т. п.)

2) прибыль от купли или продажи ценных бумаг

3) оборот капитала

4) разница между курсом покупателей и курсом продавцов (тж. turn of the market, jobber's turn)

17. полигр. марашка

18. ж.-д.

1) обходный путь

2) виток

19. муз. группетто

20. ав. разворот

♢ turn of the century - начало XX века [см. тж. 2, 5)]

turn of the tide - заметное изменение к лучшему, перемена судьбы [см. тж. 3, 1)]

turn of life - мед. переходный период, климактерий

to a turn - точно; как нужно

done /roasted/ to a turn - зажарено как раз в меру ( о мясе)

at every turn - на каждом шагу; повсюду, постоянно; каждый раз

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn - путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев

out of turn - неуместно, не к месту, некстати [см. тж. 6, 1)]

to talk /to speak/ out of turn - а) сказать не к месту; б) говорить необдуманно

to be on the turn - а) меняться, претерпевать изменения; б) скисать, свёртываться (особ. о молоке)

to do smb. a good turn - оказать кому-л. добрую услугу

to do smb. a bad /an ill/ turn - повредить кому-л., оказать кому-л. плохую услугу

to serve smb. the good turn (of) - ≅ сослужить кому-л. добрую службу

to serve one's (own) turn - отвечать требованиям; соответствовать цели; вполне подходить

to serve smb.'s turn - годиться; устраивать кого-л., подходить, отвечать какой-л. цели

not to do a hand's turn - ≅ и пальцем не пошевелить

one good turn asks /deserves/ another - посл. услуга за услугу
2. [tɜ:n] v
I

1. 1) поворачивать

to turn a key [a door-handle, a tap] - повернуть ключ [дверную ручку, кран]

he turned the knob and the door opened - он повернул ручку, и дверь открылась

he turned his chair to the fire - он повернул стул к огню

turn your eyes this way - посмотрите в эту сторону

to turn one's head - обернуться, повернуть голову

he turned his face toward the speaker - он повернулся лицом к говорящему

2) поворачиваться

he heard his name called but did not turn - он услышал своё имя, но не обернулся

the tap won't turn - кран не открывается (и не закрывается)

a door turns upon its hinges - дверь поворачивается на петлях

everybody's eyes turned to him - все посмотрели на него

my heart turns to you - моё сердце обращено к вам

3) отворачивать, отводить

to turn one's eyes - отвести глаза

she turned her face and wept - она отвернулась и зарыдала

2. 1) вращать

to turn a wheel - вращать колесо

to turn a handle - крутить ручку

to turn a screw tight - плотно привинтить шуруп

he kept turning his hat in his hands - он всё время вертел в руках шляпу

2) обёртывать, наматывать

he had a snake turned round his arm - вокруг его руки обвилась змея

3) вращаться

the Earth turns round the Sun - Земля вращается вокруг Солнца

the wheels were turning slowly - колёса вращались медленно

the wheel turns a complete circle in a second - колесо делает полный оборот за секунду

4) кружиться

heights make my head turn - высота вызывает у меня головокружение

my head is turning - у меня кружится голова

3. 1) переворачивать

to turn the leaves of a book - переворачивать страницы книги, листать книгу

to turn pancakes - переворачивать оладьи

to turn a record - перевернуть пластинку

the nurse could easily turn the patient - сестра могла легко перевернуть больного

2) переворачиваться

to turn in bed [in one's sleep] - вертеться в постели [во сне]

it's enough to make him turn in his grave - он от этого в гробу перевернётся

4. 1) опрокидывать; переворачивать вверх дном

to turn a decanter - опрокинуть графин

to turn an hour-glass - переворачивать песочные часы

2) выкладывать, выпускать

to turn the dough onto a board - выложить тесто на доску

to turn meat into the pot - положить мясо в котелок

to turn the contents of one's bag (out) onto the table - выложить содержимое своей сумки на стол

5. 1) загибать; закручивать; отгибать

his moustaches were turned and curled - его усы были подкручены и завиты

turn the sheet (back) - отогните простыню

to turn a bar of steel - согнуть стальной брусок

2) загибаться; закручиваться; отгибаться

6. 1) направлять

to turn one's (foot)steps - направляться, направлять свои стопы

to turn one's horse to the hills - направить коня в горы

to turn the car left [right] - повернуть машину налево [направо]

to turn a car to avoid collision - повернуть машину, чтобы избежать столкновения

2) направляться

to turn to the right - пойти направо

to turn west - направиться на запад

not to know which way to turn - не знать, куда идти [ср. тж. ♢ ]

he turned towards home - он повернул к дому

I turned down the avenue - я повернул /свернул/ на аллею

3) поворачиваться (в обратную сторону)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner - пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду

shall we turn? - пойдём обратно?, повернём?

he turned on his heel(s) and went away in a rage - он повернулся на каблуках и ушёл разгневанный

7. 1) отклонять, менять направление

to turn the course of a river - изменить течение реки

to turn the course of history - изменить ход истории

to turn a blow [criticism] - отвести удар [критику]

to turn an attack - отбить атаку

to turn the tide (of events) - изменить ход событий

to turn the enemy - обратить неприятеля в бегство

to turn the mob - заставить толпу отступить

to turn a vessel from her course - изменить курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet - этот металл достаточно прочен, чтобы пуля не пробила его /отскочила от него/

2) отклоняться, менять направление

the river turns here - здесь река поворачивает

the road turns slightly to the north - дорога слегка отклоняется на север

the tide is turning - приливная волна меняет направление

8. (on, upon) нацеливать, направлять

to turn one's gun on smb. - направить оружие на кого-л.

to turn one's weapon upon oneself - обратить собственное оружие против самого себя

to turn the telescope on a star - навести телескоп на звезду

cannon were turned on the city - пушки были нацелены на город

9. огибать, обходить

to turn a corner - поворачивать за угол [ср. тж. ♢ ]

to turn a cape - обогнуть мыс ( о судне)

to turn smb.'s flank - воен. охватывать чей-л. фланг, охватывать /обходить/ кого-л. с фланга [ср. тж. ♢ ]

10. 1) точить, обтачивать на токарном станке

to turn a candlestick out of brass - вытачивать медный подсвечник

2) поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработке

to turn well [easily] - хорошо [легко] точиться

3) оттачивать, придавать завершённую форму (фразе и т. п.)

to turn a compliment - сделать тонкий комплимент

to turn an epigram - сочинить эпиграмму

11. редк.

1) (из)менять (что-л.); действовать (на что-л.)

his speech turned my thinking - то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения

2) изменяться, подвергаться изменению

manners turn with time - с временами меняются и нравы

12. редк.

1) обращать (кого-л.) в другую веру

2) обращаться в другую веру, менять религию

3) изменять, предавать

13. редк. вызывать тошноту

onions turn me - от лука меня начинает тошнить

14. уст. иметь противоположный результат

II А

1. лицевать ( одежду)

I must have my suit turned - мне нужно перелицевать костюм

2. делать, выполнять (прыжок, упражнение)

to turn a somersault - делать /крутить/ сальто

to turn handsprings - выполнять повороты рывком; делать «колесо»

to turn a clumsy pirouette - сделать неуклюжий пируэт

3. обдумывать (вопросы, проблемы и т. п.)

to turn smth. in one's head - обдумывать что-л.

he turned the question every way but could find no answer - разг. как он ни бился над этим вопросом, решить его он не мог

he was still turning the idea about when he fell asleep - засыпая, он всё ещё продолжал об этом думать

4. 1) менять ( тему); переводить ( разговор)

to turn the conversation (to livelier topics) - перевести разговор (на более интересные темы)

2) переходить ( о разговоре) [ср. тж. II Б 2, 3)]

the talk turned to more general topics - разговор перешёл на более общие темы

5. 1) убавлять или прибавлять (газ, воду и т. п.)

to turn the gas low - убавить газ

2) достигнуть (определённого момента, возраста и т. п.)

he has not yet turned forty - ему ещё нет сорока

it has just turned a quarter past one - сейчас как раз четверть второго

the price has turned ten dollars by the next bid - в следующий момент цена достигла десяти долларов; следующий покупатель предложил (за вещь) десять долларов

6. 1) менять (цвет, окраску и т. п.)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow - осенью листва желтеет

2) меняться (о цвете, окраске); увядать

her hair has begun to turn - её волосы начали седеть

the leaves are turning - листья желтеют

3) меняться; перемениться ( о ветре)

the wind is turning - ветер меняет направление, ветер меняется

7. 1) пускать в обращение (деньги, товары)

2) находиться в обращении (о деньгах, товарах)

8. 1) получать ( прибыль)

to turn a fair profit - получить немалую прибыль

2) зарабатывать ( деньги)

to turn an honest dollar - честно заработать доллар

9. продаваться, идти ( о товаре)

this merchandise will turn easily - этот товар будет хорошо раскупаться

10. 1) портить, вызывать прокисание; сквашивать (молоко и т. п.)

2) портиться, прокисать, скисать (о молоке и т. п.)

the milk has turned - молоко прокисло

11. 1) согнуть, затупить ( лезвие острого инструмента)

to turn the edge (of a knife) - затупить (нож)

2) загнуться, согнуться, затупиться ( о лезвии)

the edge of the knife turned - лезвие ножа затупилось

12. выгонять ( скот на пастбище; тж. turn out)

13. 1) срезать кожуру ленточкой (с лимона, апельсина и т. п.)

2) вырезать (косточку из какого-л. плода)

14. пахать, оборачивать ( пласт)

15. стр. выводить (свод, арку)

16. вывязывать (пятку чулка и т. п.)

II Б

1. to turn smth. to smth., to smb. обращать, направлять (мысли, внимание) на что-л. или к кому-л.; сосредоточивать (мысли, внимание) на чём-л. или на ком-л.

to turn one's thoughts to God - обратиться мыслями к богу

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work - сосредоточивать мысли [внимание] на (своей) работе

to turn one's efforts to smth. more important - направлять свои усилия на что-л. более важное

at last we turned our attention to him - наконец мы занялись им

2. to turn to smth., to smb.

1) обращаться, направляться на что-л. или к кому-л.; сосредоточиваться на чём-л. или на ком-л. (о мыслях, внимании и т. п.)

his thoughts have often turned to the subject - его мысли часто возвращались к этому предмету

his thoughts turned to the sea - мысли его обратились к морю, он обратился мыслями к морю

2) обращаться, переходить к чему-л. или кому-л.; начинать рассматривать что-л. или кого-л.

let us now turn from mechanics to medicine - перейдём теперь от механики к медицине

3) переводить разговор на что-л. или кого-л. [ср. тж. II А 4, 2)]

when she entered the room he turned to another subject - когда она вошла в комнату, он перевёл разговор на другую тему

3. to turn to smb.

1) обращаться к кому-л.

I don't know to whom to turn - я не знаю, к кому (следует) обратиться

2) тянуться к кому-л.

all children turned to him - все дети тянулись к нему

4. to turn to smth.

1) обращаться к чему-л.

to turn to the dictionary [to the reference-book] - обратиться к словарю [к справочнику]

2) приниматься, браться за что-л. (тж. to turn oneself to smth.)

to turn to painting [to music] - заняться живописью [музыкой]

he turned again to his work - он снова принялся за свою работу

5. to turn smth. to smth. использовать, применять что-л. для чего-л.

to turn smth. to advantage - обратить что-л. на пользу, использовать что-л. с выгодой

to turn anthropological knowledge to practical uses - использовать антропологические знания в практических целях

to turn misfortune to (good) account - извлечь пользу из несчастья

6. to turn smb. (on)to smth.

1) использовать, занимать кого-л. для чего-л.

to turn all available hands (on)to the job of cleaning up - использовать все свободные руки на уборке (помещения и т. п.); бросить всех свободных работников на уборку (помещения и т. п.)

2) приобщить кого-л. к чему-л., убедить кого-л. в чём-л.

to turn smb. to one's own views - убедить кого-л. в правильности своих взглядов; внушить кому-л. свои взгляды

7. to turn to smb. (for smth.) обращаться к кому-л. (за чем-л.)

to turn to the experts - обращаться к специалистам

to turn to the secretary for information - обратиться за справкой к секретарю

to turn to smb. for help [for support, for advice] - обращаться к кому-л. за помощью [за поддержкой, за советом]; искать у кого-л. помощи [поддержки, совета]

the child turned to its mother for comfort - ребёнок искал утешения у матери

8. to turn smb., smth. (in)to smb., smth. превращать кого-л., что-л. в кого-л., что-л., делать кого-л., что-л. кем-л., чем-л.

to turn smb. into a coward - делать из кого-л. труса, превращать кого-л. в труса

to turn cream into butter - делать масло из сливок

to turn sunlight directly into electricity - непосредственно преобразовывать солнечный свет в электричество

the drawing room was turned into a study - гостиная была превращена /переделана/ в кабинет, гостиная стала служить кабинетом

they turned her into a film star - они сделали её кинозвездой

9. to turn (in)to smb., smth. превращаться в кого-л., что-л.; становиться кем-л., чем-л.

to turn into a criminal - стать преступником

water turns to ice - вода превращается в лёд

the rain turned (in)to sleet - дождь превратился /перешёл/ в мокрый снег

joy has turned into bitterness - радость обернулась горечью

his love turned to hate - его любовь превратилась в ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding - озадаченный взгляд быстро сменился понимающим

10. to turn smth. into smth.

1) обменивать что-л. на что-л., обращать что-л. во что-л.

they turned their stock into cash - они обратили свои акции в деньги

she turned her eggs into cash - она продала яйца и выручила (хорошие) деньги

2) переводить на другой язык

to turn Greek books into Latin - переводить греческие книги на латынь

how would you turn this passage? - как вы переведёте этот отрывок?

turn it into French - переведите это на французский язык

3) перефразировать, сформулировать иначе

11. to turn smth. against smb., smth. обращать что-л. против кого-л., чего-л.

they turned his argument against him - они обратили его аргументы против него самого

his own criticism was turned against him - его собственная критика обернулась против него самого

12. to turn smb. against smb., smth. восстанавливать кого-л. против кого-л., чего-л.

they turned his family against him - они восстановили против него его семью

he turns everyone against himself - он восстанавливает всех против себя

13. to turn against smb., smth.

1) восставать против кого-л., чего-л.

the poor turned against the rich - бедняки восстали против богачей

he turned against his former friends - он ополчился на /пошёл против/ своих прежних друзей

2) обращаться против кого-л., чего-л.

his words turned against himself - его слова обернулись против него самого

14. to turn smb. from /out of, off/ smth., to turn smb. to /into/ smth. прогонять, выгонять, выпускать кого-л. откуда-л., куда-л.

to turn one's son from /out of/ the house - выгнать сына из дома

to turn the cat into the cellar for the night - выгонять или выпускать кота на ночь в погреб

15. to turn smb. from smth. /from doing smth./ отвратить кого-л. от чего-л.; помешать кому-л. делать что-л.

to turn smb. from his duty - отвлекать кого-л. от исполнения своего долга

I turned him from his purpose - я заставил его изменить своё намерение

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it - если уж он что задумал, ничто не заставит его изменить своего решения

16. to turn on /upon/ smth.

1) зависеть от чего-л., держаться на чём-л.

great events often turn upon very small circumstances - большие события часто зависят от очень мелких обстоятельств

everything turns on his answer - всё зависит от его ответа

the success of the picnic turns on the weather - успех пикника будет зависеть от погоды

2) вращаться около чего-л.; сосредоточиться на чём-л.

the debate did not turn upon any practical proposition - обсуждение не касалось какого-л. практического предложения

the conversation turned on literature - разговор коснулся литературы

17. to turn on /upon/ smb. набрасываться на кого-л.

in his anger he turned on me - в гневе он набросился на меня

the dog turned on me and bit me - собака набросилась и укусила меня

III А

1. как глагол-связка в составном именном сказуемом

1) в сочетании с существительным превращаться, становиться

to turn soldier [cook, schoolmaster] - стать солдатом [поваром, школьным учителем]

he turned Tory - он стал членом консервативной партии

to turn traitor - стать предателем

to turn Christian [Mohammedan] - обратиться в христианство [магометанство]

he has turned full-time author - он стал профессиональным писателем

both poets turned in the end men of action - оба поэта стали в конце концов людьми действия

2) в сочетании с прилагательным становиться, делаться

to turn pale - побледнеть

to turn sick - почувствовать тошноту

to turn green with envy - позеленеть от зависти

to turn blue with cold - посинеть от холода

to turn red with anger - покраснеть от гнева

to turn sour - прокисать ( о молоке)

to turn grey - поседеть

to turn sulky - помрачнеть; надуться

the weather is turning colder - становится холоднее

2. в сочетании с существительным и прилагательным превращать, делать; приводить в (какое-л.) состояние

it turns the tongue black - от этого язык чернеет

he turned the dog loose - он спустил собаку (с цепи и т. п.) [ср. тж. ♢ ]

last year's drought turned things worse - прошлогодняя засуха усугубила положение

it turns her nauseous - её от этого тошнит

the sight turned him green with envy - это зрелище заставило его позеленеть от зависти

♢

to turn short - внезапно остановиться, замереть

to turn to bay - отбиваться, отчаянно защищаться ( как загнанный зверь)

to turn tail см. tail1 I ♢

to turn tail on /upon/ smth. - отказаться от чего-л.; пренебречь чем-л.; предать что-л.

to turn colour - а) менять цвет; б) краснеть; смущаться в) бледнеть

to turn turtle см. turtle1 I ♢

to turn bridle - а) повернуть лошадь назад; б) отступать ( верхом)

to turn flukes - взмахнуть хвостом и уйти под воду ( о ките)

to turn the trick - добиться желаемого эффекта, получить желаемый результат

to turn the corner - выйти из затруднительного или опасного положения [ср. тж. I 9]

to turn the scale /the balance/ - а) (at) показывать (какой-л.) вес; весить ( столько-то); hand baggage turned the scale at 60 pounds - ручная кладь потянула 60 фунтов; б) решить вопрос, разрешить сомнения

to turn the other cheek - а) библ. подставить другую ланиту /щёку/; б) не противиться злу; не отвечать обидчику

to turn smb.'s brain /mind/ - а) расстраивать, огорчать; б) сводить с ума

to turn smb.'s head - вскружить кому-л. голову

to turn head - уст. мужественно сопротивляться

to turn the /one's/ back - отвернуться, уйти

to turn smb.'s heart - тронуть, растрогать кого-л.

to turn the tables on smb. см. table I ♢

to turn smb.'s flank - обойти /перехитрить/ кого-л. [ср. тж. I 9]

to turn one's ankle - вывихнуть /подвернуть/ лодыжку /ногу/

to turn one's coat - изменить своим принципам; перейти в другую партию; «сменить шкуру»

not to turn one's finger - и пальцем не шевельнуть

not to turn a hair - не выказывать нервозности /тревоги/; ≅ и глазом не моргнуть

to turn the edge /the point/ of smth. - притуплять, смягчать что-л. (критическое замечание и т. п.)

to turn smb., smth. loose - а) давать волю кому-л., чему-л.; предоставлять кого-л. самому себе; б) разряжать (орудие, пистолет); открывать огонь; в) (on) натравливать кого-л. на кого-л.; [ср. тж. III А 2]

to turn loose on smb. - набрасываться на кого-л.

to turn a mountain into a molehill - ≅ делать из мухи слона

to turn a deaf ear to smb. - не слушать, отказаться выслушать кого-л.

to turn the /a/ blind eye to smth. - закрывать глаза на что-л.

to turn a blind eye to smb.'s philanderings - закрывать глаза на чьи-л. похождения

to turn the cold shoulder to /on/ smb. - оказывать кому-л. холодный приём

to turn one's /a/ hand to smth. - заняться каким-л. делом, приступить к работе

to turn one's hand to useful work - заняться полезным делом

he can turn his hand to almost anything - он умеет делать почти всё; ≅ у него золотые руки

to turn one's hand upon smb. - уст. убить кого-л.

to turn smb., smth. to ridicule - подвергать кого-л., что-л. насмешкам, осмеивать кого-л., что-л.

to turn one's back on /upon/ smth. - а) отвернуться, уйти от чего-л.; we turn our backs on winter - мы прощаемся с зимой; б) пренебрегать кем-л. или чем-л.; предавать кого-л. или что-л.; to turn one's back on history - забыть уроки истории; to turn one's back on one's own people - предать свой народ

to turn smth. on its head - перевернуть что-л. вверх дном, поставить что-л. (с ног) на голову

to turn smb. from the door - не пустить кого-л. на порог, отказать кому-л. в гостеприимстве

to turn smb. round one's little finger - помыкать кем-л.; ≅ вить верёвки из кого-л.

to turn smb. adrift in the world - бросить кого-л. на произвол судьбы

not to know where /which way/ to turn - а) не знать, как поступить; б) не знать, где преклонить голову; [ср. тж. I 6, 2)]

his luck has turned - удача ему изменила

it turns my stomach - меня от этого тошнит /воротит/

my stomach turns at the sight - от этого зрелища меня тошнит

to turn smth. inside out - выворачивать наизнанку

the wind turned my umbrella inside out - ветер вывернул мой зонт наизнанку

to turn inside out - выворачиваться наизнанку

my umbrella turned inside out - мой зонт вывернулся наизнанку

to turn smth. upside down /topsy-turvy/ - переворачивать что-л. вверх дном

robbers had turned the room upside down - грабители перевернули в комнате всё вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ - опрокидываться, переворачиваться вверх дном

the world has turned topsy-turvy - мир перевернулся (вверх дном)

НБАРС > turn
7 turn

1. n

1) поворот

a turn to the left (to the right) — поворот ліворуч (праворуч)

about turn! — кругом!

left turn! — ліворуч!

right turn! — праворуч!

standing turn — поворот на місці

to make (to take) a turn — повернути

2) оберт

the turn of a wheel — оберт колеса

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

a turn for the better (for the worse) — зміна на краще (на гірше)

turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі

8) виток

9) черга

turn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі

to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися

out of turn — поза чергою

10) послуга

to do smb. a good (an ill) turn — зробити комусь добру (погану) послугу

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

to take a turn, to go for a turn — прогулятися

14) короткий період діяльності

to take a turn at gardening — трохи попрацювати в саду

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

she has a turn for music — у неї є музичні здібності

he is of a humorous turn — у нього є почуття гумору

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

a turn of anger — спалах гніву

20) потрясіння, шок

to give smb. a turn — шокувати когось

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

turn button — віконна засувка

turn indicator — ав. покажчик повороту

turn meter — ав. покажчик швидкості повороту

turns per second — кількість обертів за секунду

at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно

turn of life — мед. клімактерій

to a turn — точно

to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)

one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу

not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки

2. v

1) повертати

to turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися

2) повертатися

a door turns upon its hinges — двері повертаються на завісах

3) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

4) обертатися

the earth turns round the sun — Земля обертається навколо Сонця

5) паморочитися

my head is turning — у мене паморочиться голова

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

to turn upside down — перевернутися догори дном

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

to turn one's horse to the wood — спрямувати коня в ліс

13) прямувати

to turn to the left — піти наліво

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

to turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось

16) змінювати напрям; відхилятися

the river turns here — тут річка повертає

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

to turn a corner — завернути за ріг

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

to turn easily — легко обточуватися

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

the milk has turned — молоко скисло

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

45) перетворювати (на — into)

to turn milk into butter — збивати масло

46) перетворюватися на щось

water turns to ice — вода перетворюється на лід

47) робитися, ставати

to turn red — почервоніти

to turn teacher — стати учителем

turn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°

turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)

turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік

turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху

turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути

turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати

turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати

turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт

turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити

turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)

to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)

much turns on his answer — багато чого залежить від його відповіді

turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

turn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)

turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати

turn under — с.г. заорювати

turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

to turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися

to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника

to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь

to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму

to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову

to turn the corner — вийти із скрутного становища

to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат

to turn the blind eye to smth. — закривати очі на щось

to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги

to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу

to turn one's back, to turn one's tail — утекти

to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось

to turn the scale (the balance) — вирішити результат справи

to turn yellow — злякатися

not to turn a hair — навіть і оком не моргнути

to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця

not to know»which way to turn — не знати, що робити

to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти

* * *
I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
8 turn

I n
1) оборот

the turn of a wheel — оборот колеса

the turn of a dial — оборот набірного диска

three turns of the moon — три обороти Місяця

at each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)

to give smth; a turn — повернути що-н.

to give smb; a turn — покружляти кого-н.

2) поворот ( рух)

sharp turn — крутий поворот

no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот

a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]

with a single turn of the key — одним поворотом ключа

to make /to take/ a turn — повернути

backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)

downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)

jump turn — поворот стрибком без опори на палиці ( лижний спорт)

steered turn — поворот рулюванням ( лижний спорт)

turn of a curve — проходження віража ( велоспорт)

right turn! — направо!

left turn! — наліво!

about turn! — кругом!; aвт. розворот

boot-leg turn — розворот із зупинками

loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту

a turn at the corner — поворот на розі

to stop at a turn in the road — зупинитися на повороті ( дорогі); вигин

a turn in a river — закруглення річки

a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець

at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]

at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)

the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться

3) зміна напряму

turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]

what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)

4) зміна ( стану)

the turn of the seasons — зміна пір року

the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]

the turns of fortune — мінливості долі

a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]

the patient has taken a turn for the better — хворому стало краще

to take a bad turn — прийняло поганий оборот

things have taken a dangerous turn — справа прийняла небезпечний поворот

to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.

to hope for a turn in one's luck — сподіватися на зміну долі

there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася

5) виток

turn of a bandage — оборот /хід/ бинта

dead turns — eл. мертві витки

give the rope a few more turns around the tree — оберни мотузок навколо дерева ще кілька разів

6) черга

in its turn — в свою чергу

in turn (s), by turns, turn and turn about — по черзі

laughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши

he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод

out of turn — поза чергою [див. є]

to wait one's turn in a doctors office — чекати своєї черги на прийом до лікаря

to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися

now its your turn to speak — тепер ваша черга виступати

my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття

to take a turn at creative writing — зайнятися писанням

take a turn! — а ну спробуй!

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

short turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номер

to do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера

7)

коротка прогулянка, поїздка

to take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)

to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

to take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами

to take a turn at ardening — небагато попрацювати в саду

9) ( робоч зміна)

afternoon turn — денна зміна

to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

a serious turn of mind — серйозний розум

an optimistic turn of mind — оптимістичний склад розуму

peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація

she gave the sonata a new turn — вона зіграла сонату по-новому

11) здатність; дар; жилка

a turn for affairs — ділова жилка

a turn for mathematics — математичний дар

he is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики

12) будова, форма

the turn of an ankle — форма кісточки

the turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)

I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот

a turn of speech — оборот мови

to miss idiomatic turns — не розуміти ідіоматичних виразів

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

to give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.

to have (quite) a turn — відчути шок

I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]

turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]

turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій

to a turn — точно; як потрібно

done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)

at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу

travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців

out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]

to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано

to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)

to do smb; a good turn — надати кому-н. добру послугу

to do smb; a bad /an ill/ turn — пошкодити кому-н., надати кому-н. погану послугу

to serve smb the good turn (of) — = відслужити кому-н добру службу

to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити

to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі

not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити

one good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
II v
1) повертати

to turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]

he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися

he turned his chair to the fire — він повернув стілець до вогню

turn your eyes this way — подивіться в цю сторону

to turn one's head — обернутися, повернути голову

he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися

he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся

the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)

a door turn s upon its hinges — двері повертаються на петлях

everybody's eyes turned to him — всі подивилися на нього

my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити

to turn one's eyes — відвести очі

she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала

2) обертати

to turn a wheel — обертати колесо

to turn a handle — крутити ручку

to turn a screw tight — щільно пригвинтити шуруп

he kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися

the Earth turns round the Sun — Земля обертається навколо Сонця

the wheels were turning slowly — колеса оберталися поволі

the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися

heights make my head turn — висота викликає у мене запаморочення

my head is turning — у мене паморочиться в голові

3) перевертати

to turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу

to turn pancakes — перевертати оладки

to turn a record — перевернути пластинку

the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися

to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]

it's enough to make him turn in his grave — він від цього у труні перекинеться

4) перекидати; перевертати вверх дном

to turn a decanter — перекинути графин

to turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати

to turn the dough onto a board — викласти тісто на дошку

to turn meat into the pot — покласти м'ясо в казанок

to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл

5) загинати; закручувати; відгортати

his moustaches were turned and curled — його вуса були підкручені е завиті

turn the sheet (back) — відігніть простирадло

to turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися

6) направляти

to turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги

to turn one's horse to the hills — направити коня в гору

to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]

to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати

to turn to the right — піти направо

to turn west — попрямувати на захід

not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]

he turned towards home — він повернув до будинку

I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)

it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду

shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє

7) відхиляти, змінювати напрям

to turn the course of a river — змінити перебіг річки

to turn the course of history — змінити хід історії

to turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]

to turn an attack — відбити атаку

to turn the tide (of events) — змінити хід подій

to turn the enemy — обернути ворога на втечу

to turn the mob — примусити натовп відступити

to turn a vessel from her course — змінити курс судна

this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям

the river turns here — тут річка повертає

the road turns slightly to the north — дорога злегка відхиляється на північ

the tide is turning — приливна хвиля змінює напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

to turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.

to turn one's weapon upon oneself — обернути власну зброю проти самого себе

to turn the telescope on a star — навести телескоп на зірку

cannon were turned on the city — гармати були націлені на місто

9) огинати, обходити

to turn a corner — повертати за ріг [ср. є]

to turn — а саре обігнути мис ( про судно)

to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]

10) точити, обточувати на токарному верстаті

to turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці

to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)

to turn a compliment — зробити тонкий комплімент

to turn an epigram — скласти епіграму

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

manners turn with time — з часом, вдача змінюється

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

onions turn me — від лука мене нудить

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

I must have my suit turned — мені потрібно перелицювати костюм

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

to turn a somersault — робити /крутити/ сальто

to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"

to turn a clumsy pirouette — зробити незграбний пірует

17) обдумувати (питання, проблеми)

to turn smth in one's head — обдумувати що-н.

he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг

he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]

the talk turned to more general topics — розмова перейшла до більш загальних тем

19) збавляти або додавати (газ, воду)

to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)

he has not yet turned forty — йому ще немає сорока

it has just turned a quarter past one — зараз якраз чверть другого

the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів

20) змінювати (колір, забарвлення)

autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути

her hair has begun to turn — її волосся почало сивіти

the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)

the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)

to turn an honest dollar — чесно заробити долар

23) продаватися, йти ( про товар)

this merchandise will turn easily — цей товар добре розкуповуватиметься

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

the milk has turned — молоко прокисло

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)

the edge of the knife turned — лезо ножа затупилося

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

to smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.

to turn one's thoughts to God — звернутися думками до Бога

to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі

to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше

at last we turned our attention to him — нарешті ми зайнялася ним

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

his thoughts have often turned to the subject era — думки часто поверталися до цього предмету

his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.

let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]

when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.

all children turned to him — всі діти тягнулися до нього

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]

he turned again to his work — він знову взявся за свою роботу

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

to turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях

to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.

to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

to turn to the secretary for information — звернутися за довідкою до секретаря

to turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]

the child turned to its mother for comfort — дитина шукала втіхи у матері

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

to turn cream into butter — робити масло із сливок

to turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію

the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом

they turned her into a film star — вони зробили її кінозіркою

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

water turns to ice — вода перетворюється на лід

the rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг

joy has turned into bitterness — радість обернулася горем

his love turned to hate — його любов перетворилася на ненависть

the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

they turned their stock into cash — вони обернули свої акції на гроші

she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою

to turn Greek books into Latin — переводити грецькі книги на латинь

how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

they turned his argument against him — вони обернули його аргументи проти нього самого

his own criticism was turned against him — його власна критика обернулася проти нього самого

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

he turns everyone against himself — він відновлює всіх проти себе

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

the poor turned against the rich — бідняки повстали проти багачів

he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.

his words turned against himself — його слова обернулися проти нього самого

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку

to turn the cat into the cellar for the night — виганяти або випускати кота на ніч в льох

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу

I turned him from his purpose — я примусив його змінити свій намір

when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин

everything turns on his answer — все залежить від його відповіді

the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.

the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції

the conversation turned on literature — розмова торкнулася літератури

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

in his anger he turned on me — в гніві він накинувся на мене

the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

to turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]

he turned Tory — він став членом консервативної партії

to turn traitor — стати зрадником

to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]

he has turned full-time author — він став професійним письменником

both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися

to turn pale — зблідніти

to turn sick — відчути нудоту

to turn green with envy — позеленіти від заздрості

to turn blue with cold — посиніти від холоду

to turn red with anger — почервоніти від гніву

to turn sour — прокисати ( про молоко)

to turn grey — посивіти

to turn sulky — похмурніти; надутися

the weather is turning colder — стає холодніше

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

it turns the tongue black — від цього язик чорніє

he turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])

last year's drought turned things worse — торішня засуха посилила положення

it turns her nauseous — її від цього нудить

the sight turned him green with envy — це видовище змусило його позеленіти від заздрості

to turn short — раптово зупинитися, завмерти

to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)

to turn tail — див. tail III

to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.

to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути

to turn turtle — див. turtle II

to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)

to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)

to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат

to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]

to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)

hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви

to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові

to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму

to turn smb 's head — закрутити кому-л голову

to turn head — icт. мужньо чинити опір

to turn the /one's/ back — відвернутися, піти

to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.

to turn the tables on smb — див. table I

to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]

to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/

to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію

turn — "змінити шкуру"

not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути

not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути

to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)

to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]

to turn loose on smb — накинутися на кого-н.

to turn a mountain into a molehill 3 — робити з мухи слона

to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.

to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.

to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння

to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом

to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи

to turn one's hand to useful work — зайнятися корисною справою

he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки

to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.

to turn smb; smth to ridicule — піддавати кого-н., що-н. насмішкам, висміювати кого-н., що-н.

to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.

we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.

to turn one's back on history — забути уроки історії

to turn one's back on one's own people — зрадити свій народ

to turn smth on its head — перевернути що-н. вверх дном, поставити що-н. ( з ніг) на голову

to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності

to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.

to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще

not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]

his luck has turned — успіх йому зрадив

it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/

my stomach turns at the sight — від цього видовища мене нудить

to turn smth inside out — вивертати навиворіт

the wind turned my umbrella inside out — вітер вивернув мою парасольку навиворіт

to turn inside out — вивертатися навиворіт

my umbrella turned inside out — моя парасолька вивернулася навиворіт

to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном

robbers had turned the room upside down — грабіжники перевернули в кімнаті все вверх дном

to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном

the world has turned topsy-turvy — світ перевернусь ( з ніг на голову)

English-Ukrainian dictionary > turn
9 turn

turn [tɜ:n]

tourner ⇒ 1A (a), 1B (a), 1B (d), 1C (d), 2 (a), 2 (b), 2 (f) faire tourner ⇒ 1A (a) retourner ⇒ 1B (a) changer ⇒ 1C (a) faire devenir ⇒ 1C (a) se tourner ⇒ 2 (a) se retourner ⇒ 2 (b) devenir ⇒ 2 (d) se changer ⇒ 2 (e) tour ⇒ 3 (a), 3 (d), 3 (f), 3 (g) tournant ⇒ 3 (b), 3 (c) virage ⇒ 3 (b), 3 (c) tournure ⇒ 3 (d)

1 transitive verb

A.

(a) (cause to rotate, move round) tourner; (shaft, axle) faire tourner, faire pivoter; (direct) diriger;

∎ she turned the key in the lock (to lock) elle a donné un tour de clé (à la porte), elle a fermé la porte à clé; (to unlock) elle a ouvert la porte avec la clé;

∎ turn the wheel all the way round faites faire un tour complet à la roue;

∎ Cars to turn the (steering) wheel tourner le volant;

∎ turn the knob to the right tournez le bouton vers la droite;

∎ turn the knob to "record" mettez le bouton en position "enregistrer";

∎ she turned the oven to its highest setting elle a allumé ou mis le four à la température maximum;

∎ she turned her chair towards the window elle a tourné sa chaise face à la fenêtre;

∎ he turned the car into the drive il a engagé la voiture dans l'allée;

∎ we turned our steps homeward nous avons dirigé nos pas vers la maison;

∎ turn your head this way tournez la tête de ce côté

(b) figurative (change orientation of)

∎ she turned the conversation to sport elle a orienté la conversation vers le sport;

∎ their votes could turn the election in his favour leurs voix pourraient faire basculer les élections en sa faveur;

∎ he would not be turned from his decision to resign il n'y a pas eu moyen de le faire revenir sur sa décision de démissionner;

∎ nothing would turn the rebels from their cause rien ne pourrait détourner les rebelles de leur cause;

∎ you've turned my whole family against me vous avez monté toute ma famille contre moi;

∎ we turned his joke against him nous avons retourné la plaisanterie contre lui;

∎ let's turn our attention to the matter in hand occupons-nous de l'affaire en question;

∎ she turned her attention to the problem elle s'est concentrée sur le problème;

∎ to turn one's thoughts to God tourner ses pensées vers Dieu;

∎ research workers have turned the theory to practical use les chercheurs ont mis la théorie en pratique;

∎ how can we turn this policy to our advantage or account? comment tirer parti de cette politique?, comment tourner cette politique à notre avantage?;

∎ to turn one's back on sb tourner le dos à qn;

∎ she looked at the letter the minute his back was turned dès qu'il a eu le dos tourné, elle a jeté un coup d'œil à la lettre;

∎ how can you turn your back on your own family? comment peux-tu abandonner ta famille?;

∎ she turned her back on her friends elle a tourné le dos à ses amis;

∎ to turn one's back on the past tourner la page, tourner le dos au passé;

∎ she was so pretty that she turned heads wherever she went elle était si jolie que tout le monde se retournait sur son passage;

∎ success had not turned his head la réussite ne lui avait pas tourné la tête, il ne s'était pas laissé griser par la réussite;

∎ all their compliments had turned her head tous leurs compliments lui étaient montés à la tête ou lui avaient tourné la tête;

∎ to turn the tables on sb reprendre l'avantage sur qn;

∎ figurative now the tables are turned maintenant les rôles sont renversés

B.

(a) (flip over → page) tourner; (→ collar, mattress, sausages, soil, hay) retourner;

∎ the very thought of food turns my stomach l'idée même de manger me soulève le cœur;

∎ to turn sth on its head bouleverser qch, mettre qch sens dessus dessous;

∎ recent events have turned the situation on its head les événements récents ont retourné la situation

(b) (send away)

∎ he turned the beggar from his door il a chassé le mendiant;

∎ they turned the poachers off their land ils ont chassé les braconniers de leurs terres

(c) (release, let loose)

∎ he turned the cattle into the field il a fait rentrer le bétail dans le champ

(d) (go round → corner) tourner

(e) (reach → in age, time) passer, franchir;

∎ I had just turned twenty je venais d'avoir vingt ans;

∎ she's turned thirty elle a trente ans passés, elle a dépassé le cap de la trentaine;

∎ it has only just turned four o'clock il est quatre heures passées de quelques secondes

(f) (do, perform) faire;

∎ the skater turned a circle on the ice la patineuse a décrit un cercle sur la glace;

∎ to turn a cartwheel faire la roue

(g) (ankle) tordre;

∎ I've turned my ankle je me suis tordu la cheville

C.

(a) (transform, change) changer, transformer; (make) faire devenir, rendre;

∎ to turn sth into sth transformer ou changer qch en qch;

∎ bitterness turned their love into hate l'amertume a transformé leur amour en haine;

∎ she turned the remark into a joke elle a tourné la remarque en plaisanterie;

∎ they're turning the book into a film ils adaptent le livre pour l'écran;

∎ the sight turned his heart to ice le spectacle lui a glacé le cœur ou l'a glacé;

∎ Stock Exchange you should turn your shares into cash vous devriez réaliser vos actions;

∎ time had turned the pages yellow le temps avait jauni les pages

(b) (make bad, affect)

∎ the lemon juice turned the milk (sour) le jus de citron a fait tourner le lait

(c) American Commerce (goods) promouvoir la vente de; (money) gagner;

∎ to turn a good profit faire de gros bénéfices;

∎ he turns an honest penny il gagne sa vie honnêtement;

∎ familiar he was out to turn a fast buck il cherchait à gagner ou faire du fric facilement

(d) Technology (shape) tourner, façonner au tour;

∎ a well-turned leg une jambe bien faite;

∎ figurative to turn a phrase faire des phrases

2 intransitive verb

(a) (move round → handle, key, wheel) tourner; (→ shaft) tourner, pivoter; (→ person) se tourner;

∎ to turn on an axis tourner autour d'un axe;

∎ the crane turned (through) 180° la grue a pivoté de 180°;

∎ the key won't turn la clé ne tourne pas;

∎ he turned right round il a fait volte-face;

∎ they turned towards me ils se sont tournés vers moi ou de mon côté;

∎ they turned from the gruesome sight ils se sont détournés de cet horrible spectacle;

∎ turn (round) and face the front tourne-toi et regarde devant toi

(b) (flip over → page) tourner; (→ car, person, ship) se retourner;

∎ figurative the smell made my stomach turn l'odeur m'a soulevé le cœur

(c) (change direction → person) tourner; (→ vehicle) tourner, virer; (→ luck, wind) tourner, changer; (→ river, road) faire un coude; (→ tide) changer de direction;

∎ turn (to the) right (walking) tournez à droite; (driving) tournez ou prenez à droite;

∎ Military right turn! à droite!;

∎ we turned towards town nous nous sommes dirigés vers la ville;

∎ he turned (round) and went back il a fait demi-tour et est revenu sur ses pas;

∎ the road turns south la route tourne vers le sud;

∎ the car turned into our street la voiture a tourné dans notre rue;

∎ we turned onto the main road nous nous sommes engagés dans ou nous avons pris la grand-route;

∎ we turned off the main road nous avons quitté la grand-route;

∎ Stock Exchange the market turned downwards/upwards le marché était à la baisse/à la hausse;

∎ figurative I don't know where or which way to turn je ne sais plus quoi faire

(d) (with adj or noun complement) (become) devenir;

∎ it's turning cold il commence à faire froid;

∎ the weather's turned bad le temps s'est gâté;

∎ the argument turned nasty la dispute s'est envenimée;

∎ she turned angry when he refused elle s'est mise en colère quand il a refusé;

∎ to turn red/blue virer au rouge/bleu;

∎ he turned red il a rougi;

∎ a lawyer turned politician un avocat devenu homme politique;

∎ to turn professional passer ou devenir professionnel;

∎ the whole family turned Muslim toute la famille s'est convertie à l'islam

(e) (transform) se changer, se transformer;

∎ the pumpkin turned into a carriage la citrouille s'est transformée en carrosse;

∎ the rain turned to snow la pluie s'est transformée en neige;

∎ the little girl had turned into a young woman la petite fille était devenue une jeune femme;

∎ their love turned to hate leur amour se changea en haine ou fit place à la haine

(f) (leaf) tourner, jaunir; (milk) tourner;

∎ the weather has turned le temps a changé

3 noun

(a) (revolution, rotation) tour m;

∎ he gave the handle a turn il a tourné la poignée;

∎ give the screw another turn donnez un autre tour de vis;

∎ with a turn of the wrist avec un tour de poignet

(b) (change of course, direction) tournant m; (in skiing) virage m;

∎ to make a right turn (walking) tourner à droite; (driving) tourner ou prendre à droite;

∎ take the second turn on the right prenez la deuxième à droite;

∎ no right turn (sign) défense de tourner à droite;

∎ figurative at every turn à tout instant, à tout bout de champ

(c) (bend, curve in road) virage m, tournant m;

∎ there is a sharp turn to the left la route fait un brusque virage ou tourne brusquement à gauche

(d) (change in state, nature) tour m, tournure f;

∎ the conversation took a new turn la conversation a pris une nouvelle tournure;

∎ it was an unexpected turn of events les événements ont pris une tournure imprévue;

∎ things took a turn for the worse/better les choses se sont aggravées/améliorées;

∎ the patient took a turn for the worse/better l'état du malade s'est aggravé/amélioré;

∎ the situation took a tragic turn la situation a tourné au tragique

(e) (time of change)

∎ at the turn of the year vers la fin de l'année;

∎ at the turn of the century au tournant du siècle

(f) (in game, order, queue) tour m;

∎ it's my turn c'est à moi, c'est mon tour;

∎ whose turn is it? (in queue) (c'est) à qui le tour?; (in game) c'est à qui de jouer?;

∎ it's his turn to do the dishes c'est à lui ou c'est son tour de faire la vaisselle;

∎ you'll have to wait your turn il faudra attendre ton tour;

∎ they laughed and cried by turns ils passaient tour à tour du rire aux larmes;

∎ to take it in turns to do sth faire qch à tour de rôle;

∎ let's take it in turns to drive relayons-nous au volant;

∎ we took turns sleeping on the floor nous avons dormi par terre à tour de rôle;

∎ turn and turn about à tour de rôle

(g) (action, deed)

∎ to do sb a good/bad turn rendre service/jouer un mauvais tour à qn;

∎ he did them a bad turn il leur a joué un mauvais tour;

∎ I've done my good turn for the day j'ai fait ma bonne action de la journée;

∎ proverb one good turn deserves another = un service en vaut un autre, un service rendu en appelle un autre

(h) familiar (attack of illness) crise f, attaque f;

∎ she had one of her (funny) turns this morning elle a eu une de ses crises ce matin

(i) familiar (shock)

∎ you gave me quite a turn! tu m'as fait une sacrée peur!, tu m'as fait une de ces peurs!;

∎ it gave me such a turn! j'ai eu une de ces peurs!

(j) old-fashioned (short trip, ride, walk) tour m;

∎ let's go for or take a turn in the garden allons faire un tour dans le jardin

(k) (tendency, style)

∎ to have an optimistic turn of mind être optimiste de nature ou d'un naturel optimiste;

∎ he has a strange turn of mind il a une drôle de mentalité;

∎ to have a good turn of speed rouler vite;

∎ turn of phrase tournure f ou tour m de phrase;

∎ she has a witty turn of phrase elle est très spirituelle ou pleine d'esprit

(l) (purpose, requirement) exigence f, besoin m;

∎ this book has served its turn ce livre a fait son temps

(m) Music doublé m

(n) Stock Exchange (transaction) transaction f (qui comprend l'achat et la vente); British (difference in price) écart m entre le prix d'achat et le prix de vente

(o) British Theatre numéro m;

∎ a comedy turn un numéro de comédie

(p) British Cookery

∎ done to a turn cuit à point; familiar humorous (tanned) tout bronzé

4 in turn adverb

∎ she interviewed each of us in turn elle a eu un entretien avec chacun de nous l'un après l'autre;

∎ I told Sarah and she in turn told Paul je l'ai dit à Sarah qui, à son tour, l'a dit à Paul;

∎ I worked in turn as a waiter, an actor and a teacher j'ai travaillé successivement ou tour à tour comme serveur, acteur et enseignant

5 on the turn adjective

∎ to be on the turn être sur le point de changer;

∎ the tide is on the turn c'est le changement de marée; figurative le vent tourne;

∎ the milk is on the turn le lait commence à tourner

6 out of turn adverb

∎ don't play out of turn attends ton tour pour jouer;

∎ figurative to speak out of turn faire des remarques déplacées, parler mal à propos

►► (shift) turn of duty (gen) tour m de service; Military tour m de garde;

American turn signal clignotant m, Belgian clignoteur m, Swiss signofil(e) m;

American turn signal lever (manette f de) clignotant m

➲ turn against inseparable transitive verb

se retourner contre, s'en prendre à

➲ turn around = turn round

➲ turn aside

1 intransitive verb

(move to one side) s'écarter; also figurative (move away) se détourner;

∎ she turned aside to blow her nose elle se détourna pour se moucher

2 separable transitive verb

also figurative écarter, détourner

➲ turn away

1 separable transitive verb

(a) (avert) détourner;

∎ she turned her head away from him elle s'est détournée de lui

(b) (reject → person) renvoyer; (stronger) chasser;

∎ the college turned away hundreds of applicants l'université a refusé des centaines de candidats;

∎ she turned the salesman away elle chassa le représentant;

∎ to turn people away (in theatre etc) refuser du monde;

∎ we've been turning business away nous avons refusé du travail

2 intransitive verb

se détourner;

∎ he turned away from them in anger en ou de colère, il leur a tourné le dos

➲ turn back

1 intransitive verb

(a) (return → person) revenir, rebrousser chemin; (→ vehicle) faire demi-tour;

∎ it was getting dark so we decided to turn back comme il commençait à faire nuit, nous avons décidé de faire demi-tour;

∎ my mind is made up, there is no turning back ma décision est prise, je ne reviendrai pas dessus

(b) (go back in book)

∎ turn back to chapter one revenez ou retournez au premier chapitre

2 separable transitive verb

(a) (force to return) faire faire demi-tour à; (refugee) refouler

(b) (fold → collar, sheet) rabattre; (→ sleeves) remonter, retrousser; (→ corner of page) corner

(c) (idiom)

∎ to turn the clock back remonter dans le temps, revenir en arrière

➲ turn down

1 separable transitive verb

(a) (heating, lighting, sound) baisser

(b) (fold → sheet) rabattre, retourner; (→ collar) rabattre;

∎ to turn down the corner of a page corner une page;

∎ to turn down the bed ouvrir le lit

(c) (reject → offer, request, suitor) rejeter, repousser; (→ candidate, job) refuser;

∎ they offered him a job but he turned them down ils lui ont proposé un emploi mais il a rejeté leur offre;

∎ familiar she turned me down flat elle m'a envoyé balader

2 intransitive verb

(move downwards) tourner vers le bas;

∎ the corners of his mouth turned down il a fait la moue ou une grimace désapprobatrice

➲ turn in

1 separable transitive verb

(a) (return, give in → borrowed article, equipment, piece of work) rendre, rapporter; (→ criminal) livrer à la police;

∎ they turned the thief in (took him to the police) ils ont livré le voleur à la police; (informed on him) ils ont dénoncé le voleur à la police

(b) (fold in)

∎ turn in the edges rentrez les bords

(c) (produce)

∎ the actor turned in a good performance l'acteur a très bien joué;

∎ the company turned in record profits l'entreprise a fait des bénéfices record

2 intransitive verb

(a) (feet, toes)

∎ my toes turn in j'ai les pieds en dedans

(b) (go through entrance off road etc)

∎ he turned in at the gate arrivé à la porte, il est entré

(c) familiar (go to bed) se coucher^□

(d) (idiom)

∎ to turn in on oneself se replier sur soi-même

➲ turn off

1 separable transitive verb

(a) (switch off → light) éteindre; (→ heater, radio, television) éteindre, fermer; (cut off at mains) couper; (tap) fermer;

∎ she turned the ignition/engine off elle a coupé le contact/arrêté le moteur

(b) familiar (fail to interest) rebuter^□ ; (sexually) couper l'envie à; (repulse) débecter;

∎ her superior attitude really turns me off son air suffisant me rebute

2 intransitive verb

(a) (leave road) tourner;

∎ we turned off at junction 5 nous avons pris la sortie d'autoroute 5

(b) (switch off) s'éteindre;

∎ the heater turns off automatically l'appareil de chauffage s'éteint ou s'arrête automatiquement

➲ turn on

1 separable transitive verb

(a) (switch on → electricity, heating, light, radio, television) allumer; (→ engine) mettre en marche; (→ water) faire couler; (→ tap) ouvrir; (open at mains) ouvrir;

∎ figurative she can turn on the charm/the tears whenever necessary elle sait faire du charme/pleurer quand il le faut

(b) familiar (person → interest) intéresser^□ ; (→ sexually) exciter; (→ introduce to drugs) initier à la drogue^□ ;

∎ to be turned on (sexually) être excité;

∎ the movie didn't turn me on at all le film ne m'a vraiment pas emballé;

∎ he turned us on to this new pianist il nous a fait découvrir ce nouveau pianiste

2 inseparable transitive verb

(attack) attaquer;

∎ the dogs turned on him les chiens l'ont attaqué ou se sont jetés sur lui;

∎ his colleagues turned on him and accused him of stealing ses collègues s'en sont pris à lui et l'ont accusé de vol

3 intransitive verb

(take drugs) se droguer

4 intransitive verb

(a) (switch on) s'allumer;

∎ the oven turns on automatically le four s'allume automatiquement

(b) (depend, hinge on) dépendre de, reposer sur;

∎ the whole case turned on or upon this detail toute l'affaire reposait sur ce détail;

∎ everything turns on whether he continues as president tout dépend s'il reste président ou non

➲ turn out

1 separable transitive verb

(a) (switch off → light) éteindre; (→ gas) éteindre, couper

(b) (point outwards)

∎ she turns her toes out when she walks elle marche en canard

(c) (dismiss, expel) mettre à la porte; (tenant) expulser, déloger;

∎ he turned his daughter out of the house il a mis sa fille à la porte ou a chassé sa fille de la maison;

∎ he was turned out of his job il a été renvoyé

(d) (empty → container, pockets) retourner, vider; (→ contents) vider; (→ jelly) verser;

∎ turn the cake out onto a plate démoulez le gâteau sur une assiette

(e) British (clean) nettoyer à fond;

∎ to turn out a room faire une pièce à fond

(f) (produce) produire, fabriquer;

∎ he turns out a book a year il écrit un livre par an;

∎ few schools turn out the kind of people we need peu d'écoles forment le type de gens qu'il nous faut

(g) (police, troops) envoyer;

∎ turn out the guard! faites sortir la garde!

(h) (usu passive) (dress) habiller;

∎ nicely or smartly turned out élégant;

∎ he was turned out in a suit and a tie il portait un costume-cravate;

∎ she always turns her children out beautifully elle habille toujours bien ses enfants

2 intransitive verb

(a) (show up) venir, arriver; Military (guard) (aller) prendre la faction; (troops) aller au rassemblement;

∎ thousands turned out for the concert des milliers de gens sont venus ou ont assisté au concert;

∎ the doctor had to turn out in the middle of the night le docteur a dû se déplacer au milieu de la nuit

(b) (car, person) sortir, partir;

∎ the car turned out of the car park la voiture est sortie du parking

(c) (point outwards)

∎ my feet turn out j'ai les pieds en canard ou en dehors

(d) (prove) se révéler, s'avérer;

∎ his statement turned out to be false sa déclaration s'est révélée fausse;

∎ her story turned out to be true ce qu'elle a raconté était vrai;

∎ he turned out to be a scoundrel il s'est révélé être un vaurien, on s'est rendu compte que c'était un vaurien;

∎ it turns out that… il se trouve que… + indicative

(e) (end up)

∎ I don't know how it turned out je ne sais pas comment cela a fini;

∎ how did the cake turn out? le gâteau était-il réussi?;

∎ the story turned out happily l'histoire s'est bien terminée ou a bien fini;

∎ the evening turned out badly la soirée a mal tourné;

∎ everything will turn out fine tout va s'arranger ou ira bien;

∎ as it turns out, he needn't have worried en l'occurrence ou en fin de compte, ce n'était pas la peine de se faire du souci

(f) British familiar (get out of bed) se lever^□, sortir du lit^□

➲ turn over

1 separable transitive verb

(a) (playing card, mattress, person, stone) retourner; (page) tourner; (vehicle) retourner; (boat) faire chavirer;

∎ I was turning over the pages of the magazine je feuilletais la revue;

∎ figurative to turn over a new leaf s'acheter une conduite;

∎ Agriculture to turn over the soil retourner la terre

(b) (consider) réfléchir à ou sur;

∎ I was turning the idea over in my mind je tournais et retournais ou ruminais l'idée dans ma tête

(c) (hand over, transfer) rendre, remettre;

∎ he turned the responsibility over to his deputy il s'est déchargé de la responsabilité sur son adjoint;

∎ to turn sb over to the authorities livrer qn aux autorités

(d) (change) transformer, changer;

∎ he's turning the land over to cattle farming il reconvertit sa terre dans l'élevage du bétail

(e) Commerce

∎ the store turns over £1,000 a week la boutique fait un chiffre d'affaires de 1000 livres par semaine

(f) (search through) fouiller

(g) British familiar (rob → person) voler^□, dévaliser^□ ; (→ store) dévaliser^□ ; (→ house) cambrioler^□

2 intransitive verb

(a) (roll over → person) se retourner; (→ vehicle) se retourner, faire un tonneau; (→ boat) se retourner, chavirer

(b) (engine) commencer à tourner

(c) (when reading) tourner;

∎ please turn over (in letter) TSVP

(d) Television (change channel) changer de chaîne

(e) Commerce (merchandise) s'écouler, se vendre

➲ turn round

1 intransitive verb British

(a) (rotate → person) se retourner; (→ object) tourner;

∎ she turned round and waved goodbye elle se retourna et dit au revoir de la main;

∎ the dancers turned round and round les danseurs tournaient ou tournoyaient (sur eux-mêmes)

(b) (face opposite direction → person) faire volte-face, faire demi-tour; (→ vehicle) faire demi-tour;

∎ figurative she turned round and accused us of stealing elle s'est retournée contre nous et nous a accusés de vol

2 separable transitive verb

(a) (rotate → head) tourner; (→ object, person) tourner, retourner; (→ vehicle) faire faire demi-tour à;

∎ could you turn the car round please? tu peux faire demi-tour, s'il te plaît?

(b) (quantity of work) traiter

(c) (change nature of)

∎ to turn a situation round renverser une situation;

∎ Commerce to turn a company round sauver une entreprise de la faillite

(d) (sentence, idea) retourner

➲ turn to inseparable transitive verb

(a) (person) se tourner vers; (→ page) aller à;

∎ turn to chapter one allez au premier chapitre

(b) (seek help from) s'adresser à, se tourner vers;

∎ to turn to sb for advice consulter qn, demander conseil à qn;

∎ I don't know who to turn to je ne sais pas à qui m'adresser ou qui aller trouver;

∎ he turned to his mother for sympathy il s'est tourné vers sa mère pour qu'elle le console;

∎ she won't turn to me for help elle ne veut pas me demander de l'aide;

∎ he turned to the bottle il s'est mis à boire

(c) figurative (shift, move on to)

∎ her thoughts turned to her sister elle se mit à penser à sa sœur;

∎ the discussion turned to the war on se mit à discuter de la guerre

(d) (address → subject, issue etc) aborder, traiter;

∎ we shall now turn to the problem of housing nous allons maintenant aborder le problème du logement;

∎ let us turn to another topic passons à un autre sujet

➲ turn up

1 separable transitive verb

(a) (heat, lighting, radio, TV) mettre plus fort;

∎ to turn the sound up augmenter ou monter le volume;

∎ she turned the oven up elle a mis ou réglé le four plus fort, elle a augmenté la température du four;

∎ British very familiar turn it up! la ferme!

(b) (find, unearth) découvrir, dénicher; (buried object) déterrer;

∎ her research turned up some interesting new facts sa recherche a révélé de nouveaux détails intéressants

(c) (point upwards) remonter, relever;

∎ she has a turned-up nose elle a le nez retroussé

(d) (collar) relever; (trousers) remonter; (sleeve) retrousser, remonter; (in order to shorten) raccourcir en faisant un ourlet

(e) (uncover → card) retourner

2 intransitive verb

(a) (appear) apparaître; (arrive) arriver;

∎ she turned up at my office this morning elle s'est présentée à mon bureau ce matin;

∎ he'll turn up again one of these days il reviendra bien un de ces jours;

∎ I'll take the first job that turns up je prendrai le premier poste qui se présentera

(b) (be found) être trouvé ou retrouvé;

∎ her bag turned up eventually elle a fini par retrouver son sac

(c) (happen) se passer, arriver;

∎ don't worry, something will turn up ne t'en fais pas, tu finiras par trouver quelque chose;

∎ until something better turns up en attendant mieux

✾ Book ✾ Music 'The Turn of the Screw' James, Britten 'Le Tour d'écrou'

Un panorama unique de l'anglais et du français > turn
10 turn around

turn around

1) (to face other way) [ person] girarsi, voltarsi ( to do per fare); [bus, vehicle] girare

2) fig.

you can't just turn around and say you've changed your mind — non puoi semplicemente dire che hai cambiato idea

3) (revolve, rotate) [object, windmill, dancer] girare

4) (change trend)

the market has turned around — il mercato ha avuto un'inversione di tendenza; turn [sth.] around, turn around [sth.]

5) (to face other way) girare [car, chair, head]

6) (reverse decline in) raddrizzare [ situation]; risollevare, risanare [economy, company]

7) (rephrase) rigirare, riformulare [question, sentence]

* * *

turn around

1) (to face other way) [ person] girarsi, voltarsi ( to do per fare); [bus, vehicle] girare

2) fig.

you can't just turn around and say you've changed your mind — non puoi semplicemente dire che hai cambiato idea

3) (revolve, rotate) [object, windmill, dancer] girare

4) (change trend)

the market has turned around — il mercato ha avuto un'inversione di tendenza; turn [sth.] around, turn around [sth.]

5) (to face other way) girare [car, chair, head]

6) (reverse decline in) raddrizzare [ situation]; risollevare, risanare [economy, company]

7) (rephrase) rigirare, riformulare [question, sentence]

English-Italian dictionary > turn around
11 turn round

turn round vb girar / volver / dar la vuelta

she turned round and smiled at me se volvió y me sonrió

(esp BrE) turn around

1. VI + ADV

1) (back to front) volverse, dar la espalda

as soon as I turned round they were quarrelling again — en cuanto les volví la espalda se pusieron otra vez a reñir

the government has turned right round — el gobierno ha cambiado completamente de rumbo

he turned round and said... * — (fig) fue y me dijo or me soltó... *

2) (=rotate) girar, dar vueltas

I could hardly turn round — apenas podía volverme

to turn round and round — dar vueltas y más vueltas

3) (=improve) [business, economy] recuperarse

2. VT + ADV

1) [+ person, object] dar la vuelta a, voltear (LAm); [+ vehicle, ship etc] dar la vuelta a, girar

2) (Comm)

to turn an order round — tramitar un pedido

3) (=make successful) [+ business, economy] sacar a flote, hacer despegar; (=make profitable) [+ company, school] rentabilizar, sanear (las finanzas de); [+ the economy] sanear

4) (=rework) [+ sentence, idea] modificar, alterar

* * *

(esp BrE) turn around

English-spanish dictionary > turn round
12 turn around

turn around

1) ( to face other way) [person] se retourner; [bus, vehicle] faire demi-tour

you can't just turn around and say you've changed your mind — fig tu ne peux pas tout simplement dire que tu as changé d'avis

2) (revolve, rotate) [object, windmill, dancer] tourner

3) ( change trend)

the market has turned around — il y a eu un renversement de situation sur le marché

turn [something] around, turn around [something]

4) ( to face other way) tourner [quelque chose] dans l'autre sens [object]

5) ( reverse decline in) redresser [situation, economy, company]

6) ( rephrase) reformuler [question, sentence]

English-French dictionary > turn around
13 sentido

adj.

deeply felt, touching, heartfelt, moving.

m.

1 sense, meaning, purport.

2 sense, each one of one's five senses.

3 direction, course.

past part.

past participle of spanish verb: sentir.

* * *

sentido

► nombre masculino

1 (gen) sense

2 (significado) sense, meaning

3 (conocimiento) consciousness

4 (dirección) direction

————————

sentido

► participio pasado

1→ link=sentir sentir

► adjetivo

1 (muerte etc) deeply felt

■ nuestro más sentido pésame our deepest sympathy

2 (sensible) touchy, sensitive

► nombre masculino sentido

1 (gen) sense

2 (significado) sense, meaning

3 (conocimiento) consciousness

4 (dirección) direction

\

FRASEOLOGÍA

de sentido único AUTOMÓVIL one-way

dejar a alguien sin sentido to knock somebody out

en cierto sentido in a sense

en sentido opuesto in the opposite direction

hablar sin sentido to talk nonsense

hacer algo con los cinco sentidos figurado to take great pains with something

no tiene sentido / no tiene ningún sentido it doesn't make sense

■ no tiene sentido salir si no tenemos dinero there's no point in going out if we haven't got any money

¿qué sentido tiene + inf...? what's the point in/of + - ing...?

■ ¿qué sentido tiene hablarle si no te hace caso? what's the point of talking to him if he won't listen?

perder el sentido to faint

tener sentido to make sense

doble sentido double meaning

sentido común common sense

sentido de la orientación sense of direction

sentido del humor sense of humour (US humor)

sentido figurado figurative meaning

* * *

noun m.

1) sense

2) meaning

3) direction, way

4) consciousness

* * *

1. ADJ

1) [carta, declaración] heartfelt

pronunció unas sentidas palabras en su honor — he said some heartfelt words in his honour

una pérdida muy sentida — a deeply felt loss

mi más sentido pésame — my deepest sympathy, my heartfelt condolences

2) (=dolido) hurt

estaba muy sentida con sus amigos — she was very hurt by her friends

3) [carácter, persona] sensitive

2. SM

1) (=capacidad)

a) [para sentir] sense

ha perdido el sentido del gusto — he has lost his sense of taste

los cinco sentidos — the five senses

- costar un sentido

- poner los cinco sentidos

- tener un sexto sentido

b) [para percibir] sense

no tiene sentido del ritmo — he has no sense of rhythm

tiene muy buen sentido del color — he has a very good sense of colour

sentido común — common sense

sentido de la orientación — sense of direction

sentido de la proporción — sense of proportion

sentido del humor — sense of humour

sentido de los negocios — business sense

sentido del ridículo, su sentido del ridículo le impidió hacerlo — he felt self-conscious o embarrassed so he didn't do it

tiene un gran sentido del ridículo — she easily feels self-conscious o embarrassed

sentido práctico, tener sentido práctico — to be practical

2) (=significado) meaning

ser madre le ha dado un nuevo sentido a su vida — being a mother has given a new meaning to her life

¿cuál es el sentido literal de esta palabra? — what is the literal meaning of this word?

la vida sin ti no tendría sentido — without you life would have no meaning o would be meaningless

• doble sentido — double meaning

esa frase tenía doble sentido — that sentence had a double meaning

• sin sentido — [palabras, comentario] meaningless

decía cosas sin sentido — he was talking nonsense

3) (=lógica) sense

no le veo sentido a esta discusión — I can't see any sense o point in this argument

poco a poco, todo empieza a cobrar sentido — everything is gradually beginning to make sense

• sin sentido — [crueldad, violencia] senseless

fue un debate sin sentido — it was a pointless debate

• tener sentido — to make sense

solo tiene sentido quejarse si así puedes conseguir lo que quieres — it only makes sense to complain if o the only point in complaining is if you can then get what you want

no tiene sentido que te disculpes ahora — it's pointless (you) apologizing now, there's no sense o point in (you) apologizing now

4) (=conciencia) consciousness

lo encontré en el suelo sin sentido — I found him unconscious on the floor

• perder el sentido — to lose consciousness

• recobrar el sentido — to regain consciousness

- quitar el sentido a algn

5) (=dirección) direction

los dos avanzaban en el mismo sentido — they were both moving forward in the same direction

conducía en sentido contrario — he was driving in the opposite direction

sentido único — one way

• en el sentido de las agujas del reloj — clockwise

en sentido contrario al de las agujas del reloj — anti-clockwise, counterclockwise (EEUU)
calle 1)
6) [otras expresiones]

• en sentido amplio — in the broad sense

• en el buen sentido de la palabra — in the best o good sense of the word

• en cierto sentido — in a sense

• en ese sentido — [con nombre] to that effect; [con verbo] in that sense, in that respect

ha habido rumores en ese sentido — there have been rumours to that effect

en ese sentido no sabemos qué hacer — in that sense o respect, we don't know what to do

• en sentido estricto — in the strict sense of the word o term

no es, en sentido estricto, un pez de río — it's not a freshwater fish in the strict sense of the word o term, it's not strictly speaking a freshwater fish

• en sentido figurado — in the figurative sense, figuratively

• en sentido lato — in the broad sense

• tomar algo en el mal sentido — to take sth the wrong way

• en tal sentido — to that effect

están dispuestos a dar testimonio en tal sentido — they are prepared to testify to that effect

un acuerdo en tal sentido sería interpretado como una privatización — such an agreement o an agreement to that effect would be interpreted as privatization

* * *
I
- da adjetivo

1) <palabras/carta> heartfelt; <anhelo/dolor> deep

mi más sentido pésame — my deepest sympathy

2) < persona>

a) [ESTAR] (AmL) ( dolorido) hurt, offended

b) [SER] (Esp) ( sensible) sensitive, touchy
II
masculino

1)

a) (Fisiol) sense

poner los cinco sentidos en algo — to give something one's full attention; ( ante peligro) to keep one's wits about one

b) (noción, idea)

sentido DE algo — sense of something

su sentido del deber — her sense of duty

tiene un gran sentido del ritmo — he has a great sense of rhythm

- sentido común

- sentido de orientación

- sentido del humor

- sentido del ridículo

2) ( conocimiento) consciousness

el golpe lo dejó sin sentido — he was knocked unconscious by the blow

perder el sentido — to lose consciousness

recobrar el sentido — to regain consciousness, to come to, to come round

3) ( significado)

en el buen sentido de la palabra — in the nicest sense of the word

en el sentido más amplio del vocablo — in the broadest sense of the term

en sentido literal/figurado — in a literal/figurative sense

lo dijo con doble sentido — he was intentionally ambiguous

el sentido de la vida — the meaning of life

en cierto sentido... — in a sense...

no le encuentro sentido a lo que haces — I can't see any sense o point in what you're doing

cobrar sentido — to acquire significance

sus palabras cobran ahora un nuevo sentido — his words take on a new meaning now

esa política ya no tiene sentido — that policy doesn't make sense anymore o is meaningless now

palabras sin sentido — meaningless words

no tiene sentido preocuparse por eso — it's pointless worrying about that

4) ( dirección) direction

se mueve en el sentido de las agujas del reloj — it moves clockwise

gírese en sentido contrario al de las agujas del reloj — turn (round) in a counterclockwise (AmE) o (BrE) an anticlockwise direction

venían en sentido contrario or opuesto al nuestro — they were coming in the opposite direction to us

calle de sentido único or (Méx) de un solo sentido — one-way street

* * *

= denotation, meaning, sense, drift, flavour [flavor, -USA], meaningfulness, heartfelt, respect, sense of purpose.

Ex. In establishing subdivisions for use with the names of people or peoples consider the connotation, in addition to the denotation, of the wording and structure of the subdivision.

Ex. The term indexing language can seem rather daunting, and has certainly had different meanings in its different incarnations.

Ex. In some senses these could also be regarded as special classification schemes.

Ex. The main drift of the proceedings concerned national libraries -- their role, functions and financing.

Ex. Collected in 1907 from an oral source, this story depends for its charm and attraction on the colloquial flavour, its dialect.

Ex. The author challenges the meaningfulness of precision and recall values as a measure of performance of a retrieval system.

Ex. The author examines selected examples of the literature that generate conflict between cultural responsibility and artistic freedom along with a sampling of the heated and heartfelt exchange about that literature in Internet discussions.

Ex. However, the survey developed in the current study would need to be similar in other key respects to the water quality survey developed by Carson and Mitchell = No obstante, el cuestionario desarrollado en este estudio debería parecerse en otros aspectos importantes al cuestionario desarrollado por Carson y Mitchell sobre la calidad del agua.

Ex. This article argues that those in leadership roles bear a special responsibility for creating a sense of purpose in the organisation.

----

* ¿qué sentido tiene = what is/was the point of...?.

* aclarar el sentido = clarify + meaning.

* carecer de sentido = be meaningless.

* con sentido = meaningful, purposeful, in a meaningful way.

* dar sentido = make + sense (out) of, make + sense of life.

* dar sentido a = make + meaningful, give + meaning to.

* dar sentido a las cosas = sense-making, meaning making.

* dar sentido a la vida = give + meaning to life.

* dar sentido a + Posesivo + vida = make + sense of + Posesivo + life.

* de doble sentido = double-edged, two-way.

* dejar a Alguien sin sentido = knock + Nombre + out, knock + Nombre + unconscious.

* desarrollarse en un sentido determinado = develop along + lines.

* de sentido único = one-way.

* devolver el sentido a la vida = put + meaning + back in + Posesivo + life.

* discusión sin sentido = pointless discussion, pointless argument.

* doble sentido = double meaning, equivocation.

* empezar a tener sentido = become + meaningful.

* en algunos sentidos = in some respects.

* en cierto sentido = in several respects, to some extent, in a sense, in some respects, to some degree.

* en + Cuantificador + sentidos = in + Cuantificador + respects.

* en el estricto sentido de la palabra = strictly speaking.

* en el sentido del reloj = clockwise.

* en el sentido de que = in the sense that, along the lines that, in that.

* en el sentido más amplio = in the broadest sense, in the widest sense.

* en el sentido más general = in the broadest sense.

* en el sentido que = in which.

* en ese sentido = on that score, to that effect.

* en este mismo sentido = along the same lines.

* en este sentido = along these lines, in this connection, in this direction, in this respect, in this sense, in this vein, in this spirit, in this regard, in this effort, in that spirit, on this score, to that effect.

* en más de un sentido = in more ways than one.

* en muchos sentidos = in many ways, in many respects, in most respects, in more ways than one.

* en ningún sentido de la palabra = in any sense of the word.

* en sentido contrario = to the contrary.

* en sentido contrario a las agujas del reloj = counterclockwise, anti-clockwise.

* en su estricto sentido = strictly speaking.

* en su sentido más amplio = in its/their broadest sense, in its/their widest sense.

* en su sentido más general = in its/their broadest sense.

* en todos estos sentidos = in all these regards.

* en todos los sentidos = in all respects, in every sense.

* en unel sentido amplio = in a/the broad sense.

* en un/el sentido general = in a/the broad sense.

* en un/el sentido más amplio = in a/the broader sense.

* en un/el sentido más general = in a/the broader sense.

* en un sentido general = in a broad sense.

* en un sentido más amplio = in a broader sense, in a larger sense.

* en un sentido más general = in a broader sense.

* en varios sentidos = in several respects, in various respects.

* escribir con sentido = write + sense.

* falta de sentido = meaninglessness.

* falto de sentido crítico = uncritical.

* hacer perder el sentido a = make + nonsense of.

* ir en contra del sentido común = violate + common sense.

* no tener sentido = be meaningless, be pointless, be senseless.

* no tener sentido + Infinitivo = there + be + little point in + Gerundio, there + be + no sense in + Gerundio.

* parece tener poco sentido que = there + seem + little point in.

* perder el sentido = faint, lose + Posesivo + senses, lose + Posesivo + consciousness, pass out.

* perder el sentido del humor = lose + sense of humour.

* perder sentido = lose + purpose.

* pérdida del sentido = fainting, fainting fit.

* quedarse sin sentido = lose + Posesivo + consciousness, pass out.

* que tiene sentido = meaningful.

* quitarle el sentido = render + meaningless.

* recobrar el sentido = regain + Posesivo + consciousness.

* recuperar el sentido = regain + Posesivo + consciousness.

* rima sin sentido = nonsense, nonsense verse.

* sentido común = common sense, savvy, good judgement, judgement [judgment], good sense.

* sentido de culpa = guilt.

* sentido de desigualdad = sense of inequality.

* sentido de identidad = sense of identity.

* sentido de la historia = sense of history.

* sentido de la obligación = sense of obligation.

* sentido de la oportunidad = sense of timing.

* sentido de la palabra = word sense.

* sentido de la proporción = sense of proportion.

* sentido de la responsabilidad = sense of responsibility.

* sentido de la superioridad = sense of superiority.

* sentido de la vida, el = meaning of life, the.

* sentido de la vida y al muerte, el = meaning of life and death, the.

* sentido del deber = sense of duty.

* sentido del decoro = sense of decorum.

* sentido del gusto = sense of taste.

* sentido del humor = sense of humour.

* sentido del oído = hearing.

* sentido del olfato = sense of smell, olfaction.

* sentido del ridículo = self-consciousness, embarrassment, self-conscious feeling.

* sentido del ser humano = human sense.

* sentido del tacto = sense of touch.

* sentido del tiempo = sense of time, notion of time.

* sentido de moralidad = sense of morality.

* sentido de pertenencia = sense of ownership.

* sentido de territorialidad = territoriality.

* sentido humano = human sense.

* sentido implícito = subtext.

* sentido muy desarrollado de su propio territorio = territoriality.

* sentidos = grounds.

* sexto sentido = sixth sense.

* sin sentido = meaningless, purposeless, pointless, wanton, nonsensical, unconscious.

* tener sentido = make + sense, be meaningful.

* tener sentido del ridículo = feel + embarrassed.

* teoría de dar sentido = sense-making approach.

* tomar en sentido literal = take + Nombre + at face value, accept + Nombre + at face value.

* un arraigado sentido de = a strong sense of.

* ver el sentido = see + the point.

* vía de doble sentido = two-way street.

* * *
I
- da adjetivo

1) <palabras/carta> heartfelt; <anhelo/dolor> deep

mi más sentido pésame — my deepest sympathy

2) < persona>

a) [ESTAR] (AmL) ( dolorido) hurt, offended

b) [SER] (Esp) ( sensible) sensitive, touchy
II
masculino

1)

a) (Fisiol) sense

poner los cinco sentidos en algo — to give something one's full attention; ( ante peligro) to keep one's wits about one

b) (noción, idea)

sentido DE algo — sense of something

su sentido del deber — her sense of duty

tiene un gran sentido del ritmo — he has a great sense of rhythm

- sentido común

- sentido de orientación

- sentido del humor

- sentido del ridículo

2) ( conocimiento) consciousness

el golpe lo dejó sin sentido — he was knocked unconscious by the blow

perder el sentido — to lose consciousness

recobrar el sentido — to regain consciousness, to come to, to come round

3) ( significado)

en el buen sentido de la palabra — in the nicest sense of the word

en el sentido más amplio del vocablo — in the broadest sense of the term

en sentido literal/figurado — in a literal/figurative sense

lo dijo con doble sentido — he was intentionally ambiguous

el sentido de la vida — the meaning of life

en cierto sentido... — in a sense...

no le encuentro sentido a lo que haces — I can't see any sense o point in what you're doing

cobrar sentido — to acquire significance

sus palabras cobran ahora un nuevo sentido — his words take on a new meaning now

esa política ya no tiene sentido — that policy doesn't make sense anymore o is meaningless now

palabras sin sentido — meaningless words

no tiene sentido preocuparse por eso — it's pointless worrying about that

4) ( dirección) direction

se mueve en el sentido de las agujas del reloj — it moves clockwise

gírese en sentido contrario al de las agujas del reloj — turn (round) in a counterclockwise (AmE) o (BrE) an anticlockwise direction

venían en sentido contrario or opuesto al nuestro — they were coming in the opposite direction to us

calle de sentido único or (Méx) de un solo sentido — one-way street

* * *

= denotation, meaning, sense, drift, flavour [flavor, -USA], meaningfulness, heartfelt, respect, sense of purpose.

Ex: In establishing subdivisions for use with the names of people or peoples consider the connotation, in addition to the denotation, of the wording and structure of the subdivision.

Ex: The term indexing language can seem rather daunting, and has certainly had different meanings in its different incarnations.

Ex: In some senses these could also be regarded as special classification schemes.

Ex: The main drift of the proceedings concerned national libraries -- their role, functions and financing.

Ex: Collected in 1907 from an oral source, this story depends for its charm and attraction on the colloquial flavour, its dialect.

Ex: The author challenges the meaningfulness of precision and recall values as a measure of performance of a retrieval system.

Ex: The author examines selected examples of the literature that generate conflict between cultural responsibility and artistic freedom along with a sampling of the heated and heartfelt exchange about that literature in Internet discussions.

Ex: However, the survey developed in the current study would need to be similar in other key respects to the water quality survey developed by Carson and Mitchell = No obstante, el cuestionario desarrollado en este estudio debería parecerse en otros aspectos importantes al cuestionario desarrollado por Carson y Mitchell sobre la calidad del agua.

Ex: This article argues that those in leadership roles bear a special responsibility for creating a sense of purpose in the organisation.

* ¿qué sentido tiene = what is/was the point of...?.

* aclarar el sentido = clarify + meaning.

* carecer de sentido = be meaningless.

* con sentido = meaningful, purposeful, in a meaningful way.

* dar sentido = make + sense (out) of, make + sense of life.

* dar sentido a = make + meaningful, give + meaning to.

* dar sentido a las cosas = sense-making, meaning making.

* dar sentido a la vida = give + meaning to life.

* dar sentido a + Posesivo + vida = make + sense of + Posesivo + life.

* de doble sentido = double-edged, two-way.

* dejar a Alguien sin sentido = knock + Nombre + out, knock + Nombre + unconscious.

* desarrollarse en un sentido determinado = develop along + lines.

* de sentido único = one-way.

* devolver el sentido a la vida = put + meaning + back in + Posesivo + life.

* discusión sin sentido = pointless discussion, pointless argument.

* doble sentido = double meaning, equivocation.

* empezar a tener sentido = become + meaningful.

* en algunos sentidos = in some respects.

* en cierto sentido = in several respects, to some extent, in a sense, in some respects, to some degree.

* en + Cuantificador + sentidos = in + Cuantificador + respects.

* en el estricto sentido de la palabra = strictly speaking.

* en el sentido del reloj = clockwise.

* en el sentido de que = in the sense that, along the lines that, in that.

* en el sentido más amplio = in the broadest sense, in the widest sense.

* en el sentido más general = in the broadest sense.

* en el sentido que = in which.

* en ese sentido = on that score, to that effect.

* en este mismo sentido = along the same lines.

* en este sentido = along these lines, in this connection, in this direction, in this respect, in this sense, in this vein, in this spirit, in this regard, in this effort, in that spirit, on this score, to that effect.

* en más de un sentido = in more ways than one.

* en muchos sentidos = in many ways, in many respects, in most respects, in more ways than one.

* en ningún sentido de la palabra = in any sense of the word.

* en sentido contrario = to the contrary.

* en sentido contrario a las agujas del reloj = counterclockwise, anti-clockwise.

* en su estricto sentido = strictly speaking.

* en su sentido más amplio = in its/their broadest sense, in its/their widest sense.

* en su sentido más general = in its/their broadest sense.

* en todos estos sentidos = in all these regards.

* en todos los sentidos = in all respects, in every sense.

* en unel sentido amplio = in a/the broad sense.

* en un/el sentido general = in a/the broad sense.

* en un/el sentido más amplio = in a/the broader sense.

* en un/el sentido más general = in a/the broader sense.

* en un sentido general = in a broad sense.

* en un sentido más amplio = in a broader sense, in a larger sense.

* en un sentido más general = in a broader sense.

* en varios sentidos = in several respects, in various respects.

* escribir con sentido = write + sense.

* falta de sentido = meaninglessness.

* falto de sentido crítico = uncritical.

* hacer perder el sentido a = make + nonsense of.

* ir en contra del sentido común = violate + common sense.

* no tener sentido = be meaningless, be pointless, be senseless.

* no tener sentido + Infinitivo = there + be + little point in + Gerundio, there + be + no sense in + Gerundio.

* parece tener poco sentido que = there + seem + little point in.

* perder el sentido = faint, lose + Posesivo + senses, lose + Posesivo + consciousness, pass out.

* perder el sentido del humor = lose + sense of humour.

* perder sentido = lose + purpose.

* pérdida del sentido = fainting, fainting fit.

* quedarse sin sentido = lose + Posesivo + consciousness, pass out.

* que tiene sentido = meaningful.

* quitarle el sentido = render + meaningless.

* recobrar el sentido = regain + Posesivo + consciousness.

* recuperar el sentido = regain + Posesivo + consciousness.

* rima sin sentido = nonsense, nonsense verse.

* sentido común = common sense, savvy, good judgement, judgement [judgment], good sense.

* sentido de culpa = guilt.

* sentido de desigualdad = sense of inequality.

* sentido de identidad = sense of identity.

* sentido de la historia = sense of history.

* sentido de la obligación = sense of obligation.

* sentido de la oportunidad = sense of timing.

* sentido de la palabra = word sense.

* sentido de la proporción = sense of proportion.

* sentido de la responsabilidad = sense of responsibility.

* sentido de la superioridad = sense of superiority.

* sentido de la vida, el = meaning of life, the.

* sentido de la vida y al muerte, el = meaning of life and death, the.

* sentido del deber = sense of duty.

* sentido del decoro = sense of decorum.

* sentido del gusto = sense of taste.

* sentido del humor = sense of humour.

* sentido del oído = hearing.

* sentido del olfato = sense of smell, olfaction.

* sentido del ridículo = self-consciousness, embarrassment, self-conscious feeling.

* sentido del ser humano = human sense.

* sentido del tacto = sense of touch.

* sentido del tiempo = sense of time, notion of time.

* sentido de moralidad = sense of morality.

* sentido de pertenencia = sense of ownership.

* sentido de territorialidad = territoriality.

* sentido humano = human sense.

* sentido implícito = subtext.

* sentido muy desarrollado de su propio territorio = territoriality.

* sentidos = grounds.

* sexto sentido = sixth sense.

* sin sentido = meaningless, purposeless, pointless, wanton, nonsensical, unconscious.

* tener sentido = make + sense, be meaningful.

* tener sentido del ridículo = feel + embarrassed.

* teoría de dar sentido = sense-making approach.

* tomar en sentido literal = take + Nombre + at face value, accept + Nombre + at face value.

* un arraigado sentido de = a strong sense of.

* ver el sentido = see + the point.

* vía de doble sentido = two-way street.

* * *

sentido¹ -da

adjective

A ‹palabras/carta› heartfelt; ‹anhelo/dolor› deep

mi más sentido pésame my deepest sympathy

B ‹persona›

1 [ SER] (sensible) sensitive, touchy

2 [ ESTAR] (dolorido) hurt, offended

está muy sentido porque no lo invitamos he's very hurt that we didn't ask him

sentido²

masculine

A

1 ( Fisiol) sense

tiene muy aguzado el sentido del olfato she has a very keen sense of smell

poner los cinco sentidos en algo to give sth one's full attention; (ante un peligro) to keep one's wits about one

2 (noción, idea) sentido DE algo sense OF sth

su sentido del deber/de la justicia her sense of duty/of justice

tiene un gran sentido del ritmo he has a great sense of rhythm

sexto¹ (↑ sexto (1))

Compuestos:

● sentido común

common sense

● sentido de (la) orientación

sense of direction

● sentido del humor

sense of humor*

● sentido del ridículo

sense of the ridiculous

● sentido práctico

tiene mucho sentido práctico she's very practical, she's very practically minded

B (conocimiento) consciousness

el golpe lo dejó sin sentido he was knocked senseless o unconscious by the blow

perder el sentido to lose consciousness

recobrar el sentido to regain consciousness, to come to, to come round

C

1 (significado) sense

en el buen sentido de la palabra in the nicest sense of the word

en el sentido estricto/amplio del vocablo in the strict/broad sense of the term

en sentido literal/figurado in a literal/figurative sense

lo dijo con doble sentido he was intentionally ambiguous

buscaba algo que le diera sentido a su vida he was searching for something to give his life some meaning

conociendo su biografía la obra cobra un sentido muy diferente when one knows something about his life the work takes on a totally different meaning

no le encuentro sentido a lo que haces I can't see any sense o point in what you're doing

esa política ya no tiene sentido that policy makes no sense anymore o is meaningless now

no tiene sentido preocuparse por eso it's pointless o there's no point worrying about that

2

(aspecto): en cierto sentido tienen razón in a sense they're right

en muchos/ciertos sentidos la situación no ha cambiado in many/certain respects the situation hasn't changed

en este sentido debemos recordarnos que … in this respect we should remember …

D (dirección) direction

se mueve en el sentido de las agujas del reloj it moves clockwise o in a clockwise direction

gírese en sentido contrario al de las agujas del reloj turn (round) in a counterclockwise ( AmE) o ( BrE) an anticlockwise direction

en el sentido de la veta de la madera with the grain of the wood

venían en sentido contrario or opuesto al nuestro they were coming in the opposite direction to us

calle de sentido único one-way street

* * *

Del verbo sentir: ( conjugate sentir)

sentido es:

el participio

Multiple Entries:
sentido
sentir
sentido 1
◊ -da adjetivo

1 ‹palabras/carta› heartfelt;
‹anhelo/dolor› deep;
◊ mi más sentido pésame my deepest sympathy

2 [ESTAR] (AmL) ( ofendido) hurt, offended
sentido 2 sustantivo masculino
1
a) (Fisiol) sense

b) (noción, idea) sentido DE algo sense of sth;

◊ su sentido del deber her sense of duty;

sentido común common sense;
sentido del humor sense of humor^{( conjugate humor)}
2 ( conocimiento) consciousness;
◊ perder el sentido to lose consciousness;

el golpe lo dejó sin sentido he was knocked unconscious by the blow
3 ( significado) sense;
◊ en el buen sentido de la palabra in the nicest sense of the word;

en sentido literal in a literal sense;
lo dijo con doble sentido he was intentionally ambiguous;
el sentido de la vida the meaning of life;
en cierto sentido … in a sense …;
no le encuentro sentido a lo que haces I can't see any sense o point in what you're doing;
esa política ya no tiene sentido that policy doesn't make sense anymore o is meaningless now;
palabras sin sentido meaningless words
4 ( dirección) direction;
◊ gírese en sentido contrario al de las agujas del reloj turn (round) in a counterclockwise (AmE) o (BrE) an anticlockwise direction;

venían en sentido contrario al nuestro they were coming in the opposite direction to us;
calle de sentido único or (Méx) de un solo sentido one-way street
sentir ( conjugate sentir) verbo transitivo
1
a) ‹dolor/pinchazo› to feel;

◊ sentido hambre/frío/sed to feel hungry/cold/thirsty

b) ‹ emoción› to feel;

◊ sentimos una gran alegría we were overjoyed;

sentido celos to feel jealous
2
a) ( oír) ‹ruido/disparo› to hear

b) (esp AmL) ( percibir):

◊ siento olor a gas I can smell gas;

le siento gusto a vainilla I can taste vanilla
3 ( lamentar):
◊ lo siento mucho I'm really sorry;

sentí mucho no poder ayudarla I was very sorry not to be able to help her;
ha sentido mucho la pérdida de su madre she has been very affected by her mother's death
sentirse verbo pronominal
1 (+ compl) to feel;
◊ me siento mal I don't feel well, I'm not feeling well;

no me siento con ánimos I don't feel up to it
2 (Chi, Méx) ( ofenderse) to be offended o hurt;
sentidose CON algn to be offended o upset with sb
sentido,-a
I adjetivo
1 deeply felt: su muerte ha sido muy sentida, his death has been deeply felt
2 (susceptible) sensitive
es un chico muy sentido y a la mínima se ofende, he gets upset over the slightest things o he's a very sensitive child
II sustantivo masculino
1 sense
sentido del gusto/olfato, sense of taste/smell
2 (conocimiento, consciencia) recobrar/ perder el sentido, to regain/lose consciousness
3 (lógica, razón) sense: no tiene sentido que te despidas, it makes no sense to leave the job
4 (apreciación, capacidad) no tiene sentido de la medida, he has no sense of moderation
sentido común, common sense
sentido del humor, sense of humour
sexto sentido, sixth sense
5 (significado) meaning: la frase carece de sentido, the sentence has no meaning
6 Auto direction
de doble sentido, two-way
(de) sentido único, one-way
sentir
I sustantivo masculino
1 (juicio, opinion) opinion, view
2 (sentimiento) feeling
II verbo transitivo
1 to feel
sentir alegría/frío, to feel happy/cold
te lo digo como lo siento, I speak my mind ➣ Ver nota en feel
2 (oír, percibir) to hear: la sentí llegar de madrugada, I heard her come home in the small hours
3 (lamentar) to regret, be sorry about: siento haberte enfadado, I'm sorry I made you angry
' sentido' also found in these entries:
Spanish:
ácida
- ácido
- acusada
- acusado
- apelar
- cabeza
- cazar
- coger
- contraria
- contrario
- despertarse
- dirección
- dotada
- dotado
- economía
- educar
- encarar
- esperar
- figurada
- figurado
- fina
- fino
- hogareña
- hogareño
- inversa
- inverso
- juicio
- nariz
- olfato
- paladar
- penetrar
- perder
- pésame
- rara
- raro
- realista
- recobrar
- recta
- recto
- recuperar
- sentida
- tacto
- tener
- trancazo
- visión
- vista
- agudeza
- agudizar
- agudo
- alto
English:
add up
- advantage
- anticlockwise
- appeal
- arguable
- babble
- break
- civic
- clockwise
- common sense
- counterclockwise
- derogatory
- direction
- ear
- feel
- few
- figurative
- figuratively
- flail
- gumption
- hearing
- high
- humour
- iota
- literally
- little
- make
- meaning
- meaningless
- mindless
- modicum
- obscure
- one-way
- pointless
- practicality
- quite
- reason
- respect
- scent
- sense
- senseless
- sight
- smell
- strictly
- taste
- three-point turn
- touch
- two-way
- U-turn
- unconscious

* * *

sentido, -a

♦ adj

1. [profundo] heartfelt;

mi más sentido pésame with deepest sympathy

2. [sensible]
ser muy sentido to be very sensitive

3. [ofendido] hurt, offended;

quedó muy sentido por tu respuesta he was very hurt by your reply

4. RP [lesionado] hurt;

el talonador no puede seguir jugando, está sentido the hooker is unable to carry on playing, he's hurt

♦ nm

1. [capacidad para percibir] sense;

sentido del tacto sense of touch;

con los cinco sentidos [completamente] heart and soul;

no tengo ningún sentido del ritmo I have no sense of rhythm;

tiene un sentido muy particular de la sinceridad he has a very peculiar notion of sincerity;

Comp

poner los cinco sentidos en algo to give one's all to sth

Comp
sentido común common sense;
tener sentido común to have common sense;

sentido del deber sense of duty;

sentido del humor sense of humour;

sentido de la orientación sense of direction;

sentido del ridículo sense of the ridiculous

2. [conocimiento] consciousness;

perder/recobrar el sentido to lose/regain consciousness;

sin sentido unconscious

3. [dirección] direction;

los trenes circulaban en sentido opuesto the trains were travelling in opposite directions;

de sentido único one-way;

de doble sentido two-way;

en el sentido de las agujas del reloj clockwise;

en el sentido contrario al de las agujas del reloj Br anticlockwise, US counter-clockwise

4. [significado] sense, meaning;

esta expresión tiene un sentido peyorativo this expression has a pejorative sense;

esta frase tiene varios sentidos this sentence has several possible interpretations;

en sentido figurado in the figurative sense;

doble sentido double meaning;

una frase de doble sentido a phrase with a double meaning;

en ese sentido [respecto a eso] as far as that's concerned;

en ese sentido, tienes razón in that sense, you're right

5. [razón de ser]
tener sentido to make sense;

no tiene sentido escribirle si no sabe leer there's no point writing to him if he can't read;

no tiene sentido que salgamos si llueve there's no sense in going out if it's raining;

para ella la vida ya no tenía sentido life no longer had any meaning for her;

sin sentido [ilógico] meaningless;
[inútil, irrelevante] pointless;
un sin sentido nonsense

* * *

sentido

I adj heartfelt

II m

1 oído etc sense;

el sexto sentido the sixth sense

2 ( significado) meaning;

doble sentido double meaning;

en el sentido propio de la palabra in the true sense of the word;

en todos los sentidos de la palabra in every sense of the word;

en un sentido más amplio in a wider sense;

en cierto sentido in a way

3 ( dirección) direction;

en el sentido de las agujas del reloj clockwise

4 consciousness;

perder/recobrar el sentido lose/regain consciousness

* * *

sentido, -da adj

1) : heartfelt, sincere

mi más sentido pésame: my sincerest condolences

2) : touchy, sensitive

3) : offended, hurt

sentido nm

1) : sense

sentido común: common sense

los cinco sentidos: the five senses

sin sentido: senseless

2) conocimiento: consciousness

3) significado: meaning, sense

doble sentido: double entendre

4) : direction

calle de sentido único: one-way street

* * *

sentido n

1. (capacidad) sense

tenemos cinco sentidos: vista, oído, gusto, olfato y tacto we have five senses: sight, hearing, taste, smell and touch

2. (significado) meaning

no entiendo el sentido de esa palabra I don't understand the meaning of this word

3. (lógica) point

no le veo el sentido I don't see the point in it

no tiene sentido que hagas eso there's no point doing that

4. (dirección) direction / way

tenemos que cambiar de sentido we have to change direction

una calle de sentido único a one way street

5. (conocimiento) consciousness

se quedó sin sentido durante unos minutos he lost consciousness for a few minutes

sentido común common sense

sentido del humor sense of humour

Spanish-English dictionary > sentido
14 tête

tête [tεt]

━━━━━━━━━

1. feminine noun

2. compounds

━━━━━━━━━

1. <

   a. [de personne, animal] head

• être tête nue to be bareheaded

• avoir mal à la tête to have a headache

• j'ai la tête lourde my head feels heavy

• tomber la tête la première to fall headfirst

• se laver la tête to wash one's hair

• c'est à se cogner la tête contre les murs it's enough to drive you up the wall (inf)

• j'en donnerais ma tête à couper I would stake my life on it

• des têtes vont tomber heads will roll

• faire la tête au carré à qn (inf!) to smash sb's face in (inf!)

• tenir tête à qn/qch to stand up to sb/sth

• réclamer la tête de qn to demand sb's head

• jurer sur la tête de qn to swear on sb's life

• risquer sa tête to risk one's neck

• sauver sa tête to save one's neck

• gagner d'une tête [cheval] to win by a head

• garder la tête froide to keep a cool head

• avoir la tête dure ( = têtu) to be stubborn

• être une tête de mule (inf) to be as stubborn as a mule

   b. ( = visage, expression) face

• il a une tête sympathique he has a nice face

• il a une tête sinistre he has a sinister look about him

• il a une bonne tête he looks a decent sort

• quand il a appris la nouvelle il a fait une drôle de tête ! you should have seen his face when he heard the news!

• il en fait une tête ! just look at his face!

• faire la tête to sulk

• c'est une tête à claques (inf) he has got the sort of face you'd love to smack

• c'est à la tête du client (inf) it depends on the person

• avoir ses têtes (inf) to have one's favourites

   c. ( = personne) head

• de nouvelles têtes new faces

• le repas coûtera 150 € par tête de pipe (inf!) the meal will cost 150 euros a head

   d. ( = partie supérieure) [de clou, marteau] head ; [d'arbre] top

• tête d'ail head of garlic

• tête d'épingle pinhead

   e. ( = partie antérieure) head

• l'équipe conserve la tête du classement the team retains its lead

• prendre la tête to take the lead

   f. ( = facultés mentales) avoir toute sa tête to have all one's faculties

• n'avoir rien dans la tête to be empty-headed

• où ai-je la tête ? whatever am I thinking of?

• avoir une petite tête to be dim-witted

• avoir une tête de linotte to be a scatterbrain

• être tête en l'air to be a scatterbrain

• c'est une tête (inf) he's really brainy (inf)

• c'est une tête en maths he's (or she's) really good at maths

• avoir la tête sur les épaules to be level-headed

• calculer qch de tête to work sth out in one's head

• chercher qch dans sa tête to search one's memory for sth

• fourrer qch dans la tête de qn (inf) to put sth into sb's head

• se mettre dans la tête que to get it into one's head that

• avoir la tête à ce que l'on fait to have one's mind on what one is doing

• avoir la tête ailleurs to have one's mind on other matters

• n'en faire qu'à sa tête to do as one pleases

• se prendre la tête to get in(to) a state (inf)

• il me prend la tête (inf) he drives me nuts (inf)

• la géométrie, ça me prend la tête (inf) geometry does my head in (inf)

• j'y réfléchirai à tête reposée I'll think about it when I've got a quiet moment

   g. (Football) header

• faire une tête to head the ball

   h. (locutions)

► tête baissée

• foncer or se jeter tête baissée dans to rush headlong into► la tête haute

• marcher la tête haute to walk with one's head held high► coup de tête head-butt ; (figurative) sudden impulse

• donner un coup de tête à qn to head-butt sb

• agir sur un coup de tête to act on impulse► à la tête de

• à la tête du cortège at the head of the procession

• être à la tête d'un mouvement/d'une affaire ( = diriger) to head a movement/a business

• se trouver à la tête d'une petite fortune to find o.s. the owner of a small fortune► de la tête aux pieds from head to foot

► en tête

• je n'ai plus le nom en tête I can't recall the name

• se mettre en tête de faire qch to take it into one's head to do sth

• on monte en tête ou en queue ? shall we get on at the front or the back?

• être en tête to be in the lead

• dans les sondages, il arrive largement en tête he's well ahead in the polls

• en tête de phrase at the beginning of the sentence

• être en tête de liste to come at the top of the list

• il arrive en tête du scrutin he's leading in the elections

2. <

► tête d'affiche top of the bill

• être la tête d'affiche to be top of the bill ► tête brûlée ( = baroudeur) desperado

► tête d'enregistrement recording head

► tête de lecture [de magnétophone, magnétoscope] play-back head ; (Computing) reading head

► tête de ligne terminus

► tête de liste (Politics) chief candidate (in list system of voting)

► tête de lit bedhead

► tête de mort ( = emblème) death's-head ; (sur pavillon) skull and crossbones

► tête de nœud (vulg!) dickhead (vulg!)

► tête nucléaire nuclear warhead

► tête de série (Tennis) seeded player

• il est tête de série numéro 2 he's the number 2 seed ► tête de Turc whipping boy

* * *
tɛt
nom féminin

1) gén head

la tête basse — ( humblement) with one's head bowed

la tête haute — ( dignement) with one's head held high

tête baissée — [se lancer, foncer] headlong

la tête en bas — [être suspendu, se retrouver] upside down

au-dessus de nos têtes — ( en l'air) overhead

sans tête — headless

coup de tête — headbutt

donner un coup de tête à quelqu'un — to headbutt somebody

être tombé sur la tête — (colloq) fig to have gone off one's rocker (colloq)

2) ( dessus du crâne) head

se laver la tête — to wash one's hair

j'ai la tête toute mouillée — my hair's all wet

3) ( visage) face

une bonne/sale tête — a nice/nasty face

tu en fais une tête! — what a face!, why the long face?

ne fais pas cette tête-là! — don't pull such a face!

quelle tête va-t-il faire? — how's he going to react?

il (me) fait la tête — he's sulking

ne fais pas ta mauvaise tête — don't be so difficult

elle fait sa mauvaise tête — she's being difficult

il a une tête à tricher — he looks like a cheat

tu as une tête à faire peur, aujourd'hui! — you look dreadful today!

4) ( esprit) mind

de tête — [citer, réciter] from memory; [calculer] in one's head

tu n'as pas de tête! — you have a mind like a sieve!

je n'ai pas la référence en tête — I can't recall the reference

où avais-je la tête? — whatever was I thinking of?

ça (ne) va pas, la tête? — (colloq) are you out of your mind or what?

j'avais la tête ailleurs — I was thinking of something else

n'avoir rien dans la tête — to be empty-headed

c'est lui qui t'a mis ça dans la tête! — you got that idea from him!

mets-lui ça dans la tête — drum it into him/her

se mettre dans la or en tête de faire — to take it into one's head to do

monter la tête à Pierre contre Paul — to turn Pierre against Paul

monter à la tête de quelqu'un, faire tourner la tête de quelqu'un — [alcool, succès] to go to somebody's head

elle t'a fait tourner la tête — she's turned your head

il n'est pas bien dans sa tête — (colloq) he isn't right in the head

il a encore toute sa tête (à lui) — he's still got all his faculties

n'en faire qu'à sa tête — to go one's own way

tenir tête à quelqu'un — to stand up to somebody

sur un coup de tête — on an impulse

5) ( personne) face

avoir ses têtes — to have one's favourites [BrE]

en tête à tête — [être, dîner] alone together

rencontrer quelqu'un en tête à tête — to have a meeting with somebody in private

un dîner en tête à tête — an intimate dinner for two

6) ( mesure de longueur) head

avoir une tête de plus que quelqu'un — to be a head taller than somebody

gagner d'une courte tête — [personne] to win by a narrow margin; [cheval] to win by a short head

avoir une tête d'avance sur quelqu'un — to be a short length in front of somebody

7) ( unité de troupeau) head (inv)

8) ( individu)

par tête — gén a head, each; ( dans des statistiques) per capita

par tête de pipe — (colloq) each

9) ( vie) head

vouloir la tête de quelqu'un — ( mort) to want somebody's head; ( disgrâce) to be after somebody's head

risquer sa tête — to risk one's neck (colloq)

des têtes vont tomber — fig heads will roll

10) ( direction)

le groupe de tête — the leading group

c'est lui la tête pensante du mouvement — he's the brains behind the movement

il restera à la tête du groupe — he will stay on as head of the group

prendre la tête du parti — to become leader of the party

prendre la tête des opérations — to take charge of operations

être à la tête d'une immense fortune — to be the possessor of a huge fortune

11) ( premières places) top

être en tête — (de liste, classement) to be at the top; (d'élection, de course, sondage) to be in the lead

venir en tête — to come first

marcher en tête — to walk at the front

marcher en tête d'un cortège — to head a procession

le gouvernement, le premier ministre en tête, a décidé que... — the government, led by the Prime Minister, has decided that...

des tas de gens viendront, ta femme en tête — heaps of people are coming, your wife to begin with

en tête de phrase — at the beginning of a sentence

12) ( extrémité) ( de train) front; (de convoi, cortège) head; (d'arbre, de mât) top; (de vis, rivet, clou) head

une place en tête de train — a seat at the front of the train

en tête de file — first in line

13) Sport ( au football) header

faire une tête — to head the ball

14) Armée ( d'engin) warhead

15) ( en électronique) (d'enregistrement, effacement) head; ( d'électrophone) cartridge

tête de lecture — (de magnétophone, magnétoscope) head

•

Phrasal Verbs:

- tête d'affiche

- tête en l'air

- tête brûlée

- tête de chapitre

- tête à claques

- tête de cochon

- tête d'épingle

- tête de lard

- tête de linotte

- tête de liste

- tête de lit

- tête de mort

- tête de mule

- tête d'oiseau

- tête de pioche

- tête de série

- tête de Turc

••

j'en mettrais ma tête à couper or sur le billot — I'd swear to it

en avoir par-dessus la tête — (colloq) to be fed up to the back teeth (colloq)

se prendre la tête à deux mains — (colloq) ( pour réfléchir) to rack one's brains (colloq)

prendre la tête — (colloq) to be a drag (colloq)

se prendre la tête — (colloq) to do one's head in (colloq)

te prends pas la tête pour ça! — don't worry about it!

* * *
tɛt nf
1) [personne, animal] head

de la tête aux pieds — from head to toe

la tête en bas — with one's head down

la tête la première [tomber] — head first

se laver la tête — to wash one's hair

gagner d'une (courte) tête — to win by a (short) head

2) (= visage, expression) face

faire la tête — to sulk

3) FOOTBALL header

faire une tête — to head the ball, to do a header

4) (= position)

wagon de tête — front carriage

en tête SPORT — in the lead, (d'un cortège) at the front, at the head

en tête de SPORT — leading, [cortège] leading

en tête de la course — in the lead

en tête des meilleures ventes — at the top of the best-seller list

à la tête de [organisation] — at the head of, in charge of

prendre la tête de [peloton, course] — to take the lead in, [organisation, société] to become the head of

5) (autres locutions)

calculer qch de tête — to work sth out in one's head, to do a mental calculation of sth

avoir la tête dure — to be thickheaded

perdre la tête (= s'affoler) — to lose one's head, (= devenir fou) to go off one's head

ça ne va pas, la tête? * — are you crazy?

se mettre en tête que — to get it into one's head that

se mettre en tête de faire — to take it into one's head to do

une forte tête — a rebel

la tête basse — hanging one's head

par tête — per head

tenir tête à qn — to stand up to sb, to defy sb

en avoir par-dessus la tête — to be fed up

* * *

tête ⇒ Le corps humain nf

1 gén (d'animal, insecte, de personne, plante) head; bouger la tête to move one's head; dessiner une tête de femme to draw a woman's head; statue à tête de chien statue with a dog's head; en pleine tête (right) in the head; blessure à la tête head injury; frapper qn à la tête to hit sb on the head; la tête la première [tomber, plonger] head first; la tête basse ( humblement) with one's head bowed; la tête haute ( dignement) with one's head held high; garder la tête haute fig to hold one's head high; tête baissée [se lancer, foncer] headlong; la tête en bas [être suspendu, se retrouver] upside down; au-dessus de nos têtes ( en l'air) overhead; sans tête [corps, cadavre] headless; coup de tête headbutt; donner un coup de tête à qn to headbutt sb; tomber sur la tête lit to fall on one's head; être tombé sur la tête○ fig to have gone off one's rocker○; salut, p’tite tête○! hello, bonehead○!; ⇒ bille, coûter, donner, gros;

2 ( dessus du crâne) head; se couvrir/se gratter la tête to cover/to scratch one's head; avoir la tête rasée to have a shaven head; sortir tête nue or sans rien sur la tête to go out bareheaded; se laver la tête to wash one's hair; j'ai la tête toute mouillée my hair's all wet;

3 ( visage) face; une bonne/sale tête a nice/nasty face; il a une belle tête he's got a nice face; si tu avais vu ta tête! you should have seen your face!; t'as vu la tête qu'il a tirée○? did you see his face?; tu en fais une tête! what a face you're pulling!; ne fais pas cette tête-là! don't pull such a face!; faire une tête longue comme ça○ to look miserable; il a fait une drôle de tête quand il m'a vu he pulled a face when he saw me; quelle tête va-t-il faire? how's he going to react?; faire une tête de circonstance to assume a suitable expression; à cette nouvelle, il a changé de tête on hearing this, his face fell; il (me) fait la tête he's sulking; ne fais pas ta mauvaise tête don't be so difficult; elle fait sa mauvaise tête she's being difficult; il a une tête à tricher he looks like a cheat; elle a une tête à être du quartier she looks like a local; tu as une tête à faire peur, aujourd'hui! you look dreadful today!; se faire la or une tête de Pierrot to make oneself up as (a) Pierrot; ⇒ six;

4 ( esprit) de tête [citer, réciter] from memory; [calculer] in one's head; tu n'as pas de tête! you have a mind like a sieve!; avoir en tête de faire to have it in mind to do; avoir qch en tête to have sth in mind; j'ai bien d'autres choses en tête pour le moment I've got a lot of other things on my mind at the moment; je n'ai pas la référence en tête I can't recall the reference; où avais-je la tête? whatever was I thinking of?; ça (ne) va pas, la tête○? are you feeling all right?; j'ai la tête vide my mind is a blank; j'avais la tête ailleurs I was dreaming, I was thinking of something else; elle n'a pas la tête à ce qu'elle fait her mind isn't on what she's doing; avoir la tête pleine de projets, avoir des projets plein la tête to have one's head full of plans; quand il a quelque chose dans la or en tête, il ne l'a pas ailleurs○ once he's got GB ou gotten US something into his head, he can't think of anything else; n'avoir rien dans la tête to be empty-headed, to be an airhead○; c'est lui qui t'a mis ça dans la tête! you got that idea from him!; mets-lui ça dans la tête drum it into him/her; se mettre dans la or en tête que to get it into one's head that; se mettre dans la or en tête de faire to take it into one's head to do; mets-toi bien ça dans la tête! get it into your head once and for all!; mettez-vous dans la tête que je ne signerai pas get it into your head that I won't sign; passer par la tête de qn [idée] to cross sb's mind; on ne sait jamais ce qui leur passe par la tête you never know what's going through their minds; passer au-dessus de la tête de qn to be ou go (right) over sb's head; sortir de la tête de qn to slip sb's mind; ça m'est sorti de la tête it slipped my mind; cette fille lui a fait perdre la tête he's lost his head over that girl; monter la tête à Pierre contre Paul to turn Pierre against Paul; j'ai la tête qui tourne my head's spinning; ça me fait tourner la tête it's making my head spin; monter à la tête, faire tourner la tête de qn [alcool, succès] to go to sb's head; elle t'a fait tourner la tête she's turned your head; il n'est pas bien dans sa tête○ he isn't right in the head; il a encore toute sa tête (à lui) he's still got all his faculties ou marbles○; il n'a plus sa tête à lui he's no longer in possession of all his faculties, he's lost his marbles○; n'en faire qu'à sa tête to go one's own way; tenir tête à qn to stand up to sb; sur un coup de tête on an impulse; ⇒ fort;

5 ( personne) face; j'ai déjà vu cette tête-là quelque part I've seen that face somewhere before; voir de nouvelles têtes to see new faces; avoir ses têtes to have one's favourites^GB; en tête à tête [être, rester, dîner] alone together; être (en) tête à tête avec qn to be alone with sb; rencontrer qn en tête à tête to have a meeting with sb in private; un dîner en tête à tête an intimate dinner for two;

6 ( mesure de longueur) head; avoir une tête de plus que qn, dépasser qn d'une tête to be a head taller than sb; gagner d'une courte tête [personne] to win by a narrow margin; [cheval] to win by a short head; avoir une tête d'avance sur qn to be a short length in front of sb;

7 ( unité de troupeau) head ( inv); 30 têtes de bétail 30 head of cattle; un troupeau de 500 têtes a herd of 500 head;

8 ( individu) par tête gén a head, each; Stat per capita; par tête de pipe○ each; ça fera 100 euros par tête it'll be 100 euros each ou a head; le PNB par tête the per capita GNP;

9 ( vie) head; ma tête est mise à prix there's a price on my head; vouloir la tête de qn ( mort) to want sb's head; ( disgrâce) to be after sb's head; risquer sa tête to risk one's neck○; des têtes vont tomber fig heads will roll;

10 ( direction) frapper une révolte à la tête to go for the leaders of an uprising; le groupe de tête the leading group; c'est lui la tête pensante du projet/mouvement/gang he's the brains behind the project/movement/gang; être à la tête d'un mouvement/parti to be at the head of a movement/party; il restera à la tête du groupe he will stay on as head of the group; il a été nommé à la tête du groupe he was appointed head of the group; on l'a rappelé à la tête de l'équipe he was called back to head up ou lead the team; prendre la tête du parti to become leader of the party; prendre la tête des opérations to take charge of operations; être à la tête d'une immense fortune to be the possessor of a huge fortune;

11 ( premières places) top; les él èves qui forment la tête de la classe the pupils at the top of the class; les candidats en tête de liste the candidates at the top of the list; être en tête (de liste, classement) to be at the top; (d'élection, de course, sondage) to be in the lead; venir en tête to come first; marcher en tête to walk at the front; à la tête d'un cortège at the head of a procession; marcher en tête d'un cortège to head ou lead a procession; il est en tête au premier tour Pol he's in the lead after the first round; il est en tête dans les sondages he's leading in the polls; l'équipe de tête au championnat the leading team in the championship; arriver en tête [coureur] to come in first; [candidat] to come first; le gouvernement, le premier ministre en tête, a décidé que… the government, led by the Prime Minister, has decided that…; des tas de gens viendront, ta femme en tête heaps of people are coming, your wife to begin with; en tête de phrase at the beginning of a sentence;

12 ( extrémité) ( de train) front; (de convoi, cortège) head; (d'arbre, de mât) top; (de vis, rivet, clou) head; les wagons de tête the front carriages GB ou cars US; une place en tête de train a seat at the front of the train; je préfère m'asseoir en tête I prefer to sit at the front; la tête du convoi s'est engagée sur le pont the head of the convoy went onto the bridge; l'avion a rasé la tête des arbres the plane clipped the tops of the trees ou the treetops; en tête de file first in line; ⇒ queue;

13 Sport ( au football) header; faire une tête to head the ball;

14 Mil ( d'engin) warhead; tête chimique/nucléaire chemical/nuclear warhead; missile à têtes multiples multiple-warhead missile;

15 Électron (d'enregistrement, effacement) head; ( d'électrophone) cartridge; tête de lecture (de magnétophone, magnétoscope) head.

Composés

tête d'affiche Cin, Théât top of the bill; tête d'ail Bot, Culin head of garlic; tête en l'air scatterbrain; être tête en l'air to be scatterbrained; tête blonde ( enfant) little one; nos chères têtes blondes hum our little darlings; tête brûlée daredevil; tête de chapitre chapter heading; tête chercheuse Mil homing device; missile à tête chercheuse homing missile; tête à claques○ pain○; quelle tête à claques, ce type! he's somebody you could cheerfully punch in the face; tête de cochon○ = tête de lard; tête couronnée crowned head; tête de delco® Aut distributor cap; tête d'écriture Ordinat write ou writing head; tête d'effacement Ordinat erase ou erasing head; tête d'épingle lit, fig pinhead; tête flottante Ordinat floating head; tête de lard○ péj ( têtu) mule; ( mauvais caractère) grouch; tête de ligne Transp end of the line; tête de linotte scatterbrain; tête de liste Pol chief candidate; tête de lit bedhead GB, headboard; tête magnétique magnetic head; tête de mort ( crâne) skull; ( symbole de mort) death's head; ( emblème de pirates) skull and crossbones (+ v sg); tête de mule○ mule; être une vraie tête de mule to be as stubborn as a mule; tête de nègre Culin chocolate marshmallow; tête de nœud● offensive prick●; tête d'oiseau○ péj featherbrain; tête de pioche○ = tête de mule; tête de pont Mil bridgehead; tête de série Sport seeded player; tête de série numéro deux number two seed; tête de Turc○ whipping boy; être la tête de Turc de qn to be sb's whipping boy; tête de veau Culin calf's head.

Idiomes

j'en mettrais ma tête à couper or sur le billot I'd put my head on the block; en avoir par-dessus la tête to be fed up to the back teeth○ (de with); se prendre la tête à deux mains ( pour réfléchir)○ to rack one's brains○; prendre la tête○, être une (vraie) prise de tête○ to be a drag○.

[tɛt] nom féminin

A.[PARTIE DU CORPS]

1. ANATOMIE head

la tête haute with (one's) head held high

la tête la première head first

de la tête aux pieds from head to foot ou toe

avoir mal à la tête to have a headache

avoir la tête lourde to have a thick head (UK), to feel fuzzy

j'ai la tête qui tourne [malaise] my head is spinning

ne tourne pas la tête, elle nous regarde don't look round, she's watching us

dès qu'il m'a vu, il a tourné la tête as soon as he saw me, he looked away

en avoir par-dessus la tête (familier) to be sick (and tired) of it

avoir la tête sur les épaules to have a good head on one's shoulders

faire une grosse tête (familier) ou la tête au carré (familier) à quelqu'un to smash somebody's head ou face in

j'en donnerais ou j'en mettrais ma tête à couper I'd stake my life on it

être tombé sur la tête (familier) to have a screw loose

il ne réfléchit jamais, il fonce tête baissée he always charges in ou ahead without thinking

se cogner ou se taper la tête contre les murs to bang one's head against a (brick) wall

se jeter à la tête de quelqu'un to throw oneself at somebody

2. [en référence à la chevelure, à la coiffure]

se laver la tête to wash one's hair

tête nue bareheaded

nos chères têtes blondes [les enfants] our little darlings

3. [visage, expression] face

avoir une bonne tête to look like a nice person

ne fais pas cette tête! don't pull (UK) ou make such a long face!

il a fait une de ces têtes quand je lui ai dit! you should have seen his face when I told him!

elle n'a pas une tête à se laisser faire she doesn't look the sort to be pushed around

il a ou c'est une tête à claques (familier) you just want to smack him in the mouth

tête de nœud (vulgaire) dickhead (vulgaire)

faire la tête to sulk

faire la tête à quelqu'un to ignore somebody

avec lui, c'est à la tête du client

a. [restaurant] he charges what he feels like

b. [professeur] he gives you a good mark if he likes your face

4. [mesure] head

il a une tête de plus que son frère he's a head taller than his brother

5. CUISINE head

tête pressée (Belgique) [fromage de tête] pork brawn (UK), headcheese (US)

6. SPORT header

B.[SIÈGE DE LA PENSÉE]

1. [siège des pensées, de l'imagination, de la mémoire] mind, head

il a des rêves plein la tête he's a dreamer

une drôle d'idée m'est passée par la tête I had a strange idea

se mettre dans la tête que to get it into one's head that

se mettre dans la tête ou en tête de faire quelque chose to make up one's mind to do something

une tête bien faite Montaigne (allusion) a good mind

avoir la grosse tête (familier) to be big-headed

avoir toute sa tête to have all one's faculties

faire sa mauvaise tête to dig one's heels in

avoir la tête chaude, avoir la tête près du bonnet to be quick-tempered

monter la tête à quelqu'un to give somebody (big) ideas

monter à la tête de quelqu'un

a. [succès] to go to somebody's head

b. [chagrin] to unbalance somebody

se monter la tête to get carried away

tourner la tête à quelqu'un to turn somebody's head

avoir la tête vide/dure to be empty-headed/stubborn

il est tête en l'air he's got his head in the clouds

excuse-moi, j'avais la tête ailleurs sorry, I was thinking about something else ou I was miles away

il n'a pas de tête [il est étourdi] he is scatterbrained ou a scatterbrain

ça m'est sorti de la tête I forgot, it slipped my mind

il ne sait plus où donner de la tête he doesn't know whether he's coming or going

n'en faire qu'à sa tête to do exactly as one pleases

je le lirai à tête reposée I'll take the time to read it in a quiet moment

2. [sang-froid, présence d'esprit] head

avoir ou garder la tête froide to keep a cool head

C.[PERSONNE, ANIMAL]

1. [individu] person

plusieurs têtes connues several familiar faces

prendre une assurance sur la tête de quelqu'un to take out an insurance policy on somebody

être une tête de lard ou de mule to be as stubborn as a mule, to be pig-headed

tête de linotte ou d'oiseau ou sans cervelle scatterbrain

tête de cochon bloody-minded individual

tête couronnée crowned head

forte tête rebel

une grosse tête (familier) a brain

petite tête (familier) pinhead

avoir ses têtes (familier) to have one's favourites

2. [vie d'une personne] head, neck

le procureur réclame la tête de l'accusé the prosecution is demanding the prisoner's execution

jouer ou risquer sa tête to risk one's skin

sauver sa tête to save one's skin ou neck

3. [meneur, leader] head, leader

les têtes pensantes du comité the brains of the committee

4. [animal d'un troupeau] head (invariable)

D.[PARTIE HAUTE, PARTIE AVANT, DÉBUT]

1. [faîte] top

la tête d'un arbre a treetop

2. [partie avant] front end

la tête du train the front of the train

tête de lit bedhead

mets la tête du lit vers le nord turn the head of the bed towards the north

prendre la tête du défilé to head ou to lead the procession

prendre la tête

a. [marcher au premier rang] to take the lead

b. [commander, diriger] to take over

tête de ligne

a. [généralement] terminus, end of the line

b. RAIL railhead

3. [début]

faites ressortir les têtes de chapitres make the chapter headings stand out

4. [dans un classement] top, head

les dix élèves qui forment la tête de la classe the ten best pupils in the class

tête d'affiche top of the bill

tête de série SPORT seeded player

tête de série numéro huit number eight seed

5. [extrémité - d'un objet, d'un organe] head ; [ - d'un os] head, caput

tête d'ail head of garlic

tête de bielle big end

tête d'épingle pinhead

gros comme une tête d'épingle the size of a pinhead

6. ACOUSTIQUE head

tête d'effacement erase head

tête de lecture head

7. IMPRIMERIE head, top

8. INFORMATIQUE head

9. MILITAIRE head

tête de pont

a. [sur rivière] bridgehead

b. [sur plage] beachhead

10. PHYSIQUE NUCLÉAIRE head

tête chercheuse homing device

tête nucléaire nuclear warhead

à la tête de locution prépositionnelle

1. [en possession de]

elle s'est trouvée à la tête d'une grosse fortune she found herself in possession of a great fortune

2. [au premier rang de] at the head ou front of

à la tête d'un groupe de mécontents heading a group of protesters

3. [à la direction de] in charge of, at the head of

être à la tête d'une société to head a company

il est à la tête d'un cabinet d'assurances he runs an insurance firm

————————

de tête locution adjectivale

1. [femme, homme] able

2. [convoi, voiture] front (avant nom)

3. IMPRIMERIE head (modificateur)

————————

de tête locution adverbiale

[calculer] in one's head

de tête, je dirais que nous étions vingt at a guess I'd say there were twenty of us

————————

en tête locution adverbiale

1. [devant]

monter en tête to go to the front

être en tête

a. [généralement] to be at the front

b. [dans une course, une compétition] to (be in the) lead

2. [à l'esprit]

avoir quelque chose en tête to have something in mind

je ne l'ai plus en tête I can't remember it

en tête à tête locution adverbiale

alone together

dîner en tête à tête avec quelqu'un to have a quiet dinner (alone) with somebody

en tête de locution prépositionnelle

1. [au début de] at the beginning ou start of

tous les mots placés en tête de phrase the first word of every sentence

2. [à l'avant de] at the head ou front of

les dirigeants syndicaux marchent en tête du défilé the union leaders are marching at the head of the procession

3. [au premier rang de] at the top of

en tête des sondages leading the polls

————————

par tête locution adverbiale

per head, a head, apiece

ça coûtera 40 euros par tête it'll cost 40 euros a head ou per head ou apiece

par tête de pipe (familier)

→ link=parpar tête

————————

sur la tête de locution prépositionnelle

1. [sur la personne de]

le mécontentement populaire s'est répercuté sur la tête du Premier ministre popular discontent turned towards the Prime Minister

2. [au nom de] in the name of

3. [en prêtant serment]

je le jure sur la tête de mes enfants I swear on my mother's grave

————————

tête brûlée nom féminin

hothead

————————

tête de mort nom féminin

1. [crâne] skull

2. [emblème] death's head, skull and crossbones

————————

tête de nègre

→ link=tête-de-nègretête-de-nègre (nom féminin)

————————

tête de Turc nom féminin

whipping boy, scapegoat

Dictionnaire Français-Anglais > tête

15 rejeter

rejeter [ʀəʒ(ə)te, ʀ(ə)ʒəte]

➭ TABLE 4

1. transitive verb

   a. ( = relancer) [+ objet] to throw back (à to)

• rejeter un poisson à l'eau to throw a fish back

   b. [+ fumée, gaz, déchets] to discharge

• le volcan rejette de la lave the volcano is throwing out lava

   c. ( = refuser) to reject ; [+ accusation] to deny ; [+ indésirable] to expel ; [+ envahisseur] to push back

   d. ( = faire porter) rejeter une faute sur qn/qch to put the blame on sb/sth

• il rejette la responsabilité sur moi he blames me

   e. ( = placer) la préposition est rejetée à la fin the preposition is put at the end

• rejeter la tête en arrière to throw one's head back

• rejeter ses cheveux en arrière to push one's hair back ; (d'un mouvement de la tête) to toss one's hair back

   f. [+ greffon] to reject

2. reflexive verb

► se rejeter

   a. ( = se reculer)

se rejeter en arrière to jump backwards

   b. ( = se renvoyer) ils se rejettent (mutuellement) la responsabilité de la rupture they lay the responsibility for the break-up at each other's door

* * *
ʀəʒ(ə)te, ʀʒəte
1.

verbe transitif

1) ( refuser) gén to reject [théorie, initiative, alliance, conseil, pièce défectueuse, candidature]; to turn down [offre]; Administration, Droit to dismiss [plainte, charges, résolution]; to defeat [motion]; to deny [requête]; to reject [demande]; to set aside [décision, verdict]

rejeter une proposition de paix — to reject a peace proposal

2) ( exclure) to reject [enfant, marginal]

3) ( renvoyer)

rejeter quelque chose sur quelqu'un — to shift something onto somebody [tort, responsabilité]

4) ( restituer) [organisme] to reject [greffon]; [machine] to reject [jetons]

5) ( produire) [usine] to discharge [déchets]; to eject [fumée, gaz]; [volcan] to spew out [lave]

6) ( se débarrasser de) [personne, compagnie] to dispose of [déchets]; [pêcheur] to throw [something] back [poisson]; [mer, marée] to wash up [corps, débris]

rejeter des déchets en mer — to dump waste at sea

7) ( déplacer)

rejeter un mot en fin de phrase — to put a word at the end of the sentence

8) ( chasser) [armée] to push ou drive back [ennemi] ( hors de out of)

9) ( bouger brutalement) [personne] to throw [tête, cheveux, épaules] ( en arrière back)

2.

se rejeter verbe pronominal

1) ( se reculer)

se rejeter en arrière — to throw ou fling oneself back

2) ( se renvoyer)

se rejeter la responsabilité de quelque chose — to blame each other for something

* * *
ʀ(ə)ʒ(ə)te vt
1) (= refuser) [offre, proposition, demande] to turn down, to reject, [argument, hypothèse] to reject, [accusation] to dismiss, [texte de loi] to reject, to throw out, [plainte, recours, procédure] to reject, to dismiss, [personne] to reject

rejeter la responsabilité de qch sur qn — to shift the blame for sth on sb else

2) (= déverser) [produits toxiques, déchets] to throw out, to discharge

3) (= relancer) to throw back

rejeter un poisson dans la rivière — to throw a fish back in the river

4)

rejeter la tête en arrière — to throw one's head back

rejeter les épaules en arrière — to throw one's shoulders back

5) (= reporter)

rejeter un mot à la fin d'une phrase — to transpose a word to the end of a sentence

6) [greffe] to reject

* * *

rejeter verb table: jeter

A vtr

1 ( refuser) gén to reject [théorie, initiative, alliance, conseil, pièce défectueuse, candidature]; to turn down [offre]; Admin, Jur to dismiss [recours, plainte, charges, résolution]; to defeat [motion, proposition, projet de loi]; to deny [requête]; to reject [demande]; to set aside [décision, verdict]; rejeter une proposition de paix to reject a peace proposal; rejeter des accusations to dismiss accusations; sa candidature a été rejetée his application was rejected;

2 ( exclure) to reject [enfant, étranger, marginal]; se sentir rejeté to feel rejected;

3 ( renvoyer) rejeter qch to shift sth [tort, faute, responsabilité] (sur onto); elle rejette tous les torts sur son mari she shifts all the blame onto her husband; rejeter la responsabilité de qch sur qn to shift the blame for sth onto sb;

4 ( restituer) [malade] to bring up [nourriture, bile, sang]; [organisme] to reject [greffon]; [machine] to reject [jetons, pièces];

5 ( produire) [usine, zone industrielle] to discharge [déchets, eaux usées]; to eject [fumée, gaz]; [volcan] to spew out [lave]; rejeter des déchets dans une rivière/à la mer to discharge waste into a river/into the sea; rejeter du chlore/soufre dans l'atmosphère to eject chlorine/sulphur^GB into the atmosphere;

6 ( se débarrasser de) [personne, compagnie] to dispose of [déchets]; [pêcheur] to throw [sth] back [poisson]; [mer, marée] to wash up [corps, débris]; rejeter un poisson à l'eau/dans une rivière to throw a fish back into the water/into a river; épave rejetée sur le rivage flotsam washed ashore; rejeter des déchets en mer to dump waste at sea;

7 ( déplacer) rejeter un mot en fin de phrase/au début d'un vers to put a word at the end of the sentence/at the beginning of a line of verse;

8 ( chasser) [armée, troupes] to push ou drive back [ennemi, assaillants] (hors de out of);

9 ( bouger brutalement) [personne] to throw [tête, cheveux, épaules] (en arrière back); il rejeta le buste en arrière pour éviter le coup he threw his body back to avoid being hit.

B se rejeter vpr

1 ( se reculer) se rejeter en arrière to throw ou fling oneself back;

2 ( se renvoyer) se rejeter les torts or la faute to blame each other; se rejeter la responsabilité de qch to blame each other for sth.

[rəʒte] verbe transitif

1. [relancer] to throw back (separable)

[violemment] to hurl back (separable)

(figuré)

elle rejeta ses cheveux en arrière she tossed her hair back

rejeter la tête en arrière to throw one's head back

rejeter les épaules en arrière to put one's shoulders back

rejeter un verbe en fin de phrase to put a verb at the end of a sentence

2. [repousser - ennemi] to drive ou to push back (separable)

rejeter une armée au-delà des frontières to drive an army back over the border

[bannir] to reject, to cast out (separable), to expel

la société les rejette society rejects them ou casts them out

3. [rendre - nourriture] to spew out (separable), to throw up (separable), to reject ; [ - déchets] to throw out (separable), to expel

son estomac rejette tout ce qu'elle absorbe she can't keep anything down

la mer a rejeté plusieurs épaves several wrecks were washed up ou cast up by the sea

4. [refuser] to reject, to turn down (separable)

rejeter un projet de loi to throw out a bill

5. [déplacer]

rejeter la faute/la responsabilité sur quelqu'un to shift the blame/responsibility on to somebody

6. INFORMATIQUE to reject

————————

[rəʒte] verbe intransitif

BOTANIQUE to shoot

————————

se rejeter verbe pronominal intransitif

se rejeter en arrière to jump backwards

————————

se rejeter verbe pronominal transitif

[se renvoyer]

ils se rejettent mutuellement la responsabilité de l'accident they blame each other for the accident

Dictionnaire Français-Anglais > rejeter

16 SINN

I)

(sín, sitt), poss. pron. his, her, its, their;

1) referring to the subj. in a sentence, Hallgerðr fastnaði dóttur sína, H. betrothed her daughter;

Hrútr var harðráðr við úvini sína, H. was stern towards his foes;

2) referring to the object;

hvat vill Haraldr bjóða Nóregs konungi fyrir sitt starf, what will H. offer to the king of Norway for his (viz. the latter’s) trouble? Sigurðr jarl gaf upp Orkneyingum óðul sín, their odals;

hann þakkar honum sitt sinni, he thanks him for his help;

3) neut. as subst.;

kostaði hann einn allt fyrir, en bœndr ekki af sínu, nothing of their own;

allt mun þat sínu fran fara um aldr manna, it will all go its own course to a man’s life;

4) with sjálfr both words are declined;

þeir báðu hana taka sjálfrar sinnar ráð, they bade her take her own counsel;

5) with hvárr and hverr in a distributive sense;

tók sitt langskip hvárr þeira, each of the two took a long ship;

sinn vetr þá hvárr heimboð at öðrum, they visited each other, winter about;

sínu sinni at hvárs búum, alternately on each other’s estates;

sinn veg hvárr, one each way;

þykkir nökkut sinn veg hváru, each took his own view of the matter;

ferr sinn veg hverr um skóginn, they (all) went each his own way in the wood;

skulu vaka sinn þriðjung nætr hverir tveir, two and two in turn.

II)

n. time;

eitt sinn, einu sinni, one time, once (þat var eitt sinn, at Egill gekk til elda at verma sik);

eitthvert sinn, einhverju sinni = eitt sinn, einu sinni;

einhverju sinni bar svá til, at, one time it happened that;

ekki sinn, engu sinni, never;

aldri sinn, never more (aldri skaltu koma í mína rekkju sinn síðan);

þat sinn, that time;

þessu sinni, this time;

(í) annat sinn, öðru sinni, a second time, again;

hit fyrra sinn, the first time;

hit þriðja sinn, for the third time;

at sinni, for the present (þeir skilja tal sitt at sinni);

um sinn, once (veg þú aldri meirr í inn sama knérunn en um sinn);

for this one time (ek mun leysa þik ór vandræði þessu um sinn);

um sinns sakir, for this once (eigi vil ek synja þér um sinns sakir þessa);

dat. pl., sjau sinnum, seven times;

endr ok sinnum, now and then, from time to time;

nökkurum sinnum, several times.

* * *

sín, sitt, pron. possess. reflex.; the better and true form is sínn, sín, sítt, with í throughout, see the remarks on minn; [Ulf. seins, etc.]:—his, hers, its, theirs = Lat. suus, usually placed after, but also, if emphatic, before; þar sitr Sigyn um sínum ver, Vsp. 39; síns um freista frama, Hm. 2; mál síns maga, 20; síns ins heila hugar, síns ins svára sofa, 105: properly referring to the subject in a sentence, Hallgerðr fastnaði dóttur sína, H. gave away her daughter. Nj. 51; Hrútr var hagráðr við vini sína, 2; hann skipaði sínum mónnum, 50; þeir leiða hesta sína, 265; hann kvaddi Ólaf stjúpson sinn til at söðla sér hest, Ó. H. 15; síðan vóru honum öll ráð sín þungrærð ok torsótt, 195; var honum sjálfum hugr sinn bæði fyrir skjöld ok brynju, Fbr. 56 new Ed. The pronoun may also refer to the object, or, in a complex sentence, to a second person in the predicate of the sentence, hvat vill Haraldr bjóða Noregs konungi fyrir sitt starf, what will H. offer to the king of Norway for his (i. e. the Norse king’s) trouble? Fms. vi. 415; Sigurðr jarl gaf upp Orkneyingum óðul sín (their odals), Orkn. 20, cp. the Lat. ‘Syracusanis res suas restituit;’ sagði Dufþakr at Ormr skyldi hafa byrði sína, i. e. as much as O. could carry, Fb. i. 523; eigi þér at bæta prestinum rétt sinn, to the priest his due, Bs. i. 709; Eyjólfr þakkar konungi gjafir sínar ok vinmæli for his (the king’s) gifts, Lv. 112; hann þakkar honum sitt sinni, he thanks him for his help, Fas. ii. 542: so also in mod. writers, og hann gaf hann aptr sinni móður, Luke vii. 15 (Vídal.); ræn ei Guð Sínum rétti, rob thou not God of his right, Pass. 7. 11, and passim.

II. neut. as subst.; allt mun þat sínu fram fara ( go its own course) um aldr manna, Nj. 259; ryðik hann um sitt, = Lat. pro virili, i. e. for his own part, with might and main, Fms. xi. 132: ellipt., hann segir sínar (viz. farar) eigi sléttar, Korm. 158; kom hann svá sinni (viz. ár) fyrir borð, Fas. i. 524.

III. with sjálfr, both words are declined; skaða sjálfs síns, one’s own self’s scathe, Sks. 228 B; minni sjálfs síns, one’s own recollection, D. N. ii. 110; þeir báðu hana taka sjálfrar sinnar ráð. ‘take her own self’s rede,’ act for herself, Fms. x. 103; með höndum sjálfra sinna, Barl. 25; leggr hón í veð sjálfra sinna eignir, D. N. ii. 82; sakir óforsjó sálfra sinna, i. 107: in mod. usage both the possessive and the indeclinable forms are used, thus, sjálfs síns eignum, but if placed after, eignum sjálfs sín; the possessive however is more freq., as it also is the better form of the two.

IV. with hvárr (dual), hverr (plur.), in a distributive sense:

α. sinn-hverr in n purely distributive sense; tók sitt langskip ‘hvárr þeirra, they took a long ship, each of the two, Eg. 74; England ok Skotland er ein ey, ok er þó sitt hvárt konungs-ríki, England and Scotland are one island, and yet each is a separate kingdom, Symb. 14: lét sitt naut hvárr fram leiða, Eg. 506; sinn vetr þá hvúrr heimboð at öðrum, each his winter, alternately, Nj. 51; ef sinn lögsögu-mann vilja hvárir, Grág. i. 1; þeirra manna er tví-tyngðir eru ok hafa í sínum hváptinum hvára tunguna, Al. 4; hón hélt sinni hendi um háls hvárum þeirra, … liggi til sinnar handar mér hvárr ykkar, Fms. i. 9.

β. sinn hverr (plur.), ferr sinn veg hverr um skóginn, they went each his own way in the wood, i. e. dispersed, Glúm. 329; skulu vaka sinn þriðjung nætr hverir tveir, two and two in turn, Fms. iv. 299; hann selr sína bolöxi í hendr hverjum þeirra, v. 288; hann sá þrjú hásæti ok sátu þrír menn, sinn í hverju, Edda 2; hann kastaði um öxl hverja sínum sauðum tveimr, Grett. 134 new Ed.; fór sinn veg hverr, they went each his own way, i. e. they parted; but, fór hverr sinn veg, each his (appointed) way: rarely with the possessive placed after, fóru hvárir leið sína, Nj. 34; fara hvárir til síns heima, Korm. 222. In mod. usage, when sinn is placed after hverr, it gives emphasis with the notion of one’s due, one’s own, thus, gefa hverjum sitt, to give every one his due, Lat. suum cuique; whereas ‘sitt hverjum,’ with the order reversed, is merely distributive; thus hver fékk sinn penning, Matth. xx. 9 (of wages due to each); whereas ‘fékk sinn pening hverr’ would be said of alms distributed.

B. COMPDS: sinn-veg, sinn-eg, sinn-ig, adv. one each way; þykkir nokkut sinnveg hváru, they disagreed, Ld. 90; talaði annarr at öðrum, ok hóf sinneg; hverr, they all spoke in turn, and each began his speech differently, Fms. vii. 222. Also, sinns-ig, adv.; flýði sinnsig hverr, Fms. viii. 413, v. l.; sinnsiginn var litr hvers steins, Konr.; skildu þeir svá sínu tali, at sinnsiginn líkaði hverjum, Bs. (Laur.); segir svá Gregorius papa, at sinnsig á hvern á at minna, each has to be admonished in his own way, one this way, another that, 655 xi. 2.

Íslensk-ensk orðabók > SINN

17 recurrir

v.

1 to appeal (law).

2 to recur, to resort.

3 to roll around.

Estas situaciones recurren These situations roll around.

* * *

recurrir

► verbo intransitivo

1 DERECHO to appeal

2 (acogerse - a algo) to resort (a, to); (- a alguien) to turn (a, to)

■ recurrió a la mentira he resorted to lies

■ recurrió a sus padres she turned to her parents

* * *

verb

to appeal

- recurrir a

* * *

1.

VT (Jur) to appeal against

2. VI

1)

recurrir a — [+ medio, violencia] to resort to; [+ persona] to turn to

2) (Jur) to appeal (a to) ( contra against)

* * *
1.
verbo intransitivo

1) ( frente a problema)

recurrir A alguien — to turn to somebody

recurrir A algo — to resort to something, have recourse to something (frml)

recurrir a la fuerza — to resort to force

2) (Der)

recurrir CONTRA algo — to appeal against something
2.
recurrir vt to appeal against

* * *

= call on/upon, resort to.

Ex. It can only be a matter of time before we have in effect a complete set of MARC records to call on for details of any item we require.

Ex. These limitations are partially tackled by AACR2 by resorting to rules for special cases.

----

* no tener otro sitio donde recurrir = have + nowhere else to turn.

* recurriendo a = by recourse to.

* recurrir a = fall back on, have + recourse to, call into + play.

* recurrir a enchufes = pull + strings.

* recurrir al uso de = resort to + the use of.

* sin tener que recurrir a = without recourse to.

* * *
1.
verbo intransitivo

1) ( frente a problema)

recurrir A alguien — to turn to somebody

recurrir A algo — to resort to something, have recourse to something (frml)

recurrir a la fuerza — to resort to force

2) (Der)

recurrir CONTRA algo — to appeal against something
2.
recurrir vt to appeal against

* * *

= call on/upon, resort to.

Ex: It can only be a matter of time before we have in effect a complete set of MARC records to call on for details of any item we require.

Ex: These limitations are partially tackled by AACR2 by resorting to rules for special cases.

* no tener otro sitio donde recurrir = have + nowhere else to turn.

* recurriendo a = by recourse to.

* recurrir a = fall back on, have + recourse to, call into + play.

* recurrir a enchufes = pull + strings.

* recurrir al uso de = resort to + the use of.

* sin tener que recurrir a = without recourse to.

* * *

recurrir [I1 ]

vi

A (para ayuda, una solución) recurrir A algn to turn TO sb

no tenía a quien recurrir he had nobody to turn to

recurrir A algo to resort TO sth, have recourse TO sth ( frml)

tuvieron que recurrir a la fuerza they had to resort to force

B ( Der) recurrir CONTRA algo to appeal AGAINST sth

recurrirán contra la sentencia they will appeal against the sentence

■ recurrir

vt

to appeal against

* * *

recurrir ( conjugate recurrir) verbo intransitivo ( frente a problema) recurrir A algn to turn to sb;
recurrir A algo to resort to sth
recurrir
I verbo intransitivo
1 (a una persona) to turn to: cuando tiene problemas recurre a su familia, she turns to her family when she gets into difficulty
2 (a una cosa) to resort to
3 Jur to appeal
II vtr Jur to appeal against
' recurrir' also found in these entries:
Spanish:
apelar
- acudir
- fuerza
- violencia
English:
appeal
- draw on
- fall back on
- fight
- recourse
- resort
- turn
- violence
- draw
- fall

* * *

recurrir

♦ vt
Der to appeal against
♦ vi

1. [utilizar]
recurrir a alguien to turn o go to sb;

recurrir a algo [violencia, medidas] to resort to sth;

recurrir a un diccionario to consult a dictionary

2. Der to appeal;

recurrirá contra la sentencia she will appeal against the judgement

* * *

recurrir

I v/t JUR appeal against

II v/i

:

recurrir a resort to, turn to

* * *

recurrir vi

1)

recurrir a : to turn to, to appeal to

2)

recurrir a : to resort to

3) : to appeal (in law)

* * *

recurrir vb

1. (persona) to turn to

tuvo un problema y recurrió a su amigo he had a problem and turned to his friend

2. (cosa) to resort to

recurrieron a la violencia they resorted to violence

Spanish-English dictionary > recurrir

18 BERA

tote

* * *

I)

(ber; bar, bárum; borinn), v.

I.

1) to bear, carry, convey (bar B. biskup í börum suðr í Hvamm);

bera (farm) af skipi, to unload a ship;

bera (mat) af borði, to take (the meat) off the table;

bera e-t á hesti, to carry on horseback;

2) to wear (bera klæði, vápn, kórónu);

bera œgishjálm, to inspire fear and awe;

3) to bear, produce, yield (jörðin berr gras; tré bera aldin, epli);

4) to bear, give birth to, esp. of sheep and cows;

kýr hafði borit kálf, had calved;

absol., ván at hón mundi bera, that the cow would calve;

the pp. is used of men; hann hafði verit blindr borinn, born blind;

verða borinn í þenna heim, to be born into this world;

þann sóma, sem ek em til borinn, born to;

borinn e-m, frá e-m (rare), born of;

Nótt var Nörvi borin, was the daughter of N.;

borinn Sigmundi, son of S.;

5) bera e-n afli, ofrafli, ofrliði, ofrmagni, ofríki, to bear one down, overcome, oppress, one by odds or superior force;

bera e-n ráðum, to overrule one;

bera e-n málum, to bear one down (wrongfully) in a lawsuit;

bera e-n sök, to charge one with a fault;

bera e-n bjóri, to make drunk with beer;

verða bráðum borinn, to be taken by surprise;

borinn verkjum, overcome by pains;

þess er borin ván, there is no hope, all hope is gone;

borinn baugum, bribed; cf. bera fé á e-n, to bribe one;

6) to lear, be capable of bearing (of a ship, horse, vehicle);

þeir hlóðu bæði skipin sem borð báru, with as much as they could carry;

fig., to sustain, support (svá mikill mannfjöldi, at landit fekk eigi borit);

of persons, to bear up against, endure, support (grief, sorrow, etc.);

absol., bar hann drengiliga, he bore it manfully;

similarly, bera (harm) af sér, berast vel (illa, lítt) af;

bar hon sköruliga af sér, she bore up bravely;

hversu berst Auðr af um bróðurdauðann, how does she bear it?

hon berst af lítt, she is much cast down;

bera sik vel upp, to bear well up against;

7) bera e-t á, e-n á hendr e-m, to charge or tax one with (eigi erum vér þess valdir, er þú berr á oss);

bera (kvið) á e-n, to give a verdict against, declare guilty (í annat sinn báru þeir á Flosa kviðinn);

bera af e-m (kviðinn), to give a verdict for;

bera e-t af sér, to deny having done a thing;

bera or bera vitni, vætti, to bear witness, testify;

bera or bera um e-t, to give a verdict in a case;

bera e-n sannan at sök, to prove guilty by evidence;

bera e-n undan sök, to acquit;

bera í sundr frændsemi þeirra, to prove (by evidence) that they are not relations;

bera e-m vel (illa) söguna, to give a favourable (unfavourable) account of one;

refl. (pass.), berast, to be proved by evidence (þótt þér berist þat faðerni, er þú segir);

8) to set forth, report, tell;

bera e-m kveðju (orð, orðsending), to bring one a greeting, compliments (word, message);

bera or bera fram erindi sín fyrir e-n, to state (tell) one’s errand or to plead one’s case before one;

bera e-m njósn, to apprise one;

bera e-t upp, to produce, mention, tell;

bera upp gátu, to give (propound) a riddle;

bera upp erindi sín, to state one’s errand;

bera saman ráð sín, to consult together;

eyddist það ráð, er þeir báru saman, which they had designed;

9) to keep, hold, bear, of a title (bera jarlnafn, konnungsnafn);

bera (eigi) giptu, gæfu, hammingju, auðnu til e-s, (not) to have the good fortune to do a thing (bar hann enga gæfu til at þjóna þér);

bera vit, skyn, kunnáttu á e-t, to have knowledge of, uniderstanding about;

vel viti borinn, endowed with a good understanding;

bera hug, áræði, þor, traust til e-s, to have courage, confidence to do a thing;

bera áhyggju fyrir e-u, to be concerned about;

bera ást, elsku, hatr til e-s, to bear affection, love, hatred to;

10) to bear off or away, carry off (some gain);

bera sigr af e-m, af e-u, to carry off the victory from or in;

hann hafði borit sigr af tveim orustum, he had been victorious in two battles;

bera hærra (lægra) hlut to get the best (the worst) of it;

bera efra (hærra) skjöld, to gain the victory;

bera hátt (lágt) höfuðit, to bear the head high (low), to be in high (low) spirits;

bera halann bratt, lágt, to cock up or let fall the tail, to be in high or low spirits;

11) with preps.:

bera af e-m, to surpass;

en þó bar Bolli af, surpassed all the rest;

bera af sér högg, lag to ward off, parry a blow or thrust;

bera eld at, to set fire to;

bera fjötur (bönd) at e-m, to put fetters (bonds) on one;

bera vápn á e-n, to attack one with sharp weapons;

bera á or í, to smear, anoint (bera vatn í augu sér, bera tjöru í höfuð sér);

bera e-t til, to apply to, to try if it fits (bera til hvern lykil af öðrum at portinu);

bera e-t um, to wind round;

þá bar hann þá festi um sik, made it fast round his body;

bera um með e-n, to bear with, have patience with;

bera út barn, to expose a child;

12) refl., berast mikit (lítit) á, to bear oneself proudly (humbly);

láta af berast, to die;

láta fyrir berast e-s staðar, to stay, remain in a place (for shelter);

berast e-t fyrir, to design a thing (barst hann þat fyrir at sjá aldregi konur);

at njósna um, hvat hann bærist fyrir, to inquire into what he was about;

berast vápn á, to attack one another;

berast at or til, to happen;

þat barst at (happened) á einhverju sumri;

ef svá harðliga kann til at berast, if that misfortune does happen;

berast í móti, to happen, occur;

hefir þetta vel í móti borizt, it is a happy coincidence;

berast við, to be prevented;

ok nú lét almáttugr guð við berast kirkjubrunann, prevented, stopped the burning of the church;

II. impers., denoting a sort of passive or involuntary motion;

1) with acc., it bears or carries one to a place;

alla berr at sama brunni, all come to the same well (end);

bar hann (acc.) þá ofan gegnt Ösuri, he happened to come down just opposite to Ö.;

esp. of ships and sailors; berr oss (acc.) til Íslands eða annarra landa, we drift to Iceland or other countries;

þá (acc.) bar suðr í haf, they were carried out southwards;

Skarpheðin (acc.) bar nú at þeim, S. came suddenly upon them;

ef hann (acc.) skyldi bera þar at, if he should happen to come there;

e-n berr yfir, one is borne onwards, of a bird flying, a man riding;

hann (acc.) bar skjótt yfir, it passed quickly (of a flying meteor);

2) followed by preps.:

Gunnar sér, at rauðan kyrtil bar við glugginn, that a red kirtle passed before the window;

hvergi bar skugga (acc.) á, there was nowhere a shadow;

e-t berr fram (hátt), is prominent;

Ólafr konungr stóð í lyptingu ok bar hann (acc.) hátt mjök, stood out conspicuously;

e-t berr á milli, comes between;

leiti (acc.) bar á milli, a hill hid the prospect;

fig. e-m berr e-t á milli, they are at variance about a thing;

mart (acc.) berr nú fyrir augu mér, many things come now before my eyes;

veiði (acc.) berr í hendr e-m, game falls to one’s lot;

e-t berr undan, goes amiss, fails;

bera saman, to coincide;

bar nöfn þeirra saman, they had the same name;

fig., with dat.; bar öllum sögum vel saman, all the stories agreed well together;

fund várn bar saman, we met;

3) bera at, til, við, at hendi, til handa, to befall, happen, with dat. of the person;

svá bar at einn vetr, it happened one winter;

þó at þetta vandræði (acc.) hafi nú borit oss (dat.) at hendi, has befallen us;

bar honum svá til, it so befell him;

þat bar við (it so happened), at Högni kom;

raun (acc.) berr á, it is proved by fact;

4) of time, to fall upon;

ef þing (acc.) berr á hina helgu viku, if the parliament falls in the holy week;

bera í móti, to coincide, happen exactly at the same time;

5) denoting cause;

e-t berr til, causes a thing;

konungr spurði, hvat til bæri úgleði hans, what was the cause of his grief;

ætluðu þat þá allir, at þat mundi til bera, that that was the reason;

berr e-m nauðsyn til e-s, one is obliged to do a thing;

6) e-t berr undir e-n, falls to a person’s lot;

hon á arf at taka, þegar er undir hana berr, in her turn;

e-t berr frá, is surpassing;

er sagt, at þat (acc.) bæri frá, hvé vel þeir mæltu, it was extraordinary how well they spoke;

7) e-t berr bráðum, happens of a sudden;

e-t berr stóru, stórum (stœrrum), it amounts to much (more), it matters a great deal (more), it is of great (greater) importance;

8) absol. or with an adv., vel, illa, with infin.;

e-m berr (vel, illa) at gera e-t, it becomes, beseems one (well, ill) to do a thing (berr yðr vel, herra, at sjá sannindi á þessu máli);

used absol., berr vel, illa, it is beseeming, proper, fit, or unbeseeming, improper, unfit (þat þykkir eigi illa bera, at).

II)

(að), v. to make bare (hon beraði likam sinn).

III)

f. she-bear, = birna.

* * *

1.

u, f.

I. [björn], a she-bear, Lat. ursa; the primitive root ‘ber’ remains only in this word (cp. berserkr and berfjall), björn (q. v.) being the masc. in use, Landn. 176, Fas. i. 367, Vkv. 9: in many Icel. local names, Beru-fjörðr, -vík, from Polar bears; fem. names, Bera, Hallbera, etc., Landn.

II. a shield, poët., the proverb, baugr er á beru sæmstr, to a shield fits best a baugr (q. v.), Lex. Poët., Edda (Gl.); hence names of poems Beru-drápa, Eg.

2.

bar, báru, borit, pres. berr,—poët. forms with the suffixed negative; 3rd pers. sing. pres. Indic. berrat, Hm. 10; 3rd pers. sing. pret. barat, Vellekla; 1st pers. sing. barkak, Eb. 62 (in a verse); barkat ek, Hs. 8; 2nd pers. sing. bartattu; 3rd pers. pl. bárut, etc., v. Lex. Poët. [Gr. φέρειν; Lat. ferre; Ulf. bairan; A. S. beran; Germ. gebären; Engl. bear; Swed. bära; Dan. bære].

A. Lat. ferre, portare:

I. prop. with a sense of motion, to bear, carry, by means of the body, of animals, of vehicles, etc., with acc., Egil tók mjöðdrekku eina mikla, ok bar undir hendi sér, Eg. 237; bar hann heim hrís, Rm. 9; konungr lét bera inn kistur tvær, báru tveir menn hverja, Eg. 310; bera farm af skipi, to unload a ship, Ld. 32; bera (farm) á skip, to load a ship, Nj. 182; tóku alla ösku ok báru á á ( amnem) út, 623, 36; ok bar þat ( carried it) í kerald, 43, K. Þ. K. 92; b. mat á borð, í stofu, to put the meat on table, in the oven; b. mat af borði, to take it off table, Eb. 36, 266, Nj. 75, Fms. ix. 219, etc.

2. Lat. gestare, ferre, denoting to wear clothes, to carry weapons; skikkja dýr er konungr hafði borit, Eg. 318; b. kórónu, to wear the crown, Fms. x. 16; atgeir, Nj. 119; vápn, 209: metaph., b. ægishjálm, to inspire fear and awe; b. merki, to carry the flag in a battle, Nj. 274, Orkn. 28, 30, 38, Fms. v. 64, vi. 413; bera fram merki, to advance, move in a battle, vi. 406.

3. b. e-t á hesti (áburðr), to carry on horseback; Auðunn bar mat á hesti, Grett. 107; ok bar hrís á hesti, 76 new Ed.; þeir báru á sjau hestum, 98 new Ed.

II. without a sense of motion:

1. to give birth to; [the root of barn, bairn; byrja, incipere; burðr, partus; and burr, filius: cp. Lat. parĕre; also Gr. φέρειν, Lat. ferre, of child-bearing.] In Icel. prose, old as well as mod., ‘ala’ and ‘fæða’ are used of women; but ‘bera,’ of cows and sheep; hence sauðburðr, casting of lambs, kýrburðr; a cow is snembær, siðbær, Jólabær, calves early, late, at Yule time, etc.; var ekki ván at hon ( the cow) mundi b. fyr en um várit, Bs. i. 193, 194; kýr hafði borit kálf, Bjarn. 32; bar hvárrtveggi sauðrinn sinn burð, Stj. 178: the participle borinn is used of men in a great many compds in a general sense, aptrborinn, árborinn, endrborinn, frjálsborinn, goðborinn, höldborinn, hersborinn, konungborinn, óðalborinn, samborinn, sundrborinn, velborinn, úborinn, þrælborinn, etc.; also out of compds, mun ek eigi upp gefa þann sóma, sem ek em til borinn, … entitled to by inheritance, Ld. 102; hann hafði blindr verit borinn, born blind, Nj. 152, Hdl. 34, 42, Vsp. 2: esp. borinn e-m, born of one, Rm. 39, Hdl. 12, 23, 27, Hðm. 2, Gs. 9, Vþm. 25, Stor. 16, Vkv. 15; borinn frá e-m, Hdl. 24: the other tenses are in theol. Prose used of Christ, hans blezaða son er virðist at láta berast hingað í heim af sinni blezaðri móður, Fms. i. 281; otherwise only in poetry, eina dóttur (acc.) berr álfröðull (viz. the sun, regarded as the mother), Vþm. 47; hann Gjálp um bar, hann Greip um bar …, Hdl. 36: borit (sup.), Hkv. 1. 1.

β. of trees, flowers; b. ávöxt, blóm …, to bear fruit, flower … (freq.); bar aldinviðrinn tvennan blóma, Fms. ix. 265; cp. the phrase, bera sitt barr, v. barr.

2. denoting to load, with acc. of the person and dat. of the thing:

α. in prop. sense; hann hafði borit sik mjök vápnum, he had loaded himself with arms, i. e. wore heavy armour, Sturl. iii. 250.

β. but mostly in a metaph. sense; b. e-n ofrafli, ofrmagni, ofrliði, ofríki, magni, to bear one down, to overcome, oppress one, by odds or superior force, Grág. i. 101, ii. 195, Nj. 80, Hkr. ii. 371, Gþl. 474, Stj. 512, Fms. iii. 175 (in the last passage a dat. pers. badly); b. e-n ráðum, to overrule one, Nj. 198, Ld. 296; b. e-n málum, to bearhim down (wrongfully) in a lawsuit, Nj. 151; b. e-n bjóri, to make drunk, Vkv. 26: medic., borinn verkjum, sótt, Bjarn. 68, Og. 5; bölvi, Gg. 2: borne down, feeling heavy pains; þess er borin ván, no hope, all hope is gone, Ld. 250; borinn sök, charged with a cause, Fms. v. 324, H. E. i. 561; bráðum borinn, to be taken by surprise, Fms. iv. 111; b. fé, gull á e-n, to bring one a fee, gold, i. e. to bribe one, Nj. 62; borinn baugum, bribed, Alvm. 5; always in a bad sense, cp. the law phrase, b. fé í dóm, to bribe a court, Grág., Nj. 240.

3. to bear, support, sustain, Lat. sustinere, lolerare, ferre:

α. properly, of a ship, horse, vehicle, to bear, be capable of bearing; þeir hlóðu bæði skipin sem borð báru, all that they could carry, Eb. 302;—a ship ‘berr’ ( carries) such and such a weight; but ‘tekr’ ( takes) denotes a measure of fluids.

β. metaph. to sustain, support; dreif þannig svá mikill mannfjöldi at landit fékk eigi borit, Hkr. i. 56; but metaph. to bear up against, endure, support grief, sorrow, etc., sýndist öllum at Guð hefði nær ætlað hvat hann mundi b. mega, Bs. i. 139; biðr hann friðar ok þykist ekki mega b. reiði hans, Fms. iii. 80: the phrase, b. harm sinn í hljóði, to suffer silently; b. svívirðing, x. 333: absol., þótti honum mikit víg Kjartans, en þó bar hann drengilega, he bore it manfully, Ld. 226; er þat úvizka, at b. eigi slíkt, not to bear or put up with, Glúm. 327; b. harm, to grieve, Fms. xi. 425: in the phrases, b. sik, b. af sér, berask, berask vel (illa, lítt), to bear oneself, to bear up against misfortune; Guðrúnu þótti mikit fráfall Þorkels, en þó bar hon sköruliga af sér, she bore her bravely up, Ld. 326–328; lézt hafa spurt at ekkjan bæri vel af sér harmana, Eb. 88; berask af; hversu bersk Auðr af um bróðurdauðann? (how does she bear it?); hón bersk af lítt ( she is much borne down) ok þykir mikit, Gísl. 24; niun oss vandara gört en öðrum at vér berim oss vel (Lat. fortiter ferre), Nj. 197; engi maðr hefði þar jamvel borit sik, none bad borne himself so boldly, Sturl. iii. 132; b. sik vel upp, to bear well up against, bear a stout heart, Hrafn. 17; b. sik beiskliga ( sorely), Stj. 143; b. sik lítt, to be downcast, Fms. ii. 61; b. sik at göra e-t, to do one’s best, try a thing.

III. in law terms or modes of procedure:

1. bera járn, the ordeal of bearing hot iron in the hand, cp. járnburðr, skírsla. This custom was introduced into Scandinavia together with Christianity from Germany and England, and superseded the old heathen ordeals ‘hólmganga,’ and ‘ganga undir jarðarmen,’ v. this word. In Norway, during the civil wars, it was esp. used in proof of paternity of the various pretenders to the crown, Fms. vii. 164, 200, ix. Hák. S. ch. 14, 41–45, viii. (Sverr. S.) ch. 150, xi. (Jómsv. S.) ch. 11, Grett. ch. 41, cp. N. G. L. i. 145, 389. Trial by ordeal was abolished in Norway A. D. 1247. In Icel. It was very rarely mentioned, vide however Lv. ch. 23 (paternity), twice or thrice in the Sturl. i. 56, 65, 147, and Grág. i. 341, 361; it seems to have been very seldom used there, (the passage in Grett. S. l. c. refers to Norway.)

2. bera út (hence útburðr, q. v.), to expose children; on this heathen custom, vide Grimm R. A. In heathen Icel., as in other parts of heathen Scandinavia, it was a lawful act, but seldom exercised; the chief passages on record are, Gunnl. S. ch. 3 (ok þat var þá siðvandi nokkurr, er land var allt alheiðit, at þeir menn er félitlir vórn, en stóð ómegð mjök til handa létu út bera börn sín, ok þótti þó illa gört ávalt), Fs. Vd. ch. 37, Harð. S. ch. 8, Rd. ch. 7, Landn. v. ch. 6, Finnb. ch. 2, Þorst. Uxaf. ch. 4, Hervar. S. ch. 4, Fas. i. 547 (a romance); cp. Jómsv. S. ch. 1. On the introduction of Christianity into Icel. A. D. 1000, it was resolved that, in regard to eating of horse-flesh and exposure of children, the old laws should remain in force, Íb. ch. 9; as Grimm remarks, the exposure must take place immediately after birth, before the child had tasted food of any kind whatever, and before it was besprinkled with water (ausa vatni) or shown to the father, who had to fix its name; exposure, after any of these acts, was murder, cp. the story of Liafburga told by Grimm R. A.); v. Also a Latin essay at the end of the Gunnl. S. (Ed. 1775). The Christian Jus Eccl. put an end to this heathen barbarism by stating at its very beginning, ala skal barn hvert er borit verðr, i. e. all children, if not of monstrous shape, shall be brought up, N. G. L. i. 339, 363.

β. b. út (now more usual, hefja út, Am. 100), to carry out for burial; vera erfðr ok tit borinn, Odd. 20; var hann heygðr, ok út borinn at fornum sið, Fb. i. 123; b. á bál, to place (the body and treasures) upon the pile, the mode of burying in the old heathen time, Fas. i. 487 (in a verse); var hon borin á bálit ok slegit í eldi, Edda 38.

B. Various and metaph. cases.

I. denoting motion:

1. ‘bera’ is in the Grág. the standing law term for delivery of a verdict by a jury (búar), either ‘bera’ absol. or adding kvið ( verdict); bera á e-n, or b. kvið á e-n, to give a verdict against, declare guilty; bera af e-m, or b. af e-m kviðinn, to give a verdict for; or generally, bera, or b. um e-t, to give a verdict in a case; bera, or b. vitni, vætti, also simply means to testify, to witness, Nj. 111, cp. kviðburðr ( delivering of verdict), vitnisburðr ( bearing witness), Grág. ii. 28; eigi eigu búar ( jurors) enn at b. um þat hvat lög eru á landi hér, the jurors have not to give verdict in (to decide) what is law in the country, cp. the Engl. maxim, that jurors have only to decide the question of evidence, not of law, Grág. (Kb.) ch. 85; eigi eru búar skildir at b. um hvatvetna; um engi mál eigu þeir at skilja, þau er erlendis ( abroad) hafa görzt, id.; the form in delivering the verdict—höfum vér ( the jurors), orðit á eitt sáttir, berum á kviðburðinn, berum hann sannan at sökinni, Nj. 238, Grág. i. 49, 22, 138, etc.; í annat sinn báru þeir á Flosa kviðinn, id.; b. annattveggja af eðr á; b. undan, to discharge, Nj. 135; b. kvið í hag ( for), Grág. i. 55; b. lýsingar vætti, Nj. 87; b. vitni ok vætti, 28, 43, 44; b. ljúgvitni, to bear false witness, Grág. i. 28; b. orð, to bear witness to a speech, 43; bera frændsemi sundr, to prove that they are not relations, N. G. L. i. 147: reflex., berask ór vætti, to prove that oneself is wrongly summoned to bear witness or to give a verdict, 44: berask in a pass. sense, to be proved by evidence, ef vanefni b. þess manns er á hönd var lýst, Grág. i. 257; nema jafnmæli berisk, 229; þótt þér berisk þat faðerni er þú segir, Fms. vii. 164; hann kvaðst ætla, at honum mundi berask, that he would be able to get evidence for, Fs. 46.

β. gener. and not as a law term; b. á, b. á hendr, to charge; b. e-n undan, to discharge, Fs. 95; eigi erum vér þessa valdir er þú berr á oss, Nj. 238, Ld. 206, Fms. iv. 380, xi. 251, Th. 78; b. e-m á brýnn, to throw in one’s face, to accuse, Greg. 51; b. af sér, to deny; eigi mun ek af mér b., at… ( non diffitebor), Nj. 271; b. e-m gott vitni, to give one a good…, 11; b. e-m vel (illa) söguna, to bear favourable (unfavourable) witness of one, 271.

2. to bear by word of mouth, report, tell, Lat. referre; either absol. or adding kveðju, orð, orðsending, eyrindi, boð, sögu, njósn, frétt…, or by adding a prep., b. fram, frá, upp, fyrir; b. kveðju, to bring a greeting, compliment, Eg. 127; b. erindi (sín) fyrir e-n, to plead one’s case before one, or to tell one’s errand, 472, 473; b. njósn, to apprise, Nj. 131; b. fram, to deliver (a speech), talaði jungherra Magnús hit fyrsta erindi (M. made his first speech in public), ok fanst mönnum mikit um hversu úbernsliga fram var borit, Fms. x. 53; (in mod. usage, b. fram denotes gramm. to pronounce, hence ‘framburðr,’ pronunciation); mun ek þat nú fram b., I shall now tell, produce it, Ld. 256, Eg. 37; b. frá, to attest, relate with emphasis; má þat frá b., Dropl. 21; b. upp, to produce, mention, tell, þótt slík lygi sé upp borin fyrir hann, though such a lie be told him, Eg. 59; þær (viz. charges) urðu engar upp bornar ( produced) við Rút, Nj. 11; berr Sigtryggr þegar upp erindi sín (cp. Germ. ojfenbaren), 271, Ld. 256; b. upp gátu, to give (propound) a riddle, Stj. 411, Fas. i. 464; b. fyrir, to plead as an excuse; b. saman ráð sín, or the like, to consult, Nj. 91; eyddist þat ráð, er þeir báru saman, which they had designed, Post. 656 A. ii; b. til skripta, to confess (eccl.), of auricular confession, Hom. 124, 655 xx.

II. in a metaphorical or circumlocutory sense, and without any sense of motion, to keep, hold, bear, of a title; b. nafn, to bear a name, esp. as honour or distinction; tignar nafn, haulds nafn, jarls nafn, lends manns nafn, konungs nafn, bónda nafn, Fms. i. 17, vi. 278, xi. 44, Gþl. 106: in a more metaph. sense, denoting endowments, luck, disposition, or the like, b. (ekki) gæfu, hamingju, auðnu til e-s, to enjoy (enjoy not) good or bad luck, etc.; at Þórólfr mundi eigi allsendis gæfu til b. um vináttu við Harald, Eg. 75, 112, 473, Fms. iv. 164, i. 218; úhamingju, 219; b. vit, skyn, kunnáttu á (yfir) e-t, to bring wit, knowledge, etc., to bear upon a thing, xi. 438, Band. 7; hence vel (illa) viti borinn, well (ill) endowed with wit, Eg. 51; vel hyggjandi borinn, well endowed with reason, Grág. ii; b. hug, traust, áræði, þor, til e-s, to have courage, confidence … to do a thing, Gullþ. 47, Fms. ix. 220, Band. 7; b. áhyggju, önn fyrir, to care, be concerned about, Fms. x. 318; b. ást, elsku til e-s, to bear affection, love to one; b. hatr, to hate: b. svört augu, to have dark eyes, poët., Korm. (in a verse); b. snart hjarta, Hom. 5; vant er þat af sjá hvar hvergi berr hjarta sitt, where he keeps his heart, Orkn. 474; b. gott hjarta, to bear a proud heart, Lex. Poët., etc. etc.; b. skyndi at um e-t, to make speed with a thing, Lat. festinare, Fms. viii. 57.

2. with some sense of motion, to bear off or away, carry off, gain, in such phrases as, b. sigr af e-m, af e-u, to carry off the victory from or in …; hann hafði borit sigr af tveim orrustum, er frægstar hafa verit, he had borne off the victory in two battles, Fms. xi. 186; bera banaorð af e-m, to slay one in a fight, to be the victor; Þorr berr banaorð af Miðgarðsormi, Edda 42, Fms. x. 400: it seems properly to mean, to bear off the fame of having killed a man; verðat svá rík sköp, at Regin skyli mitt banorð bera, Fm. 39; b. hærra, lægra hlut, ‘to bear off the higher or the lower lot,’ i. e. to get the best or the worst of it, or the metaphor is taken from a sortilege, Fms. ii. 268, i. 59, vi. 412; b. efra, hærra skjöld, to carry the highest shield, to get the victory, x. 394, Lex. Poët.; b. hátt (lágt) höfuðit, to bear the head high (low), i. e. to be in high or low spirits, Nj. 91; but also, b. halann bratt (lágt), to cock up or let fall the tail (metaph. from cattle), to be in an exultant or low mood: sundry phrases, as, b. bein, to rest the bones, be buried; far þú til Íslands, þar mun þér auðið verða beinin at b., Grett. 91 A; en þó hygg ek at þú munir hér b. beinin í Norðrálfunni, Orkn. 142; b. fyrir borð, to throw overboard, metaph. to oppress; verðr Þórhalli nú fyrir borð borinn, Th. was defied, set at naught, Fær. 234; b. brjóst fyrir e-m, to be the breast-shield, protection of one, Fms. vii. 263: also, b. hönd fyrir höfuð sér, metaph. to put one’s hand before one’s head, i. e. to defend oneself; b. ægishjálm yfir e-m, to keep one in awe and submission, Fm. 16, vide A. I. 2.

III. connected with prepp., b. af, and (rarely) yfir (cp. afburðr, yfirburðr), to excel, surpass; eigi sá hvárttveggja féit er af öðrum berr, who gets the best of it, Nj. 15; en þó bar Bolli af, B. surpassed all the rest, Ld. 330; þat mannval bar eigi minnr af öðrum mönnum um fríðleik, afi ok fræknleik, en Ormrinn Langi af öðrum skipum, Fms. ii. 252; at hinn útlendi skal yfir b. ( outdo) þann sem Enskir kalla meistara, xi. 431: b. til, to apply, try if it fits; en er þeir báru til (viz. shoes to the hoof of a horse), þá var sem hæfði hestinum, ix. 55; bera til hvern lykil at öðrum at portinu, Thom. 141; b. e-t við, to try it on (hence viðburðr, experiment, effort): b. um, to wind round, as a cable round a pole or the like, Nj. 115; þá bar hann þá festi um sik, made it fast round his body, Fms. ix. 219; ‘b. e-t undir e-n’ is to consult one, ellipt., b. undir dóm e-s; ‘b. e-t fyrir’ is to feign, use as excuse: b. á, í, to smear, anoint; b. vatn í augu sér, Rb. 354; b. tjöru í höfuð sér, Nj. 181, Hom. 70, 73, cp. áburðr; b. gull, silfr, á, to ornament with gold or silver, Ld. 114, Finnb. 258: is now also used = to dung, b. á völl; b. vápn á e-n, to attack one with sharp weapons, Eg. 583, Fms. xi. 334: b. eld at, to set fire to, Nj. 122; b. fjötur (bönd) at e-m, to put fetters (bonds) on one, Fms. x. 172, Hm. 150: metaph. reflex., bönd berask at e-m, a law term, the evidence bears against one; b. af sér, to parry off; Gyrðr berr af sér lagit, G. parries the thrust off, Fms. x. 421; cp. A. II. 3. β.

IV. reflex., berask mikit á (cp. áburðr), to bear oneself proudly, or b. lítið á, to bear oneself humbly; hann var hinn kátasti ok barst á mikit, Fms. ii. 68, viii. 219, Eb. 258; b. lítið á, Clem. 35; láta af berask, to die; Óttarr vill skipa til um fjárfar sitt áðr hann láti af b., Fms. ii. 12: berask fyrir, to abide in a place as an asylum, seek shelter; hér munu vit láta fyrir b., Fas. iii. 471; berask e-t fyrir, to design a thing, be busy about, barsk hann þat fyrir at sjá aldregi konur, Greg. 53; at njósna um hvat hann bærist fyrir, to inquire into what he was about, Fms. iv. 184, Vígl. 19.

β. recipr. in the phrase, berask banaspjót eptir, to seek for one another’s life, Glúm. 354: b. vápn á, of a mutual attack with sharp weapons, Fms. viii. 53.

γ. pass., sár berask á e-n, of one in the heat of battle beginning to get wounds and give way, Nj.:—berask við, to be prevented, not to do; ok nú lét Almáttugr Guð við berast kirkjubrunnann, stopped, prevented the burning of the church, Fms. v. 144; en mér þætti gott ef við bærist, svá at hón kæmi eigi til þín, vi. 210, vii. 219; ok var þá búit at hann mundi þegar láta hamarinn skjanna honum, en hann lét þat við berask, he bethought himself and did not, Edda 35; því at mönnum þótti sem þannig mundi helzt úhæfa við berask, that mischief would thus be best prevented, Sturl. ii. 6, iii. 80.

C. IMPERS.:—with a sort of passive sense, both in a loc. and temp. sense, and gener. denotes an involuntary, passive motion, happening suddenly or by chance:

I. with acc. it bears or carries one to a place, i. e. one happens to come; the proverb, alla (acc.) berr at sama brunni, all come to the same well (end), Lat. omnes una manet nox; bar hann þá ofan gegnt Özuri, he happened to come in his course just opposite to Ö., Lat. delatus est, Dropl. 25: esp. of ships or sailors; nú berr svá til ( happens) herra, at vér komum eigi fram ferðinni, berr oss (acc.) til Íslands eðr annara landa, it bore us to I., i. e. if we drive or drift thither, Fms. iv. 176; þá (acc. pl.) bar suðr í haf, they drifted southwards, Nj. 124.

β. as a cricketing term, in the phrase, berr (bar) út knöttinn, the ball rolls out, Gísl. 26, cp. p. 110 where it is transit.; berr Gísli ok út knöttinn, vide Vígl. ch. 11, Grett. ch. 17, Vd. ch. 37, Hallfr. S. ch. 2.

γ. Skarpheðin (acc.) bar nú at þeim, Sk. came suddenly upon them, Nj. 144; bar at Hróaldi þegar allan skjöldinn, the shield was dashed against H.’s body, 198; ok skyldu sæta honum, ef hann (acc.) bæri þar at, if he should per chance come, shew himself there, Orkn. 406; e-n berr yfir, it bears one, i. e. one is borne onwards, as a bird flying, a man riding; þóttist vita, at hann (acc.) mundi fljótara yfir bera ef hann riði en gengi, that he would get on more fleetly riding than walking, Hrafn. 7; hann (acc.) bar skjótt yfir, he passed quickly, of a flying meteor, Nj. 194; e-n berr undan, escapes.

2. also with acc. followed by prepp. við, saman, jafnframt, hjá, of bodies coinciding or covering one another: loc., er jafnframt ber jaðrana tungls ok sólar, if the orb of the moon and sun cover each other, Rb. 34; þat kann vera stundum, at tunglit (acc.) berr jafht á millum vár ok sólar (i. e. in a moon eclipse), 108; ber nokkut jaðar (acc.) þess hjá sólar jaðri, 34; Gunnarr sér at rauðan kyrtil (acc.) bar við glugginn, G. sees that a red kirtle passed before the window, Nj. 114; bar fyrir utan þat skip vápnaburð (acc.) heiðingja (gen. pl.), the missiles of the heathens passed over the ship without hurting them, flew too high, Fms. vii. 232; hvergi bar skugga (acc.) á, nowhere a shadow, all bright, Nj. 118; þangat sem helzt mátti nokkut yfir þá skugga bera af skóginum, where they were shadowed (hidden) by the trees, Fms. x. 239; e-t berr fram (hátt), a body is prominent, Lat. eminet; Ólafr konungr stóð í lyptingunni, bar hann (acc.) hátt mjök, king O. stood out conspicuously, ii. 308; b. yfir, þótti mjök bera hljóð (acc.) þar yfir er Ólafr sat, the sound was heard over there where O. sat, Sturl. i. 21; b. á milli, something comes between; leiti (acc.) bar á milli, a hill hid the prospect, Nj. 263: metaph., e-m berr e-t á milli, they come to dissent, 13, v. 1.; b. fyrir augu (hence fyrirburðr, vision), of a vision or the like; mart (acc.) berr nú fyrir augu mér, ek sé …, many things come now before my eyes, 104; hann mundi allt þat er fyrir hann hafði borit, i. e. all the dream, 195; eina nótt berr fyrir hann í svefni mikla sýn, Fms. i. 137, Rd. 290; veiði (acc.) berr í hendr e-m (a metaphor from hunting), sport falls to one’s lot; hér bæri veiði í hendr nú, here would be a game, Nj. 252; e-t berr undan (a metaphor from fishing, hunting term), when one misses one’s opportunity; vel væri þá … at þá veiði (acc.) bæri eigi undan, that this game should not go amiss, 69; en ef þetta (acc.) berr undan, if this breaks down, 63; hon bað hann þá drepa einhvern manna hans, heldr en allt (acc.) bæri undan, rather than that all should go amiss, Eg. 258: absol., þyki mér illa, ef undan berr, if I miss it, Nj. 155; viljum vér ekki at undan beri at…, we will by no means miss it…, Fms. viii. 309, v. 1. The passage Bs. i. 416 (en fjárhlutr sá er átt hafði Ari, bar undan Guðmundi) is hardly correct, fjárhlut þann would run better, cp. bera undir, as a law term, below.

II. adding prepp.; b. við, at, til, at hendi, at móti, til handa …, to befall, happen, Lat. accidere, occurrere, with dat. of the person, (v. atburðr, viðburðr, tilburðr); engi hlut skyldi þann at b., no such thing should happen as…, Fms. xi. 76; svá bar at einn vetr, it befell, x. 201; þat hefir nú víst at hendi borit, er…, Nj. 174; þó þetta vandræði (acc.) hafi nú borit oss (dat.) at hendi, Eg. 7; b. til handa, id., Sks. 327; bar honum svá til, so it befell him, Fms. xi. 425; at honum bæri engan váðaligan hlut til á veginum, that nothing dangerous should befall him on the way, Stj. 212; bæri þat þá svá við, at hann ryfi, it then perchance might happen, that …, 102; þat bar við at Högni kom, 169, 172, 82; raun (acc.) berr á, it is proved by the fact, event, Fms. ix. 474, x. 185.

2. temp., e-t berr á, it happens to fall on …; ef þing (acc.) ber á hina helgu viku, if the parliament falls on the holy week (Whitsun), Grág. i. 106; ef Crucis messu (acc.) berr á Drottins dag, Rb. 44; berr hana (viz. Petrs messu, June 29) aldrei svá optarr á öldinni, 78; þat er nú berr oss næst, what has occurred of late, Sturl. iii. 182: b. í móti, to happen exactly at a time; þetta (acc.) bar í móti at þenna sama dag andaðist Brandr biskup, Bs. i. 468; b. saman, id.; bar þat saman, at pá var Gunnarr at segja brennusöguna, just when G. was about telling the story, Nj. 269.

3. metaph. of agreement or separation; en þat (acc.) þykir mjök saman b. ok þessi frásögn, Fms. x. 276: with dat., bar öllum sögum vel saman, all the records agreed well together, Nj. 100, v. l.; berr nú enn í sundr með þeim, Bjarna ok Þorkatli at sinni, B. and Th. missed each other, Vápn. 25.

4. denoting cause; e-t (acc.) berr til …, causes a thing; ætluðu þat þá allir, at þat mundi til bera, that that was the reason, Nj. 75; at þat beri til skilnaðar okkars, that this will make us to part (divorce), 261; konungr spurði, hvat til bæri úgleði hans, what was the cause of his grief? Fms. vi. 355; þat berr til tunglhlaups, Rb. 32.

β. meiri ván at brátt beri þat (acc.) til bóta, at herviliga steypi hans ríki, i. e. there will soon come help (revenge), Fms. x. 264; fjórir eru þeir hlutir er menn (acc.) berr í ætt á landi hér, there are four cases under which people may be adopted, Grág. i. 361.

γ. e-t berr undir e-n, falls to a person’s lot; hon á arf at taka þegar er undir hana berr, in her turn, 179; mikla erfð (acc.) bar undir hana, Mar. (Fr.); berr yfir, of surpassing, Bs. ii. 121, 158; b. frá, id. (fráburðr); herðimikill svá at þat (acc.) bar frá því sem aðrir menn, Eg. 305; er sagt, at þat bæri frá hve vel þeir mæltu, it was extraordinary how well they did speak, Jb. 11; bar þat mest frá hversu illa hann var limaðr, but above all, how…, Ó. H. 74.

5. with adverbial nouns in a dat. form; e-t berr bráðum, happens of a sudden; berr þetta (acc.) nú allbráðum, Fms. xi. 139; cp. vera bráðum borinn, to be taken by surprise (above); berr stórum, stærrum, it matters a great deal; ætla ek stærrum b. hin lagabrotin (acc.), they are much more important, matter more, vii. 305; var þat góðr kostr, svá at stórum bar, xi. 50; hefir oss orðit svá mikil vanhyggja, at stóru berr, an enormous blunder, Gísl. 51; svá langa leið, at stóru bar, Fas. i. 116; þat berr stórum, hversu mér þóknast vel þeirra athæfi, it amounts to a great deal, my liking their service, i. e. I do greatly like, Fms. ii. 37; eigi berr þat allsmám hversu vel mér líkar, in no small degree do I like, x. 296.

β. with dat., it is fitting, becoming; svá mikit sem landeiganda (dat.) berr til at hafa eptir lögum, what he is legally entitled to, Dipl. iii. 10; berr til handa, it falls to one’s lot, v. above, Grág. i. 93.

III. answering to Lat. oportet, absolutely or with an adverb, vel, illa, with infinit.; e-m berr, it beseems, becomes one; berr þat ekki né stendr þvílíkum höfuðfeðr, at falsa, Stj. 132; berr yðr (dat.) vel, herra, at sjá sannindi á þessu máli, Fms. ix. 326; sagði, at þat bar eigi Kristnum mönnum, at særa Guð, x. 22; þá siðu at mér beri vel, Sks. 353 B: used absol., berr vel, illa, it is beseeming, proper, fit, unbeseeming, unfit, improper; athæfi þat er vel beri fyrir konungs augliti, 282; þat þykir ok eigi illa bera, at maðr hafi svart skinn til hosna, i. e. it suits pretty well, 301: in case of a pers. pron. in acc. or dat. being added, the sentence becomes personal in order to avoid doubling the impers. sentence, e. g. e-m berr skylda (not skyldu) til, one is bound by duty; veit ek eigi hver skylda (nom.) yðr (acc.) ber til þess at láta jarl einn ráða, Fms. i. 52: also leaving the dat. out, skylda berr til at vera forsjámaðr með honum, vii. 280; eigi berr hér til úviska mín, it is not that I am not knowing, Nj. 135.

IV. when the reflex. inflexion is added to the verb, the noun loses its impers. character and is turned from acc. into nom., e. g. þar (þat?) mun hugrinn minn mest hafa fyrir borizt, this is what I suspected, fancied, Lv. 34; cp. hugarburðr, fancy, and e-t berr fyrir e-n (above, C. I. 2); hefir þetta (nom.) vel í móti borizt, a happy coincidence, Nj. 104; ef svá harðliga kann til at berask, if the misfortunes do happen, Gþl. 55; barsk sú úhamingja (nom.) til á Íslandi, that mischief happened (no doubt the passage is thus to be emended), Bs. i. 78, but bar þá úhamingju …; þat (nom.) barsk at, happened, Fms. x. 253; fundir várir (nom.) hafa at borizt nokkurum sinnum, vii. 256; þat barsk at á einhverju sumri, Eg. 154; bærist at um síðir at allr þingheimrinn berðist, 765, cp. berast við, berask fyrir above (B. V.): berast, absol., means to be shaken, knocked about; var þess ván, at fylkingar mundu berast í hergöngunni, that they would be brought into some confusion, Fms. v. 74; Hrólfr gékk at ramliga, ok barst Atli (was shaken, gave away) fyrir orku sakir, þar til er hann féll. Fas. iii. 253; barst Jökull allr fyrir orku sakir (of two wrestling), Ísl. ii. 467, Fms. iii. 189: vide B. IV.

D. In mod. usage the strong bera—bar is also used in impersonal phrases, denoting to let a thing be seen, shew, but almost always with a negative preceding, e. g. ekki bar (ber) á því, it could ( can) not be seen; að á engu bæri, láta ekki á bera ( to keep tight), etc. All these phrases are no doubt alterations from the weak verb bera, að, nudare, and never occur in old writers; we have not met with any instance previous to the Reformation; the use is certainly of late date, and affords a rare instance of weak verbs turning into strong; the reverse is more freq. the case.

Íslensk-ensk orðabók > BERA

19 make

1.
[meɪk]transitive verb, made [meɪd]

1) (construct) machen, anfertigen (of aus); bauen [Damm, Straße, Flugzeug, Geige]; anlegen [See, Teich, Weg usw.]; zimmern [Tisch, Regal]; basteln [Spielzeug, Vogelhäuschen, Dekoration usw.]; nähen [Kleider]; durchbrechen [Türöffnung]; (manufacture) herstellen; (create) [er]schaffen [Welt]; (prepare) zubereiten [Mahlzeit]; machen [Frühstück, Grog]; machen, kochen [Kaffee, Tee, Marmelade]; backen [Brot, Kuchen]; (compose, write) schreiben, verfassen [Buch, Gedicht, Lied, Bericht]; machen [Eintrag, Zeichen, Kopie, Zusammenfassung, Testament]; anfertigen [Entwurf]; aufsetzen [Bewerbung, Schreiben, Urkunde]

make a film — einen Film drehen

make a dress out of the material, make the material into a dress — aus dem Stoff ein Kleid machen

a table made of wood/of the finest wood — ein Holztisch/ein Tisch aus feinstem Holz

made in Germany — in Deutschland hergestellt

show what one is made of — zeigen, was in einem steckt (ugs.)

be [simply] 'made of money — (coll.) im Geld [nur so] schwimmen (ugs.)

be 'made for something/somebody — (fig.): (ideally suited) wie geschaffen für etwas/jemanden sein

make a bed — (for sleeping) ein Bett bauen (ugs.)

make the bed — (arrange after sleeping) das Bett machen

have it made — (coll.) ausgesorgt haben (ugs.)

2) (combine into) sich verbinden zu; bilden

blue and yellow make green — aus Blau und Gelb wird Grün

3) (cause to exist) machen [Ärger, Schwierigkeiten, Lärm, Aufhebens]

make enemies — sich (Dat.) Feinde machen od. schaffen

make time for doing or to do something — sich (Dat.) die Zeit dazu nehmen, etwas zu tun

4) (result in, amount to) machen [Unterschied, Summe]; ergeben [Resultat]

two and two make four — zwei und zwei ist od. macht od. sind vier

they make a handsome pair — sie geben ein hübsches Paar ab

qualities that make a man — Eigenschaften, die einen Mann ausmachen

5) (establish, enact) bilden [Gegensatz]; treffen [Unterscheidung, Übereinkommen]; ziehen [Vergleich, Parallele]; erlassen [Gesetz, Haftbefehl]; aufstellen [Regeln, Behauptung]; stellen [Forderung]; geben [Bericht]; schließen [Vertrag]; vornehmen [Zahlung]; machen [Geschäft, Vorschlag, Geständnis]; erheben [Anschuldigung, Protest, Beschwerde]

6) (cause to be or become)

make angry/happy/known — etc. wütend/glücklich/bekannt usw. machen

make somebody captain — jemanden zum Kapitän machen

make a star of somebody — aus jemandem einen Star machen

make a friend of somebody — sich mit jemandem anfreunden

make oneself heard/respected — sich (Dat.) Gehör/Respekt verschaffen

make oneself understood — sich verständlich machen

shall we make it Tuesday then? — sagen wir also Dienstag?

that makes it one pound exactly — das macht genau ein Pfund

make it a shorter journey by doing something — die Reise abkürzen, indem man etwas tut

7)

make somebody do something — (cause) jemanden dazu bringen, etwas zu tun; (compel) jemanden zwingen, etwas zu tun

make somebody repeat the sentence — jemanden den Satz wiederholen lassen

be made to do something — etwas tun müssen; (be compelled) gezwungen werden, etwas zu tun

make oneself do something — sich überwinden, etwas zu tun

what makes you think that? — wie kommst du darauf?

8) (form, be counted as)

this makes the tenth time you've failed — das ist nun [schon] das zehnte Mal, dass du versagt hast

will you make one of the party? — wirst du dabei od. (ugs.) mit von der Partie sein?

9) (serve for) abgeben

this story makes good reading — diese Geschichte ist guter Lesestoff

10) (become by development or training)

the site would make a good playground — der Platz würde einen guten Spielplatz abgeben

he will make a good officer — aus ihm wird noch ein guter Offizier

11) (gain, acquire, procure) machen [Vermögen, Profit, Verlust]; machen (ugs.) [Geld]; verdienen [Lebensunterhalt]; sich (Dat.) erwerben [Ruf]; (obtain as result) kommen zu od. auf, herausbekommen [Ergebnis, Endsumme]

how much did you make? — wieviel hast du verdient?

that makes one pound exactly — das macht genau ein Pfund

12) machen [Geste, Bewegung, Verbeugung]; machen [Reise, Besuch, Ausnahme, Fehler, Angebot, Entdeckung, Witz, Bemerkung]; begehen [Irrtum]; vornehmen [Änderung, Stornierung]; vorbringen [Beschwerde]; tätigen, machen [Einkäufe]; geben [Versprechen, Kommentar]; halten [Rede]; ziehen [Vergleich]; durchführen, machen [Experiment, Analyse, Inspektion]; (wage) führen [Krieg]; (accomplish) schaffen [Strecke pro Zeiteinheit]

13)

make much of something — etwas betonen

make little of something — (play something down) etwas herunterspielen

they could make little of his letter — (understand) sie konnten mit seinem Brief nicht viel anfangen

I don't know what to make of him/it — ich werde aus ihm/daraus nicht schlau od. klug

what do you make of him? — was hältst du von ihm?; wie schätzt du ihn ein?

14) (arrive at) erreichen [Bestimmungsort]; (coll.): (catch) [noch] kriegen (ugs.) [Zug usw.]

make it — (succeed in arriving) es schaffen

15)

something makes or breaks or mars somebody — etwas entscheidet über jmds. Glück oder Verderben (Akk.)

make somebody's day — jemandem einen glücklichen Tag bescheren

16) (consider to be)

What do you make the time? - I make it five past eight — Wie spät hast du es od. ist es bei dir? - Auf meiner Uhr ist es fünf nach acht

17)

make 'do — vorlieb nehmen

make 'do with/without something — mit/ohne etwas auskommen
2. intransitive verb,
made

1) (proceed)

make toward something/somebody — auf etwas/jemanden zusteuern

2) (act as if with intention)

make to do something — Anstalten machen, etwas zu tun

make as if or as though to do something — so tun, als wolle man etwas tun
3. noun
1) (kind of structure) Ausführung, die; (of clothes) Machart, die

2) (type of manufacture) Fabrikat, das; (brand) Marke, die

make of car — Automarke, die

3)

on the make — (coll.): (intent on gain) hinter dem Geld her (abwertend)

Phrasal Verbs:

- academic.ru/44737/make_for">make for

- make off

- make off with

- make out

- make over

- make up

- make up for

- make up to

* * *
[meik] 1. past tense, past participle - made; verb
1) (to create, form or produce: God made the Earth; She makes all her own clothes; He made it out of paper; to make a muddle/mess of the job; to make lunch/coffee; We made an arrangement/agreement/deal/bargain.) machen

2) (to compel, force or cause (a person or thing to do something): They made her do it; He made me laugh.) bringen zu

3) (to cause to be: I made it clear; You've made me very unhappy.) machen

4) (to gain or earn: He makes $100 a week; to make a profit.) machen

5) ((of numbers etc) to add up to; to amount to: 2 and 2 make(s) 4.) ergeben

6) (to become, turn into, or be: He'll make an excellent teacher.) sich erweisen als

7) (to estimate as: I make the total 483.) schätzen

8) (to appoint, or choose, as: He was made manager.) machen zu

9) (used with many nouns to give a similar meaning to that of the verb from which the noun is formed: He made several attempts (= attempted several times); They made a left turn (= turned left); He made (= offered) a suggestion/proposal; Have you any comments to make?) machen
2. noun
(a (usually manufacturer's) brand: What make is your new car?) die Marke

- maker
- making
- make-believe
- make-over
- makeshift
- make-up
- have the makings of
- in the making
- make a/one's bed
- make believe
- make do
- make for
- make it
- make it up
- make something of something
- make of something
- make something of
- make of
- make out
- make over
- make up
- make up for
- make up one's mind
- make up to
* * *

make

[meɪk]

I. NOUN

1. ECON (brand) Fabrikat nt, Marke f

the newer \makes of computer are much faster die neuen Computergenerationen sind viel schneller

it's jam of my own \make das ist selbst gemachte Marmelade

\make of car Automarke f

2. (of a person)

people of her \make are rare Leute wie sie [o fam ihrer Machart] sind selten

3. ( pej fam: search)

to be on the \make (for sex) auf sexuelle Abenteuer aus sein; (for money) geldgierig sein; (for power) machthungrig sein; (for profit) profitgierig sein; (for career) karrieresüchtig sein

to put the \make on sb AM (sl) versuchen, jdn ins Bett zu kriegen fam

II. TRANSITIVE VERB

<made, made>

1. (produce)

▪ to \make sth etw machen; company, factory etw herstellen

the pot is made to withstand high temperatures der Topf ist so beschaffen, dass er hohe Temperaturen aushält

‘made in Taiwan’ ‚hergestellt in Taiwan‘

this sweater is made of wool dieser Pullover ist aus Wolle

God made the world in 7 days Gott erschuf die Erde in 7 Tagen

to \make bread Brot backen

to \make clothes Kleider nähen

to \make coffee/soup/supper Kaffee/Suppe/das Abendessen kochen

to \make a copy of sth etw kopieren

to \make a movie [or film] einen Film drehen

to \make peace Frieden schließen

to \make a picture ( fam) ein Foto machen

to \make a recording of sth etw aufnehmen

to \make a snowman einen Schneemann bauen

to \make steel/a pot Stahl/einen Topf herstellen

to \make time sich dat [die] Zeit nehmen

to show what one's [really] made of zeigen, was in einem steckt

▪ to \make sb sth [or sth for sb] etw für jdn machen

he made us some coffee er machte uns Kaffee

▪ to be made for sth für etw akk [wie] geschaffen sein

the doll wasn't made for banging around die Puppe ist nicht dazu gedacht, herumgeschleudert zu werden

these two were made for each other die zwei sind wie geschaffen füreinander

2. (become)

▪ to \make sth etw werden; (be) etw sein

I don't think he will ever \make a good lawyer ich glaube, aus ihm wird nie ein guter Rechtsanwalt [werden]

she'll \make a great mother sie wird eine tolle Mutter abgeben

let's \make a circle lasst uns einen Kreis bilden

champagne and caviar \make a wonderful combination Champagner und Kaviar sind eine wunderbare Kombination

to \make a good answer/excuse eine gute Antwort/Entschuldigung sein

to \make a match gut zusammenpassen

to \make fascinating reading faszinierend zu lesen sein

3. (cause) machen

to \make noise/a scene/trouble Lärm/eine Szene/Ärger machen

to \make sb one's wife jdn zu seiner Frau machen

▪ to \make sth do sth:

the wind is making my eyes water durch den Wind fangen meine Augen an zu tränen

you \make things sound so bad du machst alles so schlecht

the dark colours \make the room look smaller die dunklen Farben lassen das Zimmer kleiner wirken

▪ to \make sb do sth jdn dazu bringen [o geh veranlassen], etw zu tun

what made you move here? was brachte dich dazu, hierher zu ziehen?

what made you change your mind? wodurch hast du deine Meinung geändert?

stories like that \make you think again Geschichten wie diese bringen dich zum Nachdenken

to \make sb laugh jdn zum Lachen bringen

to \make oneself look ridiculous sich akk lächerlich machen

to \make sb suffer jdn leiden lassen

4. (force)

▪ to \make sb do sth jdn zwingen, etw zu tun

go to your room! — no, and you can't \make me! geh auf dein Zimmer! — nein, und es kann mich auch keiner dazu zwingen!

5. + adj (cause to be) machen

the good weather made Spain so popular das schöne Wetter hat Spanien so beliebt gemacht

to \make the best of a situation das Beste aus einer Situation machen

to \make sb angry/happy jdn wütend/glücklich machen

to \make sth easy etw leicht machen

to \make oneself heard sich dat Gehör verschaffen

to \make oneself known to sb sich akk jdm vorstellen, sich akk mit jdm bekanntmachen

to \make sth public etw veröffentlichen

to \make oneself understood sich akk verständlich machen

6. (transform to)

▪ to \make sb/sth into sth:

the recycled paper will be made into cardboard das Recyclingpapier wird zu Karton weiterverarbeitet

this experience will \make you into a better person diese Erfahrung wird aus dir einen besseren Menschen machen

we've made the attic into a spare room wir haben den Speicher zu einem Gästezimmer ausgebaut

7. (perform)

▪ to \make sth mistake, progress, offer, suggestion etw machen

he made a plausible case for returning home early er überzeugte uns, dass es sinnvoll sei, früh nach Hause zu gehen

they made about 20 miles a day on foot sie legten etwa 20 Meilen am Tag zu Fuß zurück

I'll have a steak — no, \make that chicken ich nehme ein Steak — ach nein, bringen Sie doch lieber das Hühnchen

to \make an appointment einen Termin vereinbaren

to \make a bargain ein Schnäppchen machen

to \make a bid for sth ein Angebot für [o über] etw akk machen

to \make a book STOCKEX eine Aufstellung von Aktien machen, für die Kauf- oder Verkaufsaufträge entgegengenommen werden

to \make a call anrufen

to \make a deal einen Handel schließen

to \make a decision eine Entscheidung fällen [o treffen]

to \make a deposit eine Anzahlung leisten

to \make a donation eine Spende vornehmen

to \make an effort sich akk anstrengen

to \make a face ein Gesicht ziehen

to \make a good job of sth bei etw dat gute Arbeit leisten

to \make a move (in game) einen Zug machen; (in business, personal life) etwas unternehmen; body sich akk bewegen

to \make a payment eine Zahlung leisten

to \make a promise ein Versprechen geben, etw versprechen

to \make reservations reservieren

to \make a request for sth um etw akk bitten

to \make small talk Konversation betreiben

to \make a speech/presentation eine Rede/Präsentation halten

to \make a start anfangen

to \make good time doing sth bei etw dat schnell vorankommen

to \make way [or space] [or room] den Weg frei machen

to \make a withdrawal from a bank Geld bei einer Bank abheben

8. (amount to)

▪ to \make sth with numbers etw ergeben

five plus five \makes ten fünf und fünf ist zehn

today's earthquake \makes five since January mit dem heutigen Erdbeben sind es fünf seit Januar

this \makes the third time my car has broken down das ist nun das dritte Mal, dass mein Auto eine Panne hat

9. (earn, get)

▪ to \make sth:

he \makes £50,000 a year er verdient [o fam macht] 50.000 Pfund im Jahr

to \make enemies sich dat Feinde machen

to \make a fortune sein Glück machen

to \make friends Freundschaften schließen

to \make a killing einen Riesengewinn machen

to \make a living seinen Lebensunterhalt verdienen

to \make a lot of money out of sth mit etw dat viel Geld verdienen [o fam machen]

to \make a name for oneself sich dat einen Namen machen

to \make profits/losses Gewinn/Verlust machen

10. (appoint)

▪ to \make sb president/advisor/ambassador jdn zum Präsidenten/Berater/Botschafter ernennen

11. (consider important)

▪ to \make sth of sth:

she \makes a lot of politeness sie legt viel Wert auf Höflichkeit

don't \make too much of his grumpiness gib nicht zu viel auf seine mürrische Art

12. (estimate)

how much do you \make the total? was hast du als Summe errechnet?

I \make the answer [to be] 105.6 ich habe als Lösung 105,6 herausbekommen

what do you \make the time? was meinst du, wie viel Uhr ist es wohl?

13. ( fam: get to, reach)

▪ to \make sth etw schaffen

could you \make a meeting at 8 a.m.? schaffst du ein Treffen um 8 Uhr morgens?

I barely made it to the meeting ich habe es gerade noch zur Versammlung geschafft

the fire made the front page das Feuer kam auf die Titelseite

he made captain/sergeant/manager AM er hat es bis zum Kapitän/Feldwebel/Manager gebracht

to \make the bus/one's train/one's plane den Bus/seinen Zug/sein Flugzeug kriegen

to \make the deadline den Termin einhalten [können]

to \make the grade sich akk qualifizieren, es schaffen

to \make the finals/a team SPORT sich akk für das Finale/ein Team qualifizieren

to \make the big time ( fam) groß einsteigen fam

to \make it to the top Karriere machen

to \make it es schaffen

the patient may not \make it through the night der Patient wird wahrscheinlich die Nacht nicht überstehen

14. (render perfect)

those curtains really \make the living room diese Vorhänge heben das Wohnzimmer ungemein

this film has made his career der Film machte ihn berühmt

that made my day! das hat mir den Tag gerettet!

you've got it made! du hast ausgesorgt!

15. (have sex)

to \make love sich akk lieben, miteinander schlafen

▪ to \make sb AM, AUS (sl) mit jdm ins Bett gehen fam

he tried to \make her er hat versucht, sie ins Bett zu kriegen fam

to \make it with sb (fam!) es mit jdm treiben fam

16. NAUT

to \make port Meldung an den Hafenmeister machen

to \make sail in See stechen

to \make way vorankommen

17. ELEC

to \make contact den Stromkreis schließen

18.

▶ to \make a beeline [or dash] for sth/sb schnurstracks auf etw/jdn zugehen

▶ to \make or break sth/sb das Schicksal von etw/jdm in der Hand haben

▶ to \make a day/an evening of it den ganzen Tag/die ganze Nacht bleiben

let's \make a night of it die Nacht ist noch jung

▶ to \make a go of it es schaffen, in etw dat Erfolg haben

▶ made in heaven perfekt

▶ to be made of money Geld wie Heu haben

▶ to \make sense Sinn ergeben [o machen

III. INTRANSITIVE VERB

<made, made>

1. (be about to)

to \make to leave/eat dinner/start a fight sich akk anschicken, zu gehen/Abend zu essen/einen Streit anzufangen

just as we made to leave the phone rang gerade als wir gehen wollten, klingelte das Telefon

2. (pretend)

▪ to \make as if to do sth aussehen, als ob man etw tun wolle

he made as if to leave the room er machte Anstalten, das Zimmer zu verlassen

stop making like you know everything! hör auf so zu tun, als wüsstest du alles!

▪ to \make like... AM so tun, als ob...

the boy made like he was sick so he wouldn't have to go to school der Junge stellte sich krank, damit er nicht zur Schule musste

3. AM ( dated sl: hand over)

▪ to \make with the money/jewels Geld/Juwelen [über]geben

\make with the money bags, baby! her mit dem Geld, Baby! fam

4.

▶ to \make do with/without sth mit/ohne etw dat auskommen [o hinkommen]

can you \make do with a fiver? reicht dir ein Fünfpfundschein?

▶ to \make do and mend ( prov) flicken und wiederverwerten, was man hat, sich akk mit etw dat zufriedengeben

* * *

make [meık]

A s

1. a) Machart f, Ausführung f

b) Erzeugnis n, Produkt n, Fabrikat n:

our own make (unser) eigenes Fabrikat;

of best English make beste englische Qualität;

I like the make of this car mir gefällt die Ausführung oder Form dieses Wagens;

is this your own make? haben Sie das (selbst) gemacht?

2. Mode: Schnitt m, Fasson f

3. WIRTSCH (Fabrik)Marke f

4. TECH Typ m, Bau(art) m(f)

5. Beschaffenheit f, Zustand m

6. Anfertigung f, Herstellung f, Produktion f

7. Produktion(smenge) f, Ausstoß m

8. a) (Körper)Bau m

b) Veranlagung f, Natur f, Art f

9. Bau m, Gefüge n

10. Fassung f, Stil m (eines Romans etc)

11. ELEK Schließen n (des Stromkreises):

be at make geschlossen sein

12. Kartenspiel:

a) Trumpfbestimmung f

b) Bridge: endgültiges Trumpfgebot

c) Mischen n (der Karten)

13. be on the make sl

a) schwer dahinter her sein, auf Geld oder auf seinen Vorteil aus sein,

b) auf ein (sexuelles) Abenteuer aus sein,

c) (gesellschaftlich) nach oben drängen,

d) im Kommen oder Werden sein

B v/t prät und pperf made [meıd]

1. allg z. B. Anstrengungen, Einkäufe, Einwände, eine Reise, sein Testament, eine Verbeugung, einen Versuch machen:

make a fire Feuer machen;

make a price einen Preis festsetzen oder machen;

make a speech eine Rede halten;

make it 2-1 SPORT auf 2:1 stellen;

he’s (as) stupid as they make them umg er ist so dumm wie sonst was; (siehe die Verbindungen mit den entsprechenden Stichwörtern)

2. machen:

a) anfertigen, herstellen, erzeugen ( alle:

from, of, out of aus)

b) verarbeiten, bilden, formen ( alle:

to, into in akk, zu):

make a man of sb einen Mann aus jemandem machen

c) Tee etc (zu)bereiten:

he made himself a cup of coffee er machte sich eine Tasse Kaffee

d) ein Gedicht etc verfassen, schreiben

3. errichten, bauen, einen Park, Weg etc anlegen

4. (er)schaffen:

God made man Gott schuf den Menschen;

you are made for this job du bist für diese Arbeit wie geschaffen

5. fig machen zu:

he made her his wife;

make a doctor of sb jemanden Arzt werden lassen

6. ergeben, bilden, entstehen lassen:

oxygen and hydrogen make water Wasserstoff und Sauerstoff bilden Wasser

7. verursachen:

a) ein Geräusch, Lärm, Mühe, Schwierigkeiten etc machen

b) bewirken, (mit sich) bringen:

prosperity makes contentment

8. (er)geben, den Stoff abgeben zu, dienen als (Sache):

this makes a good article das gibt einen guten Artikel;

this cloth will make a suit dieses Tuch wird für einen Anzug reichen

9. sich erweisen als (Personen):

he would make a good salesman er würde einen guten Verkäufer abgeben;

she made him a good wife sie war ihm eine gute Frau

10. bilden, (aus)machen:

this makes the tenth time das ist das zehnte Mal

11. (mit adj, pperf etc)machen:

make angry zornig machen, erzürnen; → make good

12. (mit folgendem Substantiv) machen zu, ernennen zu:

they made him (a) general, he was made a general er wurde zum General ernannt;

he made himself a martyr er machte sich zum Märtyrer

13. mit inf ( aktivisch ohne to, passiv mit to) jemanden lassen, veranlassen oder bringen oder zwingen oder nötigen zu:

make sb wait jemanden warten lassen;

he was made to wait for an hour man ließ ihn eine Stunde warten;

we made him talk wir brachten ihn zum Sprechen;

they made him repeat it, he was made to repeat it man ließ es ihn wiederholen;

make sth do, make do with sth mit etwas auskommen, sich mit etwas begnügen oder behelfen;

that coat makes him look absurd in dem Mantel schaut er einfach lächerlich aus; → laugh B

14. fig machen:

make much of

a) viel Wesens um etwas od jemanden machen,

b) viel halten von, eine hohe Meinung haben von, große Stücke halten auf (akk)

15. sich eine Vorstellung von etwas machen, etwas halten für:

what do you make of it? was halten Sie davon?

16. umg jemanden halten für:

I make him a greenhorn

17. schätzen auf (akk):

I make the distance three miles;

how old do you make him? wie alt schätzen Sie ihn?

18. feststellen:

I make it a quarter to five nach meiner Uhr ist es Viertel vor fünf

19. erfolgreich durchführen: → escape C 1

20. jemandem zum Erfolg verhelfen, jemandes Glück machen:

I can make and break you ich kann aus Ihnen etwas machen und ich kann Sie auch erledigen

21. sich ein Vermögen etc erwerben, verdienen, Geld, einen Profit machen, einen Gewinn erzielen: → name Bes Redew

22. schaffen:

a) eine Strecke zurücklegen:

make it es (räumlich od zeitlich) schaffen ( → B 23);

he didn’t make it to the emergency exit er schaffte es nicht bis zum Notausgang;

sorry, I couldn’t make it any earlier ich konnte leider nicht früher kommen

b) eine Geschwindigkeit erreichen, machen:

make 60 mph

23. umg etwas erreichen, schaffen, einen akademischen Grad erlangen, SPORT etc Punkte, auch eine Schulnote erzielen, einen Zug erwischen:

make it es schaffen ( → B 22);

he made it to general er brachte es bis zum General;

make the team bes US sich einen Platz (in der Mannschaft) erobern; → regular A 14

24. sl eine Frau rumkriegen, umlegen (verführen)

25. ankommen in (dat), erreichen:

make port SCHIFF in den Hafen einlaufen

26. SCHIFF Land etc sichten, ausmachen

27. Br eine Mahlzeit einnehmen

28. ein Fest etc veranstalten

29. Kartenspiel:

a) Karten mischen

b) einen Stich machen

30. ELEK den Stromkreis schließen, einen Kontakt herstellen

31. LING den Plural etc bilden, werden zu

32. sich belaufen auf (akk), ergeben, machen:

two and two make four 2 und 2 macht oder ist 4

33. besonders Br ein Tier abrichten, dressieren

34. obs übersetzen (in eine andere Sprache)

35. US sl jemanden identifizieren

C v/i

1. sich anschicken, den Versuch machen ( beide:

to do zu tun):

he made to go er wollte gehen

2. (to nach)

a) sich begeben oder wenden

b) führen, gehen (Weg etc), sich erstrecken

c) fließen

3. einsetzen (Ebbe, Flut), (an)steigen (Flut etc)

4. (statt passiv) gemacht oder hergestellt werden

5. Kartenspiel: einen Stich machen

6. make as if ( oder as though) so tun, als ob oder als wenn:

make believe vorgeben ( that dass; to do zu tun);

make like US sl sich benehmen oder aufführen wie

* * *
1.
[meɪk]transitive verb, made [meɪd]

1) (construct) machen, anfertigen (of aus); bauen [Damm, Straße, Flugzeug, Geige]; anlegen [See, Teich, Weg usw.]; zimmern [Tisch, Regal]; basteln [Spielzeug, Vogelhäuschen, Dekoration usw.]; nähen [Kleider]; durchbrechen [Türöffnung]; (manufacture) herstellen; (create) [er]schaffen [Welt]; (prepare) zubereiten [Mahlzeit]; machen [Frühstück, Grog]; machen, kochen [Kaffee, Tee, Marmelade]; backen [Brot, Kuchen]; (compose, write) schreiben, verfassen [Buch, Gedicht, Lied, Bericht]; machen [Eintrag, Zeichen, Kopie, Zusammenfassung, Testament]; anfertigen [Entwurf]; aufsetzen [Bewerbung, Schreiben, Urkunde]

make a film — einen Film drehen

make a dress out of the material, make the material into a dress — aus dem Stoff ein Kleid machen

a table made of wood/of the finest wood — ein Holztisch/ein Tisch aus feinstem Holz

made in Germany — in Deutschland hergestellt

show what one is made of — zeigen, was in einem steckt (ugs.)

be [simply] 'made of money — (coll.) im Geld [nur so] schwimmen (ugs.)

be 'made for something/somebody — (fig.): (ideally suited) wie geschaffen für etwas/jemanden sein

make a bed — (for sleeping) ein Bett bauen (ugs.)

make the bed — (arrange after sleeping) das Bett machen

have it made — (coll.) ausgesorgt haben (ugs.)

2) (combine into) sich verbinden zu; bilden

blue and yellow make green — aus Blau und Gelb wird Grün

3) (cause to exist) machen [Ärger, Schwierigkeiten, Lärm, Aufhebens]

make enemies — sich (Dat.) Feinde machen od. schaffen

make time for doing or to do something — sich (Dat.) die Zeit dazu nehmen, etwas zu tun

4) (result in, amount to) machen [Unterschied, Summe]; ergeben [Resultat]

two and two make four — zwei und zwei ist od. macht od. sind vier

they make a handsome pair — sie geben ein hübsches Paar ab

qualities that make a man — Eigenschaften, die einen Mann ausmachen

5) (establish, enact) bilden [Gegensatz]; treffen [Unterscheidung, Übereinkommen]; ziehen [Vergleich, Parallele]; erlassen [Gesetz, Haftbefehl]; aufstellen [Regeln, Behauptung]; stellen [Forderung]; geben [Bericht]; schließen [Vertrag]; vornehmen [Zahlung]; machen [Geschäft, Vorschlag, Geständnis]; erheben [Anschuldigung, Protest, Beschwerde]

6) (cause to be or become)

make angry/happy/known — etc. wütend/glücklich/bekannt usw. machen

make somebody captain — jemanden zum Kapitän machen

make a star of somebody — aus jemandem einen Star machen

make a friend of somebody — sich mit jemandem anfreunden

make oneself heard/respected — sich (Dat.) Gehör/Respekt verschaffen

make oneself understood — sich verständlich machen

shall we make it Tuesday then? — sagen wir also Dienstag?

that makes it one pound exactly — das macht genau ein Pfund

make it a shorter journey by doing something — die Reise abkürzen, indem man etwas tut

7)

make somebody do something — (cause) jemanden dazu bringen, etwas zu tun; (compel) jemanden zwingen, etwas zu tun

make somebody repeat the sentence — jemanden den Satz wiederholen lassen

be made to do something — etwas tun müssen; (be compelled) gezwungen werden, etwas zu tun

make oneself do something — sich überwinden, etwas zu tun

what makes you think that? — wie kommst du darauf?

8) (form, be counted as)

this makes the tenth time you've failed — das ist nun [schon] das zehnte Mal, dass du versagt hast

will you make one of the party? — wirst du dabei od. (ugs.) mit von der Partie sein?

9) (serve for) abgeben

this story makes good reading — diese Geschichte ist guter Lesestoff

10) (become by development or training)

the site would make a good playground — der Platz würde einen guten Spielplatz abgeben

he will make a good officer — aus ihm wird noch ein guter Offizier

11) (gain, acquire, procure) machen [Vermögen, Profit, Verlust]; machen (ugs.) [Geld]; verdienen [Lebensunterhalt]; sich (Dat.) erwerben [Ruf]; (obtain as result) kommen zu od. auf, herausbekommen [Ergebnis, Endsumme]

how much did you make? — wieviel hast du verdient?

that makes one pound exactly — das macht genau ein Pfund

12) machen [Geste, Bewegung, Verbeugung]; machen [Reise, Besuch, Ausnahme, Fehler, Angebot, Entdeckung, Witz, Bemerkung]; begehen [Irrtum]; vornehmen [Änderung, Stornierung]; vorbringen [Beschwerde]; tätigen, machen [Einkäufe]; geben [Versprechen, Kommentar]; halten [Rede]; ziehen [Vergleich]; durchführen, machen [Experiment, Analyse, Inspektion]; (wage) führen [Krieg]; (accomplish) schaffen [Strecke pro Zeiteinheit]

13)

make much of something — etwas betonen

make little of something — (play something down) etwas herunterspielen

they could make little of his letter — (understand) sie konnten mit seinem Brief nicht viel anfangen

I don't know what to make of him/it — ich werde aus ihm/daraus nicht schlau od. klug

what do you make of him? — was hältst du von ihm?; wie schätzt du ihn ein?

14) (arrive at) erreichen [Bestimmungsort]; (coll.): (catch) [noch] kriegen (ugs.) [Zug usw.]

make it — (succeed in arriving) es schaffen

15)

something makes or breaks or mars somebody — etwas entscheidet über jmds. Glück oder Verderben (Akk.)

make somebody's day — jemandem einen glücklichen Tag bescheren

16) (consider to be)

What do you make the time? - I make it five past eight — Wie spät hast du es od. ist es bei dir? - Auf meiner Uhr ist es fünf nach acht

17)

make 'do — vorlieb nehmen

make 'do with/without something — mit/ohne etwas auskommen
2. intransitive verb,
made

1) (proceed)

make toward something/somebody — auf etwas/jemanden zusteuern

2) (act as if with intention)

make to do something — Anstalten machen, etwas zu tun

make as if or as though to do something — so tun, als wolle man etwas tun
3. noun
1) (kind of structure) Ausführung, die; (of clothes) Machart, die

2) (type of manufacture) Fabrikat, das; (brand) Marke, die

make of car — Automarke, die

3)

on the make — (coll.): (intent on gain) hinter dem Geld her (abwertend)

Phrasal Verbs:

- make for

- make off

- make off with

- make out

- make over

- make up

- make up for

- make up to

* * *

n.

Fabrikat -e n.

Herstellung f.

Marke -n f. v.

(§ p.,p.p.: made)

= knüpfen v.

machen v.

vornehmen v.

English-german dictionary > make

20 volo

1.
vŏlo (2 d pers. sing. vis, orig. veis, Prisc. 9, 1, 6, p. 847 P.; 1 st pers. plur. volumus, but volimus, Plaut. Truc. 1, 2, 89 Speng.; 3 d pers. sing. volt, and 2 d pers. plur. voltis always in ante-class. writers;
also volt,
Cic. Verr. 2, 2, 17, § 42; 2, 5, 49, § 128; id. Sest. 42, 90; id. Phil. 8, 9, 26; id. Par. 5, 1, 34; id. Rep. 3, 33, 45:
voltis,
id. Verr. 2, 3, 53, § 122; 2, 3, 94, § 219; 2, 5, 5, § 11; 2, 3, 89, § 208; id. Clu. 30, 83; id. Rab. Perd. 12, 33; id. Sest. 30, 64; id. Par. 1, 2, 11 et saep. — Pres. subj. velim, but sometimes volim, Plaut. Merc. 1, 2, 44 Ritschl; cf. Prisc. 9, 1, 8, p. 848 P.;
so volint,
Plaut. Most. 1, 3, 65 Ritschl), velle, volui ( part. fut. voliturus, Serv. ad Verg. A. 5, 712; contr. forms, vin for visne, freq. in Plaut. and Ter., also Hor. S. 1, 9, 69; Pers. 6, 63:
sis for si vis,
Plaut. Capt. 1, 2, 70; id. Merc. 4, 4, 37; id. Pers. 3, 3, 8; Ter. Eun. 2, 3, 20; id. Heaut. 1, 2, 38; Cic. Tusc. 2, 18, 42; id. Rosc. Am. 16, 48; id. Mil. 22, 60; Liv. 34, 32, 20:
sultis for si voltis, only ante-class.,
Plaut. Stich. 1, 2, 8; id. As. prol. 1; id. Capt. 2, 3, 96; 3, 5, 9; 4, 4, 11), v. irreg. a. [Sanscr. var-; Gr. bol-, boulomai; cf. the strengthened root Wel- in eeldomai, elpomai; Germ. wollen; Engl. will], expressing any exercise of volition, and corresponding, in most cases, to the Germ. wollen; in Engl. mostly rendered, to wish, want, intend, purpose, propose, be willing, consent, mean, will, and, impersonally, it is my will, purpose, intention, plan, policy (syn.: cupio, opto; but volo properly implies a purpose).
I.
In gen.
A.
With object-infinitive.
1.
With pres. inf.
a.
To wish.
(α).
Exire ex urbe priusquam luciscat volo, Plaut. Am. 1, 3, 35:
potare ego hodie tecum volo,
id. Aul. 3, 6, 33:
ego quoque volo esse liber: nequiquam volo,
id. Trin. 2, 4, 39; so id. ib. 2, 4, 164:
ait rem seriam agere velle mecum,
Ter. Eun. 3, 3, 8:
natus enim debet quicunque est velle manere In vita,
Lucr. 5, 177:
video te alte spectare et velle in caelum migrare,
Cic. Tusc. 1, 34, 82:
quid poetae? Nonne post mortem nobilitari volunt?
id. ib. 1, 15, 34:
si innocentes existimari volumus,
id. Verr. 2, 2, 10, § 28:
quoniam opinionis meae voluistis esse participes,
id. de Or. 1, 37, 172:
quod eas quoque nationes adire et regiones cognoscere volebat,
Caes. B. G. 3, 7:
si velit suos recipere, obsides sibi remittat,
id. ib. 3, 8 fin.:
dominari illi volunt, vos liberi esse,
Sall. J. 31, 23:
si haec relinquere voltis,
id. C. 58, 15:
priusquam liberi estis, dominari jam in adversarios vultis,
Liv. 3, 53, 7:
si quis vestrum suos invisere volt, commeatum do,
id. 21, 21, 5:
non enim vincere tantum noluit, sed vinci voluit,
id. 2, 59, 2:
suspitionem Caesar quibusdam reliquit, neque voluisse se diutius vivere, neque curasse,
Suet. Caes. 85:
Eutrapelus cuicunque nocere volebat, Vestimenta dabat pretiosa,
Hor. Ep. 1, 18, 31.—
(β).
Idiomatically: quid arbitramini Rheginos merere velle ut ab iis marmorea illa Venus auferatur? what do you think the Rhegini would take for, etc., Cic. Verr. 2, 4, 60, § 135.—
(γ).
Transf., of things: fabula quae posci vult et spectata reponi, a comedy which wishes (i. e. is meant) to be in demand, etc., Hor. A. P. 190:
neque enim aut hiare semper vocalibus aut destitui temporibus volunt sermo atque epistula,
Quint. 9, 4, 20; cf. id. 8, prooem. 23.—
b.
Of the wishes of those that have a right to command, the gods, masters, parents, commanders, etc., I want, wish, will, am resolved, it is my will:
in acdibus quid tibi meis erat negoti...? Volo scire,
Plaut. Aul. 3, 2, 14; 3, 2, 17; 3, 2, 18; 3, 6, 27; id. Curc. 4, 3, 11; id. Ep. 3, 4, 74; id. Mil. 2, 3, 74; 3, 1, 17; id. Stich. 1, 2, 56; Ter. And. 1, 2, 9; 4, 2, 17:
maxima voce clamat populus, neque se uni, nec paucis velle parere,
Cic. Rep. 1, 35, 55:
consuesse deos immortalis, quos pro scelere eorum ulcisci velint, etc.,
Caes. B. G. 1, 13:
hic experiri vim virtutemque volo,
Liv. 23, 45, 9.—
c.
= in animo habere, to intend, purpose, mean, design:
ac volui inicere tragulam in nostrum senem,
Plaut. Ps. 1, 4, 14:
eadem quae illis voluisti facere tu, faciunt tibi,
id. Mil. 3, 1, 11; so id. Most. 2, 2, 5:
puerumque clam voluit exstinguere,
Ter. Hec. 5, 1, 23:
necare candem voluit,
Cic. Cael. 13, 31: quid enim ad illum qui te captare vult, utrum [p. 2005] tacentem te irretiat an loquentem? id. Ac. 2, 29, 94:
hostis hostem occidere volui,
Liv. 2, 12, 9; 7, 34, 11: volui interdiu eum... occidere; volui, cum ad cenam invitavi, veneno scilicet tollere;
volui... ferro interficere (ironically),
id. 40, 13, 2:
tuum crimen erit, hospitem occidere voluisse,
the intention to kill your guest-friend, Val. Max. 5, 1, 3 fin.; 6, 1, 8:
non enim vult mori, sed invidiam filio facere,
Quint. 9, 2, 85.—
Pregn., opp. optare: non vult mori qui optat,
Sen. Ep. 117, 24:
sed eo die is, cui dare volueram (epistulam), non est profectus,
Cic. Att. 9, 7, 1:
cum de senectute vellem aliquid scribere,
id. Sen. 1, 2:
ego te volui castigare, tu mihi accussatrix ades,
Plaut. As. 3, 1, 10:
bonus volo jam ex hoc die esse,
id. Pers. 4, 3, 10:
ego jam a principio amici filiam, Ita ut aequom fuerat, volui uxorem ducere,
Ter. Phorm. 4, 3, 46:
at etiam eo negotio M. Catonis splendorem maculare voluerunt,
it was their purpose, Cic. Sest. 28, 60:
eum (tumulum) non tam capere sine certamine volebat, quam causam certaminis cum Minucio contrahere,
his plan was, Liv. 22, 28, 4.—Of things:
cum lex venditionibus occurrere voluit,
when it was the purpose of the law, Dig. 46, 1, 46: sed quid ea drachuma facere vis? Ca. Restim volo Mihi emere... qui me faciam pensilem, Plaut. Ps. 1, 1, 87: Ch. Revorsionem ad terram faciunt vesperi. Ni. Aurum hercle auferre voluere, id. Bacch. 2, 3, 63:
si iis qui haec omnia flamma ac ferro delere voluerunt... bellum indixi, etc.,
Cic. Prov. Cons. 10, 24:
(plebem) per caedem senatus vacuam rem publicam tradere Hannibali velle,
Liv. 23, 2, 7:
rem Nolanam in jus dicionemque dare voluerat Poeno,
id. 23, 15, 9: qui (majores nostri) tanta cura Siculos tueri ac retinere voluerunt ut, etc., whose policy it was to protect, etc., Cic. Verr. 2, 3, 6, § 14:
ut qui a principio mitis omnibus Italicis praeter Romanos videri vellet, etc.,
Liv. 23, 15, 4: idem istuc, si in vilitate largiri voluisses, derisum tuum beneficium esset, if you had offered to grant the same thing during low prices, etc., Cic. Verr. 2, 3, 92, § 215.—
d.
= studere, conari, to try, endeavor, attempt:
quas (i. e. magnas res) qui impedire vult, is et infirmus est mobilisque natura, et, etc.,
Cic. Lael. 20, 75:
nam si quando id (exordium) primum invenire volui, nullum mihi occurrit, nisi aut exile, aut, etc.,
id. Or. 2, 77, 315:
de Antonio dico, numquam illum... nonnullorum de ipso suspitionem infitiando tollere voluisse,
that he never attempted to remove, id. Sest. 3, 8; id. Div. 1, 18, 35:
audes Fatidicum fallere velle deum?
do you dare attempt? Ov. F. 2, 262.—
e.
To mean, of actions and expressions:
hic respondere voluit, non lacessere,
the latter meant to answer, not to provoke, Ter. Phorm. prol. 19:
non te judices urbi sed carceri reservarunt, neque to retinere in civitate, sed exilio privare voluerunt,
Cic. Att. 1, 16, 9.—So, volo dicere, I mean (lit. I intend to say):
quid aliud volui dicere?
Ter. Eun. 3, 2, 51:
volo autem dicere, illud homini longe optimum esse quod ipsum sit optandum per se,
Cic. Tusc. 2, 20, 46.—Often with the acc. illud or id, as a correction: Tr. Specta quam arcte dormiunt. Th. Dormiunt? Tr. Illut quidem ut conivent volui dicere, I mean how they nod, Plaut. Most. 3, 2, 145: Py. Quid? bracchium? Ar. Illud dicere volui femur, id. Mil. 1, 1, 27:
adduxi volui dicere,
id. Ps. 2, 4, 21; id. Am. 1, 1, 233; 1, 1, 235; id. Cas. 2, 6, 14; id. Mil. 3, 2, 7; id. Ps. 3, 2, 54; id. Rud. 2, 4, 9.—
f.
To be going to: haec argumenta ego aedificiis dixi; nunc etiam volo docere ut homines aedium esse similes arbitremini, now I am going to show how, etc., Plaut. Most. 1, 2, 37: quando bene gessi rem, volo hic in fano supplicare, I am going to worship here, etc., id. Curc. 4, 2, 41:
nunc quod relicuom restat volo persolvere,
id. Cist. 1, 3, 40:
sustine hoc, Penicule, exuvias facere quas vovi volo,
id. Men. 1, 3, 13:
sinite me prospectare ne uspiam insidiae sint, consilium quod habere volumus,
id. Mil. 3, 1, 3; id. As. 2, 2, 113; id. Cas. 4, 2, 3; id. Bacch. 1, 1, 61:
si Prometheus, cum mortalibus ignem dividere vellet, ipse a vicinis carbunculos conrogaret, ridiculus videretur,
Auct. Her. 4, 6, 9:
ait se velle de illis HS. LXXX. cognoscere,
Cic. Verr. 2, 2, 23, § 56:
hinc se recipere cum vellent, rursus illi ex loco superiore nostros premebant,
Caes. B. C. 1, 45. —
g.
To be about to, on the point of: quom mittere signum Volt, Enn. ap. Cic. Div. 1, 48, 107 (Ann. v. 88 Vahl.):
quotiens ire volo foras, retines me, rogitas quo ego eam,
Plaut. Men. 1, 2, 5:
quae sese in ignem inicere voluit, prohibui,
Ter. And. 1, 1, 113:
si scires aspidem latere uspiam, et velle aliquem imprudentem super eam adsidere,
Cic. Fin. 2, 18, 59; id. Div. 1, 52, 118:
quod cum facere vellent, intervenit M. Manilius,
id. Rep. 1, 12, 18:
qui cum opem ferre vellet, nuntiatum sibi esse aliam classem ad Aegates insulas stare,
Liv. 22, 56, 7:
at Libys obstantes dum vult obvertere remos, In spatium resilire manus breve vidit,
Ov. M. 3, 676; 1, 635:
P. Claudius cum proelium navale committere vellet,
Val. Max. 1, 4, 3.—
h.
Will, and in oblique discourse and questions would, the auxiliaries of the future and potential: animum advortite: Comediai nomen dari vobis volo, I will give you, etc., Plaut. Cas. prol. 30:
sed, nisi molestum est, nomen dare vobis volo comediai,
id. Poen. prol. 50:
vos ite intro. Interea ego ex hac statua verberea volo erogitare... quid sit factum,
id. Capt. 5, 1, 30:
i tu atque arcessi illam: ego intus quod facto est opus volo adcurare,
id. Cas. 3, 3, 35; id. Cist. 1, 1, 113; id. Most. 1, 1, 63; id. Poen. 2, 44; id. Pers. 1, 3, 85; id. Rud. 1, 2, 33: cum vero (gemitus) nihil imminuat doloris, cur frustra turpes esse volumus? why will ( would) we be disgraceful to no purpose? Cic. Tusc. 2, 24, 57:
illa enim (ars) te, verum si loqui volumus, ornaverat,
id. ib. 1, 47, 112:
ergo, si vere aestimare volumus, etc.,
Val. Max. 7, 5, 6:
si vere aestimare Macedonas, qui tunc erant, volumus,
Curt. 4, 16, 33:
ejus me compotem facere potestis, si meminisse vultis, etc.,
Liv. 7, 40, 5:
visne igitur, dum dies ista venit... interea tu ipse congredi mecum ut, etc....?
id. 8, 7, 7:
volo tibi Chrysippi quoque distinctionem indicare,
Sen. Ep. 9, 14: vis tu homines urbemque feris praeponere silvis? will you prefer, etc., Hor. S. 2, 6, 92; cf. velim and vellem, would, II. A. 2.—
k.
Sometimes volui = mihi placuit, I resolved, concluded (generally, in this meaning, followed by an infinitive clause, v. I. B. 4.):
uti tamen tuo consilio volui,
still I concluded to follow your advice, Cic. Att. 8, 3, 1.—
1.
To be willing, ready, to consent, like to do something: si sine bello velint rapta... tradere... se exercitum domum reducturum, if they were willing, would consent to, would deliver, etc., Plaut. Am. 1, 1, 52:
is dare volt, is se aliquid posci,
likes to give, id. As. 1, 3, 29:
hoc dixit, si hoc de cella concederetur, velle Siculos senatui polliceri frumentum in cellam gratis,
Cic. Verr. 2, 3, 87, § 200:
ei laxiorem daturos, si venire ad causam dicendam vellet,
Liv. 39, 17, 2; 5, 36, 4: nemo invenitur qui pecuniam suam dividere velit. Sen. Brev. Vit. 3, 1:
plerique concessam sibi sub condicione vitam si militare adversus eum vellent, recusarunt,
Suet. Caes. 68:
dedere etiam se volebant, si toleranda viris imperarentur,
Flor. 1, 33 (2, 18), 12.—So with negatives, to be not willing, not to suffer, not to like, not to allow, refuse:
heri nemo voluit Sostratam intro admittere,
Ter. Hec. 3, 1, 49:
cum alter verum audire non vult,
Cic. Lael. 26, 98: a proximis quisque minime anteiri vult, likes least to be surpassed, etc., Liv. 6, 34, 7:
nihil ex his praeter... accipere voluit,
refused to accept, Val. Max. 4, 3, 4.—
m.
To do something voluntarily or intentionally: volo facere = mea voluntate or sponte facio: si voluit accusare, pietati tribuo;
si jussus est, necessitati,
if he accused of his own free will, I ascribe it to his filial love, Cic. Cael. 1, 2:
utrum statuas voluerint tibi statuere, an coacti sint,
id. Verr. 2, 2, 65, § 157:
de risu quinque sunt quae quaerantur... sitne oratoris risum velle permovere,
on purpose, id. Or. 2, 58, 235:
laedere numquam velimus,
Quint. 6, 3, 28.—So, non velle with inf., to do something unwillingly, with reluctance:
vivere noluit qui mori non vult,
who dies with reluctance, Sen. Ep. 30, 10.—
n.
To be of opinion, think, mean, pretend (rare with inf.; usu. with acc. and inf.; v. B. 8.):
haec tibi scripsi ut isto ipso in genere in quo aliquid posse vis, te nihil esse cognosceres,
in which you imagine you have some influence, Cic. Fam. 7, 27, 2:
in hoc homo luteus etiam callidus ac veterator esse vult, quod ita scribit, etc.,
pretends, means to be, id. Verr. 2, 3, 14, § 35: sed idem Aelius Stoicus esse voluit, orator autem nec studuit um quam, nec fuit, id. Brut. 56, 206:
Pythago. ras, qui etiam ipse augur esse vellet,
id. Div. 1, 3, 5.—
o.
To like, have no objection to, approve of (cf. E. 1. sq.):
magis eum delectat qui se ait philosophari velle sed paucis: nam omnino haud placere,
that he liked, had no objection to philosophizing, Cic. Rep. 1, 18, 30; v. also II. A.—
2.
With pres. inf. understood.
a.
Supplied from a preceding or subsequent clause.
(α).
To wish, it is his will, etc. (cf. 1. a. and b. supra):
nunc bene vivo et fortunate atque ut volo, i. e. vivere,
as I wish, Plaut. Mil. 3, 1, 111: quod diu vivendo multa quae non volt (i. e. videre) videt, Caecil. ap. Cic. Sen. 8, 25:
proinde licet quotvis vivendo condere saecla,
Lucr. 3, 1090:
nec tantum proficiebam quantum volebam,
Cic. Att. 1, 17, 1:
tot autem rationes attulit, ut velle (i. e. persuadere) ceteris, sibi certe persuasisse videatur,
id. Tusc. 1, 21, 49:
sed liceret, si velint, in Ubiorum finibus considere,
Caes. B. G. 4, 81:
quo praesidio senatus libere quae vellet decernere auderet,
id. B. C. 1, 2.—Of things:
neque chorda sonum reddit quem vult manus et mens,
Hor. A. P. 348.—
(β).
To choose, be pleased (freq.):
tum mihi faciat quod volt magnus Juppiter,
Plaut. Aul. 4, 10, 50:
id repetundi copia est, quando velis,
id. Trin. 5, 2, 7:
habuit aurum quamdiu voluit,
Cic. Cael. 13, 31:
rapiebat et asportabat quantum a quoque volebat Apronius,
id. Verr. 2, 3, 12, § 29:
provincias quas vellet, quibus vellet, venderet?
id. Sest. 39, 84:
quotiens ille tibi potestatem facturus sit ut eligas utrum velis,
id. Div. in Caecil. 14, 45:
daret utrum vellet subclamatum est,
Liv. 21, 18, 14:
senatus consultum factum est ut plebes praeficeret quaestioni quem vellet,
id. 4, 51, 2:
saxi materiaeque caedendae unde quisque vellet jus factum,
id. 5, 55, 3; cf. id. 2, 13, 9; 5, 46, 10; 6, 25, 5; 22, 10, 23; 23, 6, 2; 23, 15, 15; 23, 45, 10; 23, 47, 2;
26, 21, 11: vicem suam conquestus, quod sibi soli non liceret amicis, quatenus vellet, irasci,
Suet. Aug. 66:
at tu quantum vis tolle,
Hor. Ep. 1, 7, 16.—
(γ).
To intend, it is my purpose, etc. (v. 1. c. supra):
sine me pervenire quo volo,
let me come to my point, Ter. Eun. 1, 2, 44:
scripsi igitur Aristotelio more, quemadmodum quidem volui, tres libros... de Oratore,
as I intended, Cic. Fam. 1, 9, 23:
ut meliore condicione quam qua ipse vult imitetur homines eos qui, etc.,
id. Div. in Caecil. 8, 25:
ego istos posse vincere scio, velle ne scirem ipsi fecerunt,
Liv. 2, 45, 12. —
(δ).
To be willing, to consent, I will (v. 1. h. and l. supra): tu eum orato... St. Sane volo, yes, I will, Plaut. Cas. 2, 3, 57:
jube me vinciri. Volo, dum istic itidem vinciatur,
id. Capt. 3, 4, 75:
patri dic velle (i. e. uxorem ducere),
that you consent, are willing, Ter. And. 2, 3, 20 (cf.: si vis, II. A. 2, and sis, supra init.).—
(ε).
To do something voluntarily (v. 1. m. supra):
tu selige tantum, Me quoque velle velis, anne coactus amem,
Ov. Am. 3, 11, 50.—
b.
With ellipsis of inf.
(α).
Volo, with a designation of place, = ire volo:
nos in Formiano morabamur, quo citius audiremus: deinde Arpinum volebamus,
I intended to go to Arpinum, Cic. Att. 9, 1, 3:
volo mensi Quinctili in Graeciam,
id. ib. 14, 7, 2:
hactenus Vitellius voluerat (i. e. procedere),
Tac. A. 12, 42 fin. —
(β).
With other omissions, supplied from context: volo Dolabellae valde desideranti, non reperio quid (i. e. to dedicate some writing to him), Cic. Att. 13, 13, 2.—
(γ).
In mal. part., Plaut. Aul. 2, 4, 7; Ov. Am. 2, 4, 16; 2. 19, 2; Prop. 1, 13, 36.—
3.
With perfect infinitive active (rare).
a.
In negative imperative sentences dependent on ne velis, ne velit (in oblique discourse also ne vellet), where ne velis has the force of noli. The perfect infinitive emphatically represents the action as completed (ante-class. and poet.).
(α).
In ancient ordinances of the Senate and of the higher officers (not in laws proper): NEIQVIS EORVM BACANAL HABVISE VELET... BACAS VIR NEQVIS ADIESE VELET CEIVIS ROMANVS... NEVE PECVNIAM QVISQVAM EORVM COMOINEM HABVISE VELET... NEVE... QVIQVAM FECISE VELET. NEVE INTER SED CONIOVRASE, NEVE COMVOVISE NEVE CONSPONDISE, etc., S. C. de Bacch. 4-13 ap. Wordsworth, Fragm. and Spec. p. 172.—So, in quoting such ordinances: per totam Italiam edicta mitti ne quis qui Bacchis initiatus esset, coisse aut convenisse causa sacrorum velit. [p. 2006] neu quid talis rei divinae fecisse, Liv. 39, 14, 8:
edixerunt ne quis quid fugae causa vendidisse neve emisse vellet,
id. 39, 17, 3. —
(β).
In imitation of official edicts: (vilicus) ne quid emisse velit insciente domino, neu quid domino celasse velit, the overseer must not buy any thing, etc., Cato, R. R. 5, 4:
interdico, ne extulisse extra aedis puerum usquam velis,
Ter. Hec. 4, 1, 48:
oscula praecipue nulla dedisse velis (= noli dare),
Ov. Am. 1, 4, 38:
ne quis humasse velit Ajacem, Atride, vetas? Cur?
Hor. S. 2, 3, 187.—
b.
In affirmative sentences, implying command (in any mood or tense; mostly poet.): neminem nota strenui aut ignavi militis notasse volui, I have decided to mark no one, etc., Liv. 24, 16, 11: quia pepercisse vobis volunt, committere vos cur pereatis non patiuntur, because they have decided to spare you, etc., id. 32, 21, 33:
sunt delicta tamen quibus ignovisse velimus (= volumus),
which should be pardoned, Hor. A. P. 347.—
c.
To represent the will as referring to a completed action.
(α).
In optative sentences with vellem or velim, v. II. B. 5. b. a, and II. C. 1. b.—
(β).
In other sentences ( poet. and post-class.): ex omnibus praediis ex quibus non hac mente recedimus ut omisisse possessionem velimus, with the will to abandon (omittere would denote the purpose to give up at some future time), Dig. 43, 16, 1, § 25; so,
an erit qui velle recuset Os populi meruisse?
Pers. 1, 41:
qui me volet incurvasse querela,
id. 1, 91.
B.
With acc. and inf.
1.
To wish (v. A. 1. a.).
a.
With a different subject: hoc volo scire te: Perditus sum miser, I wish you to know, etc., Plaut. Curc. 1, 2, 46:
deos volo consilia vostra vobis recte vortere,
id. Trin. 5, 2, 31:
emere oportet quem tibi oboedire velis,
id. Pers. 2, 4, 2:
scin' quid nunc te facere volo?
Ter. Heaut. 3, 1, 85:
si perpetuam vis esse adfinitatem hanc,
id. Hec. 2, 2, 10:
consul ille egit eas res quarum me participem esse voluit,
Cic. Prov. Cons. 17, 41:
vim volumus exstingui: jus valeat necesse est,
id. Sest. 42, 92:
nec mihi hunc errorem extorqueri volo,
id. Sen. 23, 85:
hoc te scire volui,
id. Att. 7, 18, 4:
harum causarum fuit justissima quod Germanos suis quoque rebus timere voluit,
Caes. B. G. 4, 16:
ut equites qui salvam esse rempublicam vellent ex equis desilirent,
Liv. 4, 38, 2:
si me vivere vis recteque videre valentem,
Hor. Ep. 1, 7, 3:
si vis me flere, dolendum est Primum ipsi tibi,
id. A. P. 102.—With pass. inf. impers.:
regnari tamen omnes volebant,
that there should be a king, Liv. 1, 17, 3:
mihi volo ignosci,
I wish to be pardoned, Cic. Or. 1, 28, 130:
volt sibi quisque credi,
Liv. 22, 22, 14. —
b.
With the same subject.
(α).
With inf. act.:
quae mihi est spes qua me vivere velim,
what hope have I, that I should wish to live? Plaut. Rud. 1, 3, 33:
volo me placere Philolachi,
id. Most. 1, 3, 11; cf. id. Trin. 2, 2, 47; id. Rud. 2, 6, 1:
judicem esse me, non doctorem volo,
Cic. Or. 33, 117:
vult, credo, se esse carum suis,
id. Sen. 20, 73; so id. Off. 1, 31, 113; id. de Or. 1, 24, 112; 2, 23, 95. —
(β).
With inf. pass.:
quod certiorem te vis fieri quo quisque in me animo sit,
Cic. Att. 11, 13, 1; cf. id. Fam. 1, 9, 18:
qui se ex his minus timidos existimari volebant,
Caes. B. G. 1, 39; cf. id. B. C. 2, 29:
religionis se causa... Bacchis initiari velle,
Liv. 39, 10, 2:
Agrippae se nepotem neque credi neque dici volebat,
Suet. Calig. 22 fin. —
2.
Of the will of superiors, gods, etc. (cf. A. 1. b. supra), I want, it is my will:
me absente neminem volo intromitti,
Plaut. Aul. 1, 3, 21:
viros nostros quibus tu voluisti esse nos matres familias,
id. Stich. 1, 2, 41; id. Most. 1, 4, 2; id. Rud. 4, 5, 9; id. Trin. 1, 2, 1:
pater illum alterum (filium) secum omni tempore volebat esse,
Cic. Rosc. Am. 15, 42:
(deus) quinque reliquis motibus orbem esse voluit expertem,
id. Univ. 10; cf. id. Sest. 69, 147; id. Verr. 2, 4, 25, § 57; 1, 5, 14:
causa mittendi fuit quod iter per Alpes... patefieri volebat,
Caes. B. G. 3, 1; cf. id. ib. 5, 9; id. B. C. 1, 4:
quippe (senatus) foedum hominem a republica procul esse volebat,
Sall. C. 19, 2:
nec (di) patefieri (crimina) ut impunita essent, sed ut vindicarentur voluerunt,
Liv. 39, 16, 11; cf. id. 1, 56, 3; 2, 28, 5; 25, 32, 6:
senatus... Romano sanguini pudicitiam tutam esse voluit,
Val. Max. 6, 1, 9; cf. id. 6, 9, 2.—So in the historians: quid fieri vellet (velit), after a verbum imperandi or declarandi, he gave his orders, explained his will:
quid fieri velit praecipit,
Caes. B. G. 5, 56:
ibi quid fieri vellet imperabat,
id. ib. 7, 16:
quid fieri vellet ostendit,
id. ib. 7, 27:
quae fieri vellet edocuit,
id. B. C. 3, 108; cf. id. B. G. 7, 45; id. B. C. 3, 78; 3, 89:
quid fieri vellet edixit,
Curt. 8, 10, 30; 4, 13, 24; Val. Max. 7, 4, 2.— Frequently majores voluerunt, it was the will of our ancestors, referring to ancient customs and institutions:
sacra Cereris summa majores nostri religione confici caerimoniaque voluerunt,
Cic. Balb. 24, 55: majores vestri ne vos quidem temere coire voluerunt, cf. id. ib. 17, 39; 23, 54; id. Agr. 2, 11, 26; id. Fl. 7, 15; id. Imp. Pomp. 13, 39; id. Div. 1, 45, 103; id. Font. 24, 30 (10, 20); id. Rosc. Am. 25, 70.—Of testamentary dispositions: cum Titius, heres meus, mortuus erit, volo hereditatem meam ad P. Mevium pertinere, Gai Inst. 2, 277. Except in the institution of the first heir: at illa (institutio) non est comprobata: Titum heredem esse volo, Gai Inst. 2, 117. —
3.
Of the intention of a writer, etc., to want, to mean, intend:
Asinariam volt esse (nomen fabulae) si per vos licet,
Plaut. As. prol. 12:
Plautus hanc mihi gnatam esse voluit Inopiam,
has wanted Poverty to be my daughter, made her my daughter, id. Trin. prol. 9:
primumdum huic esse nomen Diphilus Cyrenas voluit,
id. Rud. prol. 33:
quae ipsi qui scripserunt voluerunt vulgo intellegi,
meant to be understood by all, Cic. Or. 2, 14, 60:
si non hoc intellegi volumus,
id. Fat. 18, 41:
quale intellegi vult Cicero cum dicit orationem suam coepisse canescere,
Quint. 11, 1, 31; so id. 9, 4, 82; 9, 3, 9:
quamquam illi (Prometheo) quoque ferreum anulum dedit antiquitas vinculumque id, non gestamen, intellegi voluit,
Plin. 33, 1, 4, § 8.—
4.
To resolve:
Siculi... me defensorem calamitatum suarum... esse voluerunt,
Cic. Div. in Caecil. 4, 11:
si a me causam hanc vos (judices) agi volueritis,
if you resolve, id. ib. 8, 25:
senatus te voluit mihi nummos, me tibi frumentum dare,
id. Verr. 2, 3, 85, § 196:
qua (statua) abjecta, basim tamen in foro manere voluerunt,
id. ib. 2, 2, 66, §
160: liberam debere esse Galliam quam (senatus) suis legibus uti voluisset,
Caes. B. G. 1, 45:
tu Macedonas tibi voluisti genua ponere, venerarique te ut deum,
Curt. 8 (7), 13.— Hence,
5.
To order, command: erus meus tibi me salutem multam voluit dicere, has ordered me, etc., Plaut. Ps. 4, 2, 25:
montem quem a Labieno occupari voluerit,
which he had ordered to be occupied, Caes. B. G. 1, 22:
ibi futuros esse Helvetios ubi eos Caesar... esse voluisset,
id. ib. 1, 13 (for velitis jubeatis with inf.-clause, v. II. B. 5. d.).—
6.
To consent, allow (cf. A. 1. I.):
obtinuere ut (tribuni) tribuniciae potestatis vires salubres vellent reipublicae esse,
they prevailed upon them to permit the tribunitian power to be wholesome to the republic, Liv. 2, 44, 5:
Hiero tutores... puero reliquit quos precatus est moriens ut juvenum suis potissimum vestigiis insistere vellent,
id. 24, 4, 5:
petere ut eum... publicae etiam curae ac velut tutelae vellent esse (i. e. senatus),
id. 42, 19, 5:
orare tribunos ut uno animo cum consulibus bellum ab urbe ac moenibus propulsari vellent,
id. 3, 69, 5:
quam superesse causam Romanis cur non... incolumis Syracusas esse velint?
id. 25, 28, 8:
si alter ex heredibus voluerit rem a legatario possideri, alter non, ei qui noluit interdictum competet,
Dig. 43, 3, 1, § 15.—So negatively = not to let, not to suffer:
cum P. Attio agebant ne sua pertinacia omnium fortunas perturbari vellet,
Caes. B. C. 2, 36.—
7.
To be of opinion that something should be, to require, demand:
voluisti enim in suo genere unumquemque... esse Roscium,
Cic. Or. 1, 61, 258: eos exercitus quos contra se multos jam annos aluerint velle dimitti, he demanded the disbanding of, etc., Caes. B. C. 1, 85:
(Cicero) vult esse auctoritatem in verbis,
Quint. 8, 3, 43:
vult esse Celsus aliquam et superiorem compositionem,
id. 9, 4, 137:
si tantum irasci vis sapientem quantum scelerum indignitas exigit,
Sen. Ira, 2, 9, 4. —
8.
To be of opinion that something is or was, = censere, dicere, but implying that the opinion is erroneous or doubtful, usu. in the third pers., sometimes in the second.
(α).
To imagine, consider:
est genus hominum qui esse se primos omnium rerum volunt, Nec sunt,
Ter. Eun. 2, 2, 17:
semper auget adsentator id quod is cujus ad voluntatem dicitur vult esse magnum,
Cic. Lael. 26, 98:
si quis patricius, si quis—quod illi volunt invidiosius esse—Claudius diceret,
Liv. 6, 40, 13.—
(β).
To be of opinion, to hold:
vultis, opinor, nihil esse... in natura praeter ignem,
Cic. N. D. 3, 14, 36:
volunt illi omnes... eadem condicione nasci,
id. Div. 2, 44, 93:
vultis evenire omnia fato,
id. ib. 2, 9, 24:
alteri censent, etc., alteri volunt a rebus fatum omne relegari,
id. Fat. 19, 45:
vultis a dis immortalibus hominibus dispertiri somnia,
id. N. D. 3, 39, 93; id. Tusc. 1, 10, 20; id. Fin. 3, 11, 36; id. Rep. 2, 26, 48:
volunt quidam... iram in pectore moveri effervescente circa cor sanguine,
Sen. Ira, 2, 19, 3.—
(γ).
To say, assert:
si tam familiaris erat Clodiae quam tu esse vis,
as you say he is, Cic. Cael. 21, 53:
sit sane tanta quanta tu illam esse vis,
id. Or. 1, 55, 23:
ad pastum et ad procreandi voluptatem hoc divinum animal procreatum esse voluerunt: quo nihil mihi videtur esse absurdius,
id. Fin. 2, 13, 40; 2, 17, 55; 2, 42, 131; 2, 46, 142; id. Fat. 18, 41.—With perf. inf.:
Rhodi ego non fui: me vult fuisse,
Cic. Planc. 34, 84.—
(δ).
To pretend, with perf. inf., both subjects denoting the same person:
unde homines dum se falso terrore coacti Effugisse volunt, etc.,
Lucr. 3, 69 (cf. A. 1. n. supra).—
(ε).
To mean, with perf. inf.:
utrum scientem vultis contra foedera fecisse, an inscientem?
Cic. Balb. 5, 13.— With pres. inf.:
quam primum istud, quod esse vis?
what do you mean by as soon as possible? Sen. Ep. 117, 24.—
(ζ).
Rarely in the first pers., implying that the opinion is open to discussion:
ut et mihi, quae ego vellem non esse oratoris, concederes,
what according to my opinion is not the orator's province, Cic. Or. 1, 17, 74.—
9.
In partic.
a.
With things as subjects.
(α).
Things personified:
ne res publica quidem haec pro se suscipi volet,
would have such things done for it, Cic. Off. 1, 45, 159:
cui tacere grave sit, quod homini facillimum voluerit esse natura,
which nature willed should be easiest for man, Curt. 4, 6, 6: fortuna Q. Metellum... nasci in urbe terrarum principe voluit, fate ordained that, etc., Val. Max. 7, 1, 1: nihil rerum ipsa natura voluit magnum effici cito, it is the law of nature that, etc., Quint. 10, 3, 4:
quid non ingenio voluit natura licere?
what license did nature refuse to genius? Mart. 8, 68, 9:
me sine, quem semper voluit fortuna jacere,
Prop. 1, 6, 25:
hanc me militiam fata subire volunt,
id. 1, 6, 30.—
(β).
Of laws, to provide:
duodecim tabulae nocturnum furem... interfici impune voluerunt,
Cic. Mil. 3, 9:
lex duodecim tabularum tignum aedibus junctum... solvi prohibuit, pretiumque ejus dari voluit,
Dig. 46, 3, 98, § 8 fin. (cf. Cic. Div. in Caecil. 6, 21, b. a, infra).—
b.
With perf. pass. inf., to represent a state or result wished for.
(α).
The inf. being in full, with esse expressed: si umquam quemquam di immortales voluere esse auxilio adjutum, tum me et Calidorum servatum volunt, if it ever was the will of the gods that any one should be assisted, etc., Plaut. Ps. 4, 1, 1: Corinthum patres vestri, totius Graeciae lumen, exstinctum esse voluerunt, it was their will that Corinth should be ( and remain) destroyed, Cic. Imp. Pomp. 5, 11:
nostri... leges et jura tecta esse voluerunt,
id. Or. 1, 59, 253:
propter eam partem epistulae tuae per quam te et mores tuos purgatos et probatos esse voluisti,
id. Att. 1, 17, 7; id. Fin. 4, 27, 76; id. de Or. 1, 51, 221:
daturum se operam ne cujus suorum popularium mutatam secum fortunam esse vellent,
Liv. 21, 45, 6: for velle redundant in this construction, v. II. A. 2. 3. infra.—With pass. inf. impers.:
sociis maxime lex consultum esse vult,
Cic. Div. in Caecil. 6, 21.—
(β).
With ellips. of esse (cf. Quint. 9, 3, 9): perdis me tuis dictis. Cu. Imo, servo et servatum volo, and mean that you should remain saved, Plaut. Curc. 2, 3, 56:
aunt qui volum te conventam,
who want to see you, id. Cist. 4, 2, 39:
eidem homini, si quid recte cura tum velis, mandes,
if you want to have anything done well, id. As. 1, 1, 106:
sed etiam est paucis vos quod monitos voluerim,
id. Capt. prol. 53: id nunc res indicium haeo [p. 2007] facit, quo pacto factum volueris, this shows now why you wished this to be done, Ter. Hec. 4, 1, 31 (cf. Plaut. Stich. 4, 2, 33; id. Aul. 3, 5, 30, II. B. 1, b, and II. B. 3. b. infra): domestica cura te levatum volo, I wish to see you relieved, etc., Cic. Q. Fr. 3, 9, 3:
nulla sedes quo concurrant qui rem publicam defensam velint,
id. Att. 8, 3, 4:
rex celatum voluerat (i. e. donum),
id. Verr. 2, 4, 28, § 64:
Hannibal non Capuam neglectam, neque desertos volebat socios,
Liv. 25, 20, 5; 2, 15, 2; 2, 44, 3; 3, 21, 4; 22, 7, 4;
26, 31, 6: contemptum hominis quem destructum volebat,
Quint. 8, 3, 21:
si te non emptam vellet, emendus erat,
Ov. Am. 1, 8, 34 (so with velle redundant, v. II. A. 1. d., and II. A. 3. infra).—Both subjects denoting the same person:
velle Pompeium se Caesari purgatum,
Caes. B. C. 1, 8.— Esp., with pass. inf. impers.: alicui consultum velle, to take care for or advocate somebody's interests:
liberis consultum volumus propter ipsos,
Cic. Fin. 3, 17, 57:
obliviscere illum aliquando adversario tuo voluisse consultum,
id. Att. 16, 16 C, 10:
quibus tribuni plebis nunc consultum repente volunt,
Liv. 5, 5, 3; so id. 25, 25, 17:
quamquam senatus subventum voluit heredibus,
Dig. 36, 1, 1, § 4; so with dep. part., used passively:
volo amori ejus obsecutum,
Plaut. As. 1, 1, 63.—
c.
With predic. adj., without copula.
(α).
The subjects being different (mostly aliquem salvum velle):
si me vivum vis, pater, Ignosce,
if you wish me to live, Ter. Heaut. 5, 5, 7:
ille, si me alienus adfinem volet, Tacebit,
id. Phorm. 4, 1, 16:
ut tu illam salvam magis velis quam ego,
id. Hec. 2, 2, 17; 3, 5, 14:
quoniam ex tota provincia soli sunt qui te salvum velint,
Cic. Verr. 2, 4, 67, § 150:
irent secum extemplo qui rempublicam salvam vellent,
Liv. 22, 53, 7.—
(β).
Both subjects denoting the same person (virtually = object infinitive):
in occulto jacebis quom te maxime clarum voles (= clarus esse voles),
when you will most wish to be famous, Plaut. Trin. 3, 2, 38:
volo me patris mei similem,
I wish to be like my father, id. As. 1, 1, 54: ut iste qui se vult dicacem et mehercule est, Appius, who means to be witty, etc., Cic. Or. 2, 60, 246:
qui vero se populares volunt,
who mean to be popular, id. Off. 2, 22, 78:
ut integrum se salvumque velit,
id. Fin. 2, 11, 33:
ut (omne animal) se et salvum in suo genere incolumeque vellet,
id. ib. 4, 8, 19. —
d.
With an inf.-clause understood.
(α).
Velle, to wish: utinam hinc abierit in malam crucem! Ad. Ita nos velle aequom est (ita = eum abire, etc.), Plaut. Poen. 4, 1, 5:
stulta es, soror, magis quam volo (i.e. te esse),
id. Pers. 4, 4, 78; id. Trin. 1, 2, 8; 2, 4, 175; id. Stich. 1, 1, 13; id. Ps. 1, 5, 55:
senatum non quod sentiret, sed quod ego vellem decernere,
Cic. Mil. 5, 12:
neque enim facile est ut irascatur cui tu velis judex (= cui tu eum irasci velis),
id. Or. 2, 45, 190; cf. id. Sest. 38, 82.—
(β).
Referring to the will of superiors, etc.:
deos credo voluisse, nam ni vellent, non fieret,
Plaut. Aul. 4, 10, 46: jamne abeo? St. Volo (sc. te abire), so I will, id. Cas. 2, 8, 57; cf. id. Mil. 4, 6, 12; id. Merc. 2, 3, 33.—
(γ).
To mean, intend (v. B. 3.):
acutum etiam illud est cum ex alterius oratione aliud atque ille vult (sc. te excipere),
Cic. Or. 2, 67, 273.—
(δ).
To require, demand (v B. 7.):
veremur quidem vos, Romani, et, si ita vultis, etiam timemus,
Liv. 39, 37, 17;
and of things as subjects: cadentque vocabula, si volet usus (i. e. ea cadere),
Hor. A. P. 71.—
(ε).
To be of opinion, will have (v. B. 8.):
ergo ego, inimicus, si ita vultis, homini, amicus esse rei publicae debeo,
Cic. Prov. Cons. 8, 19:
nam illi regi tolerabili, aut, si voltis, etiam amabili, Cyro,
id. Rep. 1, 28, 44; id. Fin. 2, 27, 89; 3, 4, 12; id. Cael. 21, 53; Liv. 21, 10, 7; Quint. 2, 17, 41.—
(ζ).
With ellips. of predic. inf. (v. A. 2. b.): cras de reliquiis nos volo (i. e. cenare), it is my intention that we dine, etc., Plaut. Stich. 3, 2, 40:
volo Varronem (i. e. hos libros habere),
Cic. Att. 13, 25, 3.
C.
With ut, ne, or ut ne.
1.
With ut.
a.
To wish:
volo ut quod jubebo facias,
Plaut. Bacch. 4, 8, 65:
quia enim id maxime volo ut illi istac confugiant,
id. Most. 5, 1, 49:
ut mihi aedes aliquas conducat volo,
id. Merc. 3, 2, 17: hoc prius volo meam rem agere. Th. Quid id est? Ph. Ut mihi hanc despondeas, id. Curc. 5, 2, 71: quid vis, nisi ut maneat Phanium? Ter. Phorm. 2, 2, 8:
velim ut tibi amicus sit,
Cic. Att. 10, 16, 1:
quare id quoque velim... ut sit qui utamur,
id. ib. 11, 11, 2:
maxime vellem, judices, ut P. Sulla... modestiae fructum aliquem percipere potuisset,
id. Sull. 1, 1:
equidem vellem uti pedes haberent (res tuae),
id. Fam. 7, 33, 2:
his ut sit digna puella volo,
Mart. 11, 27, 14.—Both subjects denoting the same person: volueram, inquit, ut quam plurimum tecum essem, Brut. ap. Cic. Att. 13, 38, 1.—
b.
It is the will of, to want, ordain (v. B. 2.):
at ego deos credo voluisse ut apud te me in nervo enicem,
Plaut. Aul. 4, 10, 17: numquid me vis? Le. Ut valeas, id. Cist. 1, 1, 120: numquid vis? Ps. Dormitum ut abeas, id. Ps. 2, 2, 70:
volo ut mihi respondeas,
Cic. Vatin. 6, 14; 7, 17; 7, 18; 9, 21;
12, 29: nuntia Romanis, caelestes ita velle ut mea Roma caput orbis terrarum sit,
Liv. 1, 16, 7.—
c.
To intend, it is the purpose, aim, etc., the two subjects being the same:
id quaerunt, volunt haec ut infecta faciant,
Plaut. Cas. 4, 4, 9.—
d.
With other verbs:
quod peto et volo parentes meos ut commonstres mihi,
Ter. Heaut. 5, 4, 4:
quasi vero aut populus Romanus hoc voluerit, aut senatus tibi hoc mandaverit ut... privares,
Cic. Verr. 2, 3, 19, § 48;
with opto,
id. Imp. Pomp. 16, 48;
with laboro,
Liv. 42, 14, 3;
with aequum censere,
id. 39, 19, 7.—
2.
With ne:
at ne videas velim,
Plaut. Rud. 4, 4, 23:
quid nunc vis? ut opperiare hos sex dies saltem modo, ne illam vendas, neu me perdas, etc.,
id. Ps. 1, 3, 102:
credibile est hoc voluisse legumlatorem, ne auxilia liberorum innocentibus deessent,
intended, Quint. 7, 1, 56.—
3.
With ut ne: quid nunc tibi vis? Mi. Ut quae te cupit, eam ne spernas, Plaut. Mil. 4, 2, 60.
D.
With subjunct. of dependent verb (mostly ante-class.; class. and freq. with velim and vellem; but in Cic. mostly epistolary and colloquial).
1.
To wish:
ergo animum advortas volo,
Plaut. Capt. 2, 3, 23; 2, 3, 28; 2, 3, 70:
volo amet me patrem,
id. As. 1, 1, 63 dub.:
hoc volo agatis,
id. Cist. 1, 1, 83:
ducas volo hodie uxorem,
Ter. And. 2, 3, 14:
quid vis faciam?
Plaut. Merc. 1, 2, 49; Ter. Eun. 5, 8, 24; Plaut. Mil. 2, 3, 64; 2, 3, 65; 2, 6, 65; 3, 3, 3; id. Ps. 4, 1, 17; 4, 7, 19; id. Cas. 2, 3, 56; id. Capt. 1, 2, 12; id. Poen. 3, 2, 16; id. Pers. 2, 4, 23; id. Rud. 5, 2, 45; 5, 3, 58; id. Stich. 5, 2, 21; Ter. Heaut. 4, 6, 14:
volo etiam exquiras quam diligentissime poteris quid Lentulus agat?
Cic. Att. 8, 12, 6:
Othonem vincas volo,
id. ib. 13, 29, 2:
eas litteras volo habeas,
id. ib. 13, 32, 3:
visne igitur videamus quidnam sit, etc.,
id. Rep. 1, 10, 15: visne igitur descendatur ad Lirim? id. Fragm. ap. Macr. S. 6, 4:
volo, inquis, sciat,
Sen. Ben. 2, 10, 2.—
2.
To be of opinion that something should be, demand, require (v. B. 7.): volo enim se efferat in adulescentia fecunditas, I like to see, etc., Cic. Or. 2, 21, 88:
volo hoc oratori contingat ut, etc.,
id. Brut. 84, 290.—
3.
With subj.-clause understood:
abi atque obsona, propera! sed lepide volo (i. e. obsones),
Plaut. Cas. 2, 8, 55.
E.
With object nouns, etc.
1.
With acc. of a thing.
a.
With a noun, to want, wish for, like to have:
voltisne olivas, aut pulmentum, aut capparim?
Plaut. Curc. 1, 1, 90:
animo male est: aquam velim,
id. Am. 5, 1, 6:
quia videt me suam amicitiam velle,
id. Aul. 2, 3, 68; so,
gratiam tuam,
id. Curc. 2, 3, 52; 2, 3, 56:
aquam,
id. ib. 2, 3, 34:
discidium,
Ter. And. 4, 2, 14: nullam ego rem umquam in vita mea Volui quin tu in ea re mihi advorsatrix fueris, I never had any wish in my life, etc., id. Heaut. 5, 3, 5: (dixit) velle Hispaniam, he wanted Spain, i. e. as a province, Cic. Att. 12, 7, 1:
mihi frumento non opus est: nummos volo,
I want the money, id. Verr. 2, 3, 85, § 196:
non poterat scilicet negare se velle pacem,
id. Att. 15, 1 a, 3; cf. id. ib. 13, 32, 2 (v. II. C. 4. infra):
si amplius obsidum (= plures obsides) vellet, dare pollicentur,
Caes. B. G. 6, 9 fin.:
pacem etiam qui vincere possunt, volunt,
Liv. 7, 40, 18:
ferunt (eum)... honestum finem voluisse,
Tac. A. 6, 26:
cum Scipio veram vellet et sine exceptione victoriam,
Flor. 1, 33 (2, 18), 12:
mensae munera si voles secundae, Marcentes tibi porrigentur uvae,
Mart. 5, 78, 11.—
b.
Neutr. adjj., denoting things, substantively used: utrum vis opta, dum licet. La. Neutrum volo, Plaut. Ps. 3, 6, 16:
quorum isti neutrum volunt,
acknowledge neither, Cic. Fat. 12, 28:
voluimus quaedam, contendimus... Obtenta non sunt,
we aspired to certain things, id. Balb. 27, 61:
restat ut omnes unum velint,
hold one opinion, id. Marcell. 10, 32:
si plura velim,
if I wished for more, Hor. C. 3, 16, 38:
per quod probemus aliud legislatorem voluisse,
that the law-giver intended something different, Quint. 7, 6, 8:
ut putent, aliud quosdam dicere, aliud velle,
that they say one thing and mean another, id. 9, 2, 85:
utrum is qui scripsit... voluerit,
which of the two was meant by the author, id. 7, 9, 15:
ut nemo contra id quod vult dicit, ita potest melius aliquid velle quam dicit,
mean better than he speaks, id. 9, 2, 89:
quis enim pudor omnia velle?
to desire every thing, Mart. 12, 94, 11.—
c.
With neutr. demonstr. expressed or understood, to want, intend, aim at, like, will:
immo faenus: id primum volo,
Plaut. Most. 3, 1, 64:
proximum quod sit bono... id volo,
id. Capt. 2, 2, 22:
nisi ea quae tu vis volo,
unless my purpose is the same as yours, id. Ep. 2, 2, 82:
siquidem id sapere'st, velle te id quod non potest contingere,
Ter. Heaut. 2, 3, 83:
hoc (i. e. otium cum dignitate) qui volunt omnes optimates putantur,
who aim at this, Cic. Sest. 45, 98:
privatum oportet in re publica ea velle quae tranquilla et honesta sint,
id. Off. 1, 34, 124:
quid est sapientia? Semper idem velle atque idem nolle,
Sen. Ep. 20, 5:
pudebit eadem velle quae volueras puer,
id. ib. 27, 2:
nec volo quod cruciat, nec volo quod satiat,
Mart. 1, 57, 4.—With demonstr. in place of inf.-clause:
hoc Ithacus velit, et magno mercentur Atridae (sc. poenas in me sumi),
Verg. A. 2, 104:
hoc velit Eurystheus, velit hoc germana Tonantis (sc. verum esse, Herculem, etc.),
Ov. H. 9, 7; Hor. S. 2, 3, 88.—
d.
With neutr. of interrog. pron.: quid nunc vis? Am. Sceleste, at etiam quid velim, id tu me rogas? what do you want now? Plaut. Am. 4, 2, 5:
eloquere quid velis,
id. Cas. 2, 4, 2: heus tu! Si. Quid vis? id. Ps. 4, 7, 21; so Ter. Eun. 2, 1, 11; cf. Hor. S. 2, 3, 152:
sed plane quid velit nescio,
what his intentions are, Cic. Att. 15, 1 a, 5; id. de Or. 2, 20, 84:
mittunt etiam ad dominos qui quaerant quid velint,
to ask for their orders, id. Tusc. 2, 17, 41:
quid? Si haec... ipsius amici judicarunt? Quid amplius vultis?
what more do you require, will you have? id. Verr. 2, 3, 65, § 152:
quid amplius vis?
Hor. Epod. 17, 30:
spectatur quid voluerit scriptor,
we find out the author's intention, Quint. 7, 10, 1.—Sometimes quid vult = quid sibi vult (v. 4. b.), to mean, signify:
capram illam suspicor jam invenisse... quid voluerit,
what it signified, Plaut. Merc. 2, 1, 30:
sed tamen intellego quid velit,
Cic. Fin. 2, 31, 101:
quid autem volunt ea di immortales significantes quae sine interpretibus non possimus intellegere? etc.,
id. Div. 2, 25, 54.—Of things as subjects:
hunc ensem mittit tibi... Et jubet ex merito scire quid iste velit,
Ov. H. 11, 96.—
e.
With rel. pron.:
quod volui, ut volui, impetravi... a Philocomasio,
Plaut. Mil. 4, 5, 1:
ut quod frons velit oculi sciant,
that the eyes know what the forehead wants, id. Aul. 4, 1, 13:
illi quae volo concedere,
to yield to him my wishes, id. Cas. 2, 3, 49:
si illud quod volumus dicitur,
what we like, id. Truc. 1, 2, 95:
multa eveniunt homini quae volt, quae nevolt,
id. Trin. 2, 2, 84; id. Ep. 2, 2, 4:
quamquam (litterae tuae) semper aliquid adferunt quod velim,
Cic. Att. 11, 11, 1:
quae vellem quaeque sentirem dicendi,
id. Marcell. 1, 1:
uti ea quae vellent impetrarent,
Caes. B. G. 1, 31:
satis animi ad id quod tam diu vellent,
to carry out what they had desired so long, Liv. 4, 54, 5:
sed quod volebant non... expediebant,
their purpose, id. 24, 23, 9. —Idiomatically: quod volo = quod demonstrare volo, what I intend to prove:
illud quod volumus expressum est, ut vaticinari furor vera soleat,
Cic. Div. 1, 31, 67:
bis sumpsit quod voluit,
he has twice begged the question, id. ib. 2, 52, 107.—With indef. relations:
cornucopia ubi inest quidquid volo,
whatever I wish for, Plaut. Ps. 2, 3, 5:
Caesar de Bruto solitus est dicere: magni refert hic quid velit, sed quidquid volt, valde volt,
whatever he wills he wills strongly, Cic. Att. 14, 1, 2.—
f.
With indef. pronn.
(α).
Si quid vis, if you want any thing: illo praesente mecum agito si quid voles, [p. 2008] Plaut. Most. 5, 1, 72: Py. Adeat si quid volt. Pa. Si quid vis, adi, mulier, id. Mil. 4, 2, 47:
eumque Alexander cum rogaret, si quid vellet, ut diceret,
id. Or. 2, 66, 266; Caes. B. G. 1, 7 fin. —
(β).
Nisi quid vis, unless you wish to give some order, to make some remark, etc.:
ego eo ad forum nisi quid vis,
Plaut. As. 1, 1, 94:
nunc de ratione videamus, nisi quid vis ad haec,
Cic. Tusc. 2, 18, 42.—
(γ).
Numquid vis or ecquid vis? have you any orders to give? a formula used by inferiors before leaving their superiors; cf. Don. ad Ter. Ad. 2, 2, 39:
visunt, quid agam, ecquid velim,
Plaut. Mil. 3, 1, 113:
numquid vis aliud?
Ter. Eun. 1, 2, 111; 1, 2, 106; id. Ad. 2, 2, 39; 3, 3, 78; id. Hec. 2, 2, 30:
numquid vellem rogavit,
Cic. Att. 6, 3, 6:
frequentia rogantium num quid vellet,
Liv. 6, 34, 7:
rogavit num quid in Sardiniam vellet. Te puto saepe habere qui num quid Romam velis quaerant,
Cic. Q. Fr. 2, 2, 1.—
2.
With acc. of the person: aliquem velle.
(α).
To want somebody, i. e. in order to see him, to speak with him (ante-class. and colloq.):
Demenaetum volebam,
I wanted, wished to see, Demenoetus, Plaut. As. 2, 3, 12:
bona femina et malus masculus volunt te,
id. Cist. 4, 2, 40:
solus te solum volo,
id. Capt. 3, 4, 70:
quia non est intus quem ego volo,
id. Mil. 4, 6, 40:
hae oves volunt vos,
id. Bacch. 5, 2, 24:
quis me volt? Perii, pater est,
Ter. And. 5, 3, 1:
centuriones trium cohortium me velle postridie,
Cic. Att. 10, 16, 4.—With paucis verbis or paucis, for a few words ( moments):
volo te verbis pauculis,
Plaut. Ep. 3, 4, 28:
sed paucis verbis te volo, Palaestrio,
id. Mil. 2, 4, 22:
Sosia, Adesdum, paucis te volo,
Ter. And. 1, 1, 2.—
(β).
To love, like somebody, to be fond of somebody (anteclass. and poet.):
hanc volo (= amo),
Plaut. As. 5, 1, 18:
sine me amare unum Argyrippum... quem volo,
id. ib. 3, 2, 38:
quom quae te volt, eamdem tu vis,
id. Mil. 4, 2, 80:
aut quae (vitia) corpori' sunt ejus siquam petis ac vis,
Lucr. 4, 1152:
quam volui nota fit arte mea,
Ov. Am. 1, 10, 60: nolo virum, facili redimit qui sanguine famam: hunc volo, laudari qui sine morte potest, I like the one who, etc., Mart. 1, 8, 6.—
(γ).
To wish to have:
roga, velitne an non uxorem,
whether he wishes to have his wife or not, Ter. Hec. 4, 1, 43:
ut sapiens velit gerere rem publicam, atque... uxorem adjungere, et velle ex ea liberos (anacoluth.),
Cic. Fin. 3, 20, 68.—
With two accusatives: (narrato) illam te amare et velle uxorem,
that you wish to have her as your wife, Ter. Heaut. 4, 3, 25; cf. id. Phorm. 1, 2, 65.—
3.
With two accusatives, of the person and the thing: aliquem aliquid velle, to want something of somebody (cf.: aliquem aliquid rogare; mostly ante-class.;
not in Cic.): numquid me vis?
Plaut. Cist. 1, 1, 120:
face certiorem me quid meus vir me velit,
id. Cas. 2, 6, 1:
num quidpiam me vis aliud?
id. Truc. 2, 4, 81:
nunc verba in pauca conferam quid te velim,
id. As. 1, 1, 74:
narrabit ultro quid sese velis,
id. Ps. 2, 4, 60:
quid me voluisti?
id. Mil. 4, 2, 35:
numquid aliud me vis?
Ter. Phorm. 1, 2, 101:
quin tu uno verbo dic quid est quod me velis,
id. And. 1, 1, 18; Plaut. Capt. 3, 4, 85; id. Cist. 2, 3, 49; id. As. 2, 3, 12; id. Merc. 5, 2, 27; id. Pers. 4, 6, 11; Ter. Heaut. 4, 8, 31; id. Phorm. 2, 4, 18; id. Eun. 2, 3, 47; id. Hec. 3, 4, 15:
si quid ille se velit, illum ad se venire oportere,
Caes. B. G. 1, 34:
cum mirabundus quidnam (Taurea) sese vellet, resedisset Flaccus, Me quoque, inquit, etc.,
Liv. 26, 15, 11; also, I want to speak with somebody (v. 2. a. a):
paucis, Euclio, est quod te volo,
Plaut. Aul. 2, 2, 22:
est quod te volo secreto,
id. Bacch. 5, 2, 33.—
4.
With acc. of thing and dat. of the person: aliquid alicui velle, to wish something to somebody (= cupio aliquid alicui; v. cupio;
rare): quamquam vobis volo quae voltis, mulieres,
Plaut. Rud. 4, 4, 1:
si ex me illa liberos vellet sibi,
Ter. Hec. 4, 4, 33:
praesidium velle se senectuti suae,
id. ib. 1, 2, 44:
nihil est mali quod illa non initio filio voluerit, optaverit,
Cic. Clu. 66, 188:
rem Romanam huc provectam ut externis quoque gentibus quietem velit,
Tac. A. 12, 11:
cui ego omnia meritissimo volo et debeo,
to whom I give and owe my best wishes, Quint. 9, 2, 35.—Esp., in the phrase quid vis (vult) with reflex. dat. of interest, lit. what do you want for yourself?
a.
Quid tibi vis = quid vis, the dat. being redundant (rare):
quid aliud tibi vis?
what else do you want? Ter. Heaut. 2, 3, 90.—With quisque:
haud ita vitam agerent ut nunc plerumque videmus Quid sibi quisque velit nescire,
be ignorant as to their own aims and purposes, Lucr. 3, 1058.—
b.
What do you mean? what do you drive at? what is your scope, object, drift (rare in post-Aug. writers; Don. ad Ter. Eun. prol. 45, declares it an archaism).
(α).
In 1 st pers. (rare):
nunc quid processerim huc, et quid mihi voluerim dicam,
and what I meant thereby, what was the purpose of my coming, Plaut. As. prol. 6:
quid mihi volui? quid mihi nunc prodest bona voluntas?
Sen. Ben. 4, 21, 6.—
(β).
In 2 d pers.:
quid nunc tibi vis, mulier, memora,
what is the drift of your talk? Plaut. Mil. 4, 2, 60: sed quid nunc tibi vis? what do you want to come at (i.e. by your preamble)? id. Poen. 1, 1, 24: quid tu tibi vis? Ego non tangam meam? what do you mean? i. e. what is your purpose? Ter. Eun. 4, 7, 28:
quid tibi vis? quid cum illa rei tibi est?
id. ib. 4, 7, 34:
quid est quod sic gestis? quid sibi hic vestitus quaerit? Quid est quod laetus sis? quid tibi vis?
what do you mean by all this? id. ib. 3, 5, 11:
quid est, inepta? quid vis tibi? quid rides?
id. ib. 5, 6, 6:
quid vis tibi? Quid quaeris?
id. Heaut. 1, 1, 9: Ph. Fabulae! Ch. Quid vis tibi? id. Phorm. 5, 8, 53:
roganti ut se in Asiam praefectum duceret, Quid tibi vis, inquit, insane,
Cic. Or. 2, 67, 269; so in 2 d pers. plur.:
pro deum fidem, quid vobis vultis?
Liv. 3, 67, 7.—
(γ).
In 3 d pers.:
quid igitur sibi volt pater? cur simulat?
Ter. And. 2, 3, 1:
quid hic volt veterator sibi?
id. ib. 2, 6, 26:
proinde desinant aliquando me isdem inflare verbis: quid sibi iste vult?... Cur ornat eum a quo desertus est?
Cic. Dom. 11, 29:
quid sibi vellet (Caesar)? cur in suas possessiones veniret?
Caes. B. G. 1, 44 med.:
conicere in eum oculos, mirantes quid sibi vellet (i. e. by courting the plebeians),
Liv. 3, 35, 5:
qui quaererent quid sibi vellent qui armati Aventinum obsedissent,
id. 3, 50, 15:
quid sibi voluit providentia quae Aridaeum regno imposuit?
Sen. Ben. 4, 31, 1: volt, non volt dare Galla mihi, nec dicere possum quod volt et non volt, quid sibi Galla velit, Mart: 3, 90, 2.—
(δ).
Transf. of things as subjects, what means, what signifies? quid volt sibi, Syre, haec oratio? Ter. Heaut. 4, 1, 2:
ut pernoscatis quid sibi Eunuchus velit,
id. Eun. prol. 45:
quid ergo illae sibi statuae equestres inauratae volunt?
Cic. Verr. 2, 2, 61, § 150:
quid haec sibi horum civium Romanorum dona voluerunt?
id. ib. 2, 3, 80, §
186: avaritia senilis quid sibi velit, non intellego,
what is the meaning of the phrase, id. Sen. 18, 66:
quid ergo illa sibi vult pars altera orationis qua Romanos a me cultos ait?
Liv. 40, 12, 14:
tacitae quid vult sibi noctis imago?
Ov. M. 9, 473.—
5.
Bene or male alicui velle, to wish one well or ill, to like or dislike one (ante-class. and poet.): Ph. Bene volt tibi. St. Nequam est illud verbum bene volt, nisi qui bene facit, Plaut. Trin. 2, 4, 37 sq.:
jam diu ego huic bene et hic mihi volumus,
id. Ps. 1, 3, 4:
ut tibi, dum vivam, bene velim plus quam mihi,
id. Cas. 2, 8, 30:
egone illi ut non bene vellem?
id. Truc. 2, 4, 90; cf. id. ib. 2, 4, 95; id. Merc. 2, 1, 21; id. Ps. 4, 3, 7; id. Poen. 3, 3, 9:
nisi quod tibi bene ex animo volo,
Ter. Heaut. 5, 2, 6:
quo tibi male volt maleque faciet,
Plaut. Pers. 5, 2, 44:
atque isti etiam parum male volo,
id. Truc. 5, 7; cf. id. As. 5, 1, 13:
utinam sic sient qui mihi male volunt,
Ter. Eun. 4, 3, 13:
non sibi male vult,
he does not dislike himself, Petr. 38; so, melius or optime alicui velle, to like one better or best:
nec est quisquam mihi aeque melius quoi vellem,
Plaut. Capt. 3, 5, 42; id. Merc. 5, 2, 57:
illi ego ex omnibus optime volo,
id. Most. 1, 4, 24.—And bene velle = velle: bene volueris in precatione augurali Messalla augur ait, significare volueris, Fest. s. v. bene sponsis, p. 351.—
6.
With abl.: alicujus causa velle, to like one for his own sake, i. e. personally, a Ciceronian phrase, probably inst. of omnia alicujus causa velle; lit. to wish every thing (i.e. good) in somebody's behalf.
(α).
With omnia expressed: etsi mihi videor intellexisse cum tecum de re M. Annaeii locutus sum, te ipsius causa vehementer omnia velle, tamen, etc.... ut non dubitem quin magnus cumulus accedat commenda tionis meae, Cic. Fam. 13, 55, 1:
repente coepit dicere, se omnia Verris causa velle,
that he had the most friendly disposition towards Verres, id. Verr. 2, 2, 26, § 64:
accedit eo quod Varro magnopere ejus causa vult omnia,
id. Fam. 13, 22, 1.—
(β).
Without omnia:
per eos qui nostra causa volunt, valentque apud illum,
Cic. Att. 11, 8, 1:
sed et Phameae causa volebam,
id. ib. 13, 49, 1:
etsi te ipsius Attici causa velle intellexeram,
id. ib. 16, 16, A, 6:
valde enim ejus causa volo,
id. Fam. 16, 17, 2 fin.:
illud non perficis quo minus tua causa velim,
id. ib. 3, 7, 6;
12, 7, 1: si me velle tua causa putas,
id. ib. 7, 17, 2:
regis causa si qui sunt qui velint,
id. ib. 1, 1, 1:
credo tua causa velle Lentulum,
id. Q. Fr. 1, 4, 5; id. Div. in Caecil. 6, 21; cf. id. Imp. Pomp. (v. C. 1. b. supra), where the phrase has its literal meaning; cf. also: alicujus causa (omnia) cupere; v. cupio.—
7.
With acc. and subjunct. per ecthesin (ante-class.): nunc ego illum meum virum veniat velim (by mixture of constructions: meum virum velim; and:
meus vir veniat velim),
Plaut. Cas. 3, 2, 29:
nunc ego Simonidem mi obviam veniat velim,
id. Ps. 4, 5, 10:
nimis hercle ego illum corvum ad me veniat velim,
id. Aul. 4, 6, 4:
saltem aliquem velim qui mihi ex his locis viam monstret,
id. Rud. 1, 3, 35:
patrem atque matrem viverent vellem tibi,
id. Poen. 5, 2, 106; cf. id. Merc. 2, 1, 30 (v. E. 1. d. supra).
F.
Velle used absolutely, variously rendered to will, have a will, wish, consent, assent:
quod vos, malum... me sic ludificamini? Nolo volo, volo nolo rursum,
I nill I will, I will I nill again, Ter. Phorm. 5, 8, 57: novi ingenium mulierum: Nolunt ubi velis, ubi nolis cupiunt ultro, they will not where you will, etc., id. Eun. 4, 7, 43:
quis est cui velle non liceat?
who is not free to wish? Cic. Att. 7, 11. 2:
in magnis et voluisse sat est,
Prop. 2, 10 (3, 1), 6:
tarde velle nolentis est,
slow ness in consenting betrays the desire to refuse, Sen. Ben. 2, 5, 4:
quae (animalia) nullam injuriam nobis faciunt, quia velle non possunt, id. Ira, 2, 26, 4: ejus est nolle qui potest velle,
the power to assent implies the power to dissent, Dig. 50, 17, 3.—So velle substantively:
sed ego hoc ipsum velle miserius duco quam in crucem tolli,
that very wishing, Cic. Att. 7, 11, 2: inest enim velle in carendo, the word carere implies the notion of a wish, id. Tusc. 1, 36, 88:
velle ac posse in aequo positum erat,
his will and power were balanced, Val. Max. 6, 9, ext. 5:
velle tuum nolo, Didyme, nolle volo,
Mart. 5, 83, 2:
velle suum cuique est,
each has his own likings, Pers. 5, 53.
II.
In partic.
A.
Redundant, when the will to do is identified with the act itself.
1.
In imperative sentences.
a.
In independent sentences introduced by noli velle, where noli has lost the idea of volition:
nolite, judices, hunc velle maturius exstingui vulnere vestro quam suo fato,
do not resolve, Cic. Cael. 32, 79:
nolite igitur id velle quod fieri non potest,
id. Phil. 7, 8, 25: qui timor bonis omnibus injectus sit... nolite a me commoneri velle, do not wish, expect, to be reminded by me, etc., id. Mur. 25, 50: nolite hunc illi acerbum nuntium velle perferri, let it not be your decision that, etc., id. Balb. 28, 64: cujus auspicia pro vobis experti nolite adversus vos velle experiri, do not desire, etc., Liv. 7, 40, 16:
noli adversum eos me velle ducere, etc.,
Nep. Att. 4, 2.—
b.
Ne velis or ne velit fecisse = ne feceris, or ne facito (v. I. A. 3. a. supra).—So ne velis with pres. inf.:
neve, revertendi liber, abesse velis (= neve abfueris),
Ov. H. 1, 80.—
c.
In affirmative imperative sentences (velim esse = esto;
rare): tu tantum fida sorori Esse velis (= fida esto or sis),
Ov. M. 2, 745; and in 3 d pers.:
di procul a cunctis... Hujus notitiam gentis habere velint (= habeant),
id. P. 1, 7, 8:
credere modo qui discet velit (= credat qui discet),
Quint. 8, prooem. 12. —
d.
In clauses dependent on verbs of commanding and wishing:
aut quia significant divam praedicere ut armis Ac virtute velint patriam defendere terram (= ut defendant),
Lucr. 2, 641: precor quaesoque ne ante oculos patris facere et pati omnia infanda velis (= facias et patiaris). Liv. 23, 9, 2:
monentes ne experiri vellet imperium cujus vis, etc.,
id. 2, 59, 4; 39, 13, 2:
et mea... opto Vulnera qui fecit facta levare velit,
Ov. Tr. 5, 2, 18: nos contra (oravimus) [p. 2009]... ne vertere secum Cuncta pater fatoque urguenti incumbere vellet, Verg. A. 2, 653. —With pass. perf. inf. (v. I. B. 9. b. b):
legati Sullam orant ut filii innocentis fortunas conservatas velit (virtually = fortunas conservet),
Cic. Rosc. Am. 9, 25:
a te peto ut utilitatem sociorum per te quam maxime defensam et auctam velis (= defendas et augeas),
id. Fam. 13, 9, 3.—So after utinam or ut:
utinam illi qui prius eum viderint me apud eum velint adjutum tantum quantum ego vellem si quid possem (= utinam illi me adjuvent quantum ego adjuvarem, etc.),
id. Att. 11, 7, 7:
cautius ut saevo velles te credere Marti (= utinam te credidisses),
Verg. A. 11, 153:
edictum praemittit ad quam diem magistratus... sibi esse praesto Cordubae vellet (= sibi praesto essent),
Caes. B. C. 1, 19 (cf. also I. B. 9. b. b, and I. B. 2. fin. supra).—
2.
In conditional clauses, si facere velim = si faciam, often rendered by the potential or future auxiliaries would or will:
non tu scis, Bacchae bacchanti si velis advorsarier, ex insana insaniorem facies? (= si advorseris),
Plaut. Am. 2, 2, 80:
si meum Imperium exsequi voluisset, interemptam oportuit (= si executus esset),
Ter. Heaut. 4, 1, 22:
si id confiteri velim, tamen istum condemnetis necesse est (= si id confitear),
if I would acknowledge, Cic. Verr. 2, 2, 18, § 45:
si quis velit ita dicere... nihil dicat (= si quis dicat),
id. Fat. 14, 32:
dies deficiat si velim numerare, etc.,
id. N. D. 3, 32, 81;
so,
id. Tusc. 5, 35, 102; id. Verr. 2, 2, 21, § 52:
qua in sententia si constare voluissent, suam auctoritatem... recuperassent,
id. Fam. 1, 9, 14; id. Verr. 2, 1, 11, § 31; id. Lael. 20, 75:
conicere potestis, si recordari volueritis quanta, etc.,
if you will remember, id. Verr. 2, 4, 58, § 129; so id. Or. 1, 44, 197; id. Brut. 1, 2, 5:
quod si audire voletis externa, maximas res publicas ab adulescentibus labefactatas reperietis,
id. Sen. 6, 20; so id. Or. 1, 60, 256; 2, 23, 95:
ejus me compotem voti vos facere potestis, si meminisse vultis, non vos in Samnio, etc.,
Liv. 7, 40, 5; 23, 13, 6; 23, 15, 4: cum olera Diogeni lavanti Aristippus dixisset: si Dionysium adulare velles, ista non esses;
Imo, inquit, si tu ista esse velles, non adulares Dionysium,
Val. Max. 4, 3, ext. 4:
ut si his (legibus) perpetuo uti voluissent, sempiternum habituri fuerint imperium,
id. 5, 3, ext. 3:
quid enim si mirari velit, non in silvestribus dumis poma pendere,
Sen. Ira, 2, 10, 6; cf. Curt. 5, 1, 1; 3, 5, 6; Ov. H. 17 (18), 43.—With perf. inf. pass.:
nisi ea (opera) certi auctores monumentis suis testata esse voluissent,
Val. Max. 3, 2, 24.—
3.
In declarative sentences.
a.
Volo in 1 st pers. with perf. pass. inf. or part. (volo oratum esse or oratum = oro; v. I. B. 9. b. a and b):
vos omnes opere magno esse oratos volo benigne ut operam detis, etc.,
Plaut. Cas. prol. 21:
justam rem et facilem esse oratam a vobis volo,
id. Am. prol. 33:
illud tamen te esse admonitum volo, etc.,
Cic. Cael. 3, 8:
sed etiam est paucis vos quod monitos voluerim,
Plaut. Capt. prol. 53:
illud te, Tulli, monitum velim etc.,
Liv. 1, 23, 8:
quamobrem omnes eos oratos volo Ne, etc.,
Ter. Heaut. prol. 26; so, factum volo = faciam: serva tibi sodalem, et mihi filium. Mne. Factum volo, I will, Plaut. Bacch. 3, 3, 91: pariter nunc opera me adjuves ac, etc. Nau. Factum volo, Ter. Phorm. 5, 3, 4; so Plaut. Pers. 2, 5, 10.—In 3 d pers.:
esse salutatum vult te mea littera primum,
Ov. P. 2, 7, 1.—
b.
With pres. inf.:
propterea te vocari ad cenam volo (= voco te),
Plaut. Capt. 1, 2, 72:
sed nunc rogare hoc ego vicissim te volo: quid fuit, etc. (= nunc te rogo),
id. Trin. 1, 2, 136.—
c.
With perf. act. inf.:
pace tua dixisse velim (= pace tua dixerim),
Ov. P. 3, 1, 9.—
d.
In other connections, when the will or purpose is made more prominent than the action:
eorum alter, qui Antiochus vocatur, iter per Siciliam facere voluit (= fecit),
Cic. Verr. 2, 4, 27, § 61:
si suscipere eam (religionem) nolletis, tamen in eo qui violasset sancire vos velle oporteret (= sancire vos oporteret),
id. ib. 2, 4, 51, §
114: ut insequentibus diebus nemo eorum forum aut publicum adspicere vellet (= adspiceret),
Liv. 9, 7, 11:
talentis mille percussorem in me emere voluisti (= emisti),
Curt. 3, 5, 6: quin etiam senatus gratias ei agentem quod redire voluisset ante portas eduxit (= quod redisset), Val. Max. 3, 4, 4:
utri prius gratulemur, qui hoc dicere voluit, an cui audire contigit? (= qui hoc dixit),
id. 4, 7, ext. 2:
sic tua non paucae carpere facta volent (= carpent),
Ov. P. 3, 1, 64.
B.
Velim, as potential subjunctive (mostly in 1 st pers. sing., as subjunctive of modest statement), = volo, I wish, I should like.
1.
With verb in the second person.
a.
With pres. subj., so most frequently in Cic.
(α).
As a modest imperative of the dependent verb: velim facias = fac, I wish you would do it, please do it:
ego quae in rem tuam sint, ea velim facias,
Ter. Phorm. 2, 4, 9:
eas (litteras) in eundem fasciculum velim addas,
Cic. Att. 12, 53:
eum salvere jubeas velim,
id. ib. 7, 7, 7:
velim me facias certiorem, etc.,
id. ib. 1, 19, 9:
tu velim saepe ad nos scribas,
id. ib. 1, 12, 4:
velim mihi ignoscas,
id. Fam. 13, 75, 1:
tu velim animum a me parumper avertas,
id. Lael. 1, 5; cf. id. Att. 1, 11, 3; 7, 3, 11; 8, 12, 5; id. Fam. 15, 3, 2 et saep.:
haec pro causa mea dicta accipiatis velim,
Liv. 42, 34, 13: velim, inquit, hoc mihi probes, Aug. ap. Suet. Aug. 51:
Musa velim memores, etc.,
Hor. S. 1, 5, 53.—
(β).
Expressing a wish without a command (v. vellem):
vera dicas velim,
I wish you told the truth, Plaut. Cas. 2, 3, 18:
quam velim Bruto persuadeas ut Asturae sit,
Cic. Att. 14, 15, 4:
ipse velim poenas experiare meas,
Ov. Tr. 3, 11, 74;
so in asseverations: ita velim me promerentem ames, dum vivas, mi pater, ut... id mihi vehementer dolet,
Ter. Ad. 4, 5, 47.—
b.
With infinitive clause.
(α).
With the force of a modest imperative:
sed qui istuc credam ita esse, mihi dici velim (i. e. a te),
Ter. Phorm. 5, 6, 15:
extremum illud est quod mihi abs te responderi velim,
Cic. Vat. 17, 41 (may be a dependent subjunctive):
itaque vos ego, milites, non eo solum animo.... pugnare velim, etc.,
Liv. 21, 41, 10.—
(β).
As a mere wish:
velim te arbitrari, frater, etc.,
Plaut. Aul. 2, 1, 1:
primum te arbitrari id quod res est velim,
Ter. Eun. 5, 5, 9.—With perf. act.:
hanc te quoque ad ceteras tuas eximias virtutes, Masinissa, adjecisse velim,
Liv. 30, 14, 6.—With perf. pass., Liv. 1, 23, 8 (v. II. A. 3. a. supra).—
c.
With ut (rare):
de tuis velim ut eo sis animo, quo debes esse,
Cic. Fam. 4, 14, 4. —
d.
With ne (rare), Plaut. Rud. 4, 4, 23 (v. I. C. 2. supra).—
2.
With dependent verb in the third person, expressing a wish.
a.
With pres. subj.:
ita se defatigent velim Ut, etc.,
Ter. Ad. 4, 1, 3:
de Cicerone quae mihi scribis, jucunda mihi sunt: velim sint prospera,
Cic. Att. 14, 11, 2:
velim seu Himilco, seu Mago respondeat,
Liv. 23, 12, 15:
sint haec vera velim,
Verg. Cir. 306:
nulla me velim syllaba effugiat,
Quint. 11, 2, 45.—With final clause:
tu velim mihi ad urbem praesto sis, ut tuis consiliis utar,
Cic. Att. 9, 16, 3; cf. id. ib. 11, 11, 2 (v. I. C. 2. supra).—With ellips. of pres. subj.:
velim mehercule Asturae Brutus (i. e. sit),
Cic. Att. 14, 11, 1.—
b.
With perf. subj. (a wish referring to the past):
nimis velim improbissumo homini malas edentaverint,
Plaut. Rud. 3, 2, 48.—
c.
With inf.-clause:
ne ego nunc mihi modium mille esse argenti velim!
Plaut. Stich. 4, 2, 9: di me perdant! Me. Quodcunque optes, velim tibi contingere, id. Cist. 2, 1, 30:
velim eum tibi placere quam maxime,
Cic. Brut. 71, 249: idque primum ita esse velim;
deinde etiam, si non sit, mihi persuaderi tamen velim,
id. Tusc. 1, 11, 24:
quod faxitis, deos velim fortunare,
Liv. 6, 41, 12.—With perf. pass. inf. (v. I. B. 9. b. b, supra):
edepol te hodie lapide percussum velim,
Plaut. Stich. 4, 2, 33:
moribus praefectum mulierum hunc factum velim,
id. Aul. 3, 5, 30.—With inf.-clause understood:
nimium plus quam velim nostrorum ingenia sunt mobilia,
Liv. 2, 37, 4.—
3.
With verb in the first person.
a.
With inf. pres. (so most freq.):
atque hoc velim probare omnibus, etc.,
Cic. Prov. Cons. 20, 47:
velim scire ecquid de te recordere,
id. Tusc. 1, 6, 13:
quare te, ut polliceris, videre plane velim,
id. Att. 11, 9, 3:
nec vero velim... a calce ad carceres revocari,
id. Sen. 23, 83:
sed multitudo ea quid animorum... habeat scire velim,
Liv. 23, 12, 7:
interrogare tamen velim, an Isocrates Attice dixerit,
Quint. 12, 10, 22.—With perf. inf. act., Ov. P. 3, 1, 9 (v. II. A. 3. c.).—
b.
With acc. and inf.:
quod velis, modo id velim me scire,
Plaut. Cas. 2, 4, 8.—So with perf. pass. inf.:
ego praeterquam quod nihil haustum ex vano velim, Fabium... potissimum auctorem habui,
Liv. 22, 7, 4.—
c.
With subj. pres.:
eo velim tam facili uti possim et tam bono in me quam Curione,
Cic. Att. 10, 8, 10 B. and K. ex conj. Mull. (Lachm., Hoffm. posse; al. possem).—
4.
Velim in the principal sentence of conditional clauses, I would, I should be willing:
aetatem velim servire, Libanum ut (= si) conveniam modo,
Plaut. As. 2, 2, 8:
velim, si fieri possit,
id. Truc. 2, 4, 12:
si quid tibi compendi facere possim, factum edepol velim (redundant),
id. ib. 2, 4, 26:
si possim, velim,
id. Stich. 4, 2, 9:
nec velim (imitari orationes Thucydidis) si possim,
Cic. Brut. 83, 287:
si liceat, nulli cognitus esse velim,
Ov. Tr. 5, 12, 42.—
5.
The other persons of velim in potential use (rare).
a.
Velis.
(α).
Imperatively = cupito:
quoniam non potest fieri quod vis, Id velis quod possit,
Ter. And. 2, 1, 6:
atque aliquos tamen esse velis tibi, alumna, penates,
Verg. Cir. 331.—
(β).
Declaratively with indef. subj.: quom inopia'st, cupias; quando ejus copia'st, tum non velis, then you (i.e. people, they) do not want it, Plaut. Trin. 3, 2, 45.—
(γ).
Redundant, as a form of the imperative of the dependent verb, Ov. Am. 1, 4, 38 (v. I. A. 3. a. b); id. H. 1, 80 (v. II. A. 1. b.); id. M. 2, 746 (v. II. A. 1. c.).—
b.
Velit.
(α).
Modestly for vult:
te super aetherias licentius auras Haud pater ille velit, etc.,
Verg. A. 7, 558: nemo enim minui velit id in quo maximus fuit, would like that to be diminished in which, etc., Quint. 12, 11, 6; cf. Verg. A. 2, 104, and Ov. H. 9, 7 (v. I. E. 1. c. supra).— So, poet., instead of vellet with perf. inf.:
ut fiat, quid non illa dedisse velit?
Ov. Am. 2, 17, 30.—
(β).
= imperative of third person:
arma velit, poscatque simul rapiatque juventus,
Verg. A. 7, 340.—Redundantly, giving to the dependent verb the force of an imperative, Quint. 8, prooem. 12 (v. II. A. 1. c. supra; v. also I. A. 3. a. supra).—
c.
Velimus.
(α).
In the optative sense of velim:
sed scire velimus quod tibi nomen siet,
Plaut. Pers. 4, 6, 18.—
(β).
With imperative sense (= let us, we should, etc.), Quint. 6, 3, 28 (v. I. A. 2. d. supra).—
d.
Velitis = velim velitis (i. e. jubeatis, jubete):
novos consules ita cum Samnite gerere bellum velitis ut omnia ante nos bella gesta sunt,
Liv. 9, 8, 10.—So especially in velitis jubeatis, a formula in submitting a law to the votes of the people in the comitia centuriata or tributa, let it be resolved and ordered by you:
rogatus in haec verba populus: velitis jubeatisne haec sic fieri, si respublica populi Romani Quiritium, etc.,
Liv. 22, 10, 2:
velitis jubeatis, Quirites... uti de ea re Ser. Sulpicius praetor urbanus ad senatum referat, etc.,
id. 38, 54, 3.—And parodied by Cic.:
velitis jubeatis ut quod Cicero versum fecerit,
Cic. Pis. 29, 72.—So in oblique discourse, vellent juberent:
rogationem promulgavit, vellent juberent Philippo... bellum indici,
Liv. 31, 6, 1:
vellent juberentne se regnare,
id. 1, 46, 1; cf.
in the resolution of the people: plebis sic jussit: quod senatus... censeat, id volumus jubemusque,
id. 26, 33, 14.—
e.
Velint, optative and redundant, Cic. Att. 11, 7, 7 (v. II. A. 1. d.); Ov. P. 1, 7, 8 (v. II. A. 1. c.).
C.
Vellem, as potential subjunctive, I wish, should like, should have liked, representing the wish as contrary to fact, while velim refers to a wish which may be realized:
de Menedemo vellem verum fuisset, de regina velim verum sit,
Cic. Att. 15, 4, 4. It is not used with imperative force; cf.:
quod scribis, putare te... vellem scriberes, cur ita putares... tu tamen velim scribas,
Cic. Att. 11, 24, 5.—Often quam vellem, how I wish, i. e. I wish very much; and in the same sense: nimium vellem, v. infra.
1.
With verb in first person.
a.
With inf. pres., I wish, would like, referring to present or future actions:
videre equidem vos vellem, cum huic aurum darem,
Plaut. Poen. 3, 3, 68:
vellem equidem idem posse gloriari quod Cyrus,
Cic. Sen. 10, 32:
vellem equidem vobis placere, Quirites, sed, etc.,
Liv. 3, 68, 9:
quam fieri vellem meus libellus!
Mart. 8, 72, 9.—With cuperem and optarem:
nunc ego Triptolemi cuperem conscendere currus... Nunc ego Medeae vellem frenare dracones... Nunc ego jactandas optarem sumere pennas, etc.,
Ov. Tr. 3, 8, 1 sqq.— [p. 2010] Rarely, I should have liked:
tum equidem istuc os tuum inpudens videre nimium vellem!
Ter. Eun. 3, 5, 49.—And in conditional sense:
maerorem minui: dolorem nec potui, nec, si possem, vellem (i. e. minuere),
Cic. Att. 12, 28, 2:
certe ego, si sineres, titulum tibi reddere vellem,
Ov. Tr. 4, 5, 13:
sic nec amari quidem vellem (i. e. if I were in his place),
Sen. Ira, 1, 20, 4.—
b.
With perf. inf., I wish I had:
abiit, vah! Rogasse vellem,
I wish I had asked him, Ter. Heaut. 5, 2, 25:
maxime vellem semper tecum fuisse,
Cic. Att. 8, 11, D, 5:
quam vellem petisse ab eo quod audio Philippum impetrasse,
id. ib. 10, 4, 10:
non equidem vellem, quoniam nocitura fuerunt, Pieridum sacris imposuisse manum,
Ov. Tr. 4, 1, 27:
ante equidem summa de re statuisse, Latini, Et vellem, et fuerat melius,
Verg. A. 11, 303. —
c.
With inf.-clause, the predicate being a perf. part. (v. I. B. 9. b. b, supra):
virum me natam vellem,
would I had been born a man! Ter. Phorm. 5, 3, 9.—
d.
With subj. imperf. (rare):
quam vellem, Panaetium nostrum nobiscum haberemus,
Cic. Rep. 1, 10, 15.—
2.
The subject of the dependent verb in the second person.
a.
With subj. imperf. (the regular construction):
hodie igitur me videbit, ac vellem tum tu adesses,
I wish you could be present, Cic. Att. 13, 7, 2:
quam vellem de his etiam oratoribus tibi dicere luberet,
I wish you would please, id. Brut. 71, 248.—
b.
With subj. pluperf., I wish you had:
vellem Idibus Martiis me ad cenam invitasses,
Cic. Fam. 12, 4, 1:
quam vellem te ad Stoicos inclinavisses,
id. Fin. 3, 3, 10:
vellem suscepisses juvenem regendum,
id. Att. 10, 6, 2:
quam vellem Bruto studium tuum navare potuisses,
id. ib. 15, 4, 5.—
c.
With ne and pluperf. subj.:
tu vellem ne veritus esses ne parum libenter legerem tuas litteras,
Cic. Fam. 7, 33, 2.—
d.
With ellipsis of verb: vera cantas, vana vellem (i. e. cantares). Plaut. Most. 3, 4, 41.—
3.
With verb in third person.
a.
With imperf. subj. (the regular construction):
patrem atque matrem viverent vellem tibi (per ecthesin, v. I. E. b.),
Plaut. Poen. 5, 2, 106:
vellem adesset Antonius, modo sine advocatis,
Cic. Phil. 1, 7, 16:
vellem nobis hoc idem vere dicere liceret,
id. Off. 3, 1, 1:
vellem adesse posset Panaetius,
id. Tusc. 1, 33, 81:
vellem hoc esset laborare,
id. Or. 2, 71, 287.—
b.
With pluperf. subj.:
vellem aliqui ex vobis robustioribus hunc male dicendi locum suscepissent,
Cic. Cael. 3, 7:
vellem dictum esset ab eodem etiam de Dione,
id. ib. 10, 23; so id. ib. 31, 74; id. Brut. 44, 163:
quam vellem Dareus aliquid ex hac indole hausisset!
Curt. 3, 32 (12), 26.—
c.
With inf.-clause.
(α).
With inf. pres., I wish he were:
quam non abesse ab hujus judicio L. Vulsionem vellem!
Cic. Clu. 70, 198:
nunc mihi... Vellem, Maeonide, pectus inesse tuum,
Ov. F. 2, 120.—
(β).
With perf. inf. or part., I wish he had, had been:
quam vellem Menedemum invitatum!
Ter. Heaut. 1, 2, 11:
epistulas, quas quidem vellem mihi numquam redditas,
Cic. Att. 11, 22, 1.—
With ellipsis of predicate: illud quoque vellem antea (i. e. factum, or factum esse),
Cic. Att. 11, 23, 3.—
d.
With ut, Cic. Sull. 1, 1; id. Fam. 7, 33, 2 (v. I. C. 1. a. supra).—
4.
With acc. of a neuter pronoun or of a noun:
aliquando sentiam us nihil nobis nisi, id quod minime vellem, spiritum reliquum esse,
Cic. Att. 9, 19, 2: tris eos libros maxime nunc vellem: apti essent ad id quod cogito, I would like to have (cf. I. E. 1. a.), id. ib. 13, 22, 2.—
5.
In the other persons of vellem (mostly poet.).
a.
Velles.
(α).
In optative sentences redundant, Verg. A. 11, 153 (v. II. A. 1. d.).—
(β).
Of an indefinite subject:
velles eum (Senecam) suo ingenio dixisse, alieno judicio,
Quint. 10, 1, 130.—
b.
Vellet.
(α).
In the potential sense of vellem: vellet abesse quidem;
sed adest. Velletque videre, Non etiam sentire canum fera facta suorum,
Ov. M. 3, 247.—
(β).
Conditionally:
quis vellet tanti nuntius esse mali (i. e. if in this situation)?
Ov. H. 12, 146.—
c.
Vellent.
(α).
In the potential sense of vellem:
quam vellent aethere in alto Nunc of pauperiem et duros perferre labores!
Verg. A. 6, 436.—
(β).
Conditionally: nec superi vellent hoc licuisse sibi, would wish, i. e. if in this situation, Mart. 4, 44, 8.
D.
Volam and voluero.
1.
In gen.: respiciendus erit sermo stipulationis, utrumne talis sit: quem voluero, an quem volam. Nam si talis fuerit quem voluero, cum semel elegerit, mutare voluntatem non poterit;
si vero... quem volam, donec judicium dictet, mutandi potestatem habebit,
Dig. 45, 1, 112.—
2.
Volam in principal sentences.
(α).
= Engl. future, I shall wish, etc.:
et commeminisse hoc ego volam te,
I shall require you to recollect this, Plaut. Curc. 4, 2, 7: cum omnia habueris, tunc habere et sapientiam voles? will you also wish to have wisdom when? etc., Sen. Ep. 17, 8.—
(β).
Denoting present probability: et scilicet jam me hoc voles patrem exorare, ut, etc., you doubtless wish me, etc., Ter. Heaut. 4, 3, 27.—
3.
In clauses dependent on predicates implying a future, generally rendered by an English present:
quid si sors aliter quam voles evenerit?
otherwise than as you wish, Plaut. Cas. 2, 5, 35:
tum te, si voles, cum patriae quod debes solveris, satis diu vixisse dicito,
then if you choose, if you will, Cic. Marcell. 9, 27:
decedes cum voles,
id. Att. 6, 3, 2:
qui magis effugies eos qui volent fingere?
those who are bent upon inventing, who will invent, falsehoods, id. ib. 8, 2, 2; cf. id. ib. 1, 1, 4; id. Verr. 2, 4, 25, § 55; id. Prov. Cons. 9, 24:
quod voles gratum esse, rarum effice,
Sen. Ben. 1, 14, 1; cf. id. Brev. Vit. 7, 9: si di volent, the gods permitting, August. ap. Suet. Calig. 8:
invenies, vere si reperire voles,
Ov. P. 3, 1, 34; cf. Hor. Ep. 1, 16, 78; Tib. 1, 4, 45.—So, voluero:
quem (locum) si qui vitare voluerit, sex milium circuitu in oppidum pervenit,
who wishes to avoid this spot, Caes. B. C. 2, 24.
E.
Si vis, parenthetically.
1.
If you please (cf. sis, supra init.):
paulum opperirier, Si vis,
Ter. Eun. 5, 2, 52:
audi, si vis, nunc jam,
id. Ad. 2, 1, 30:
dic, si vis, de quo disputari velis,
Cic. Tusc. 2, 5, 13.—
2.
If you wish, choose, insist upon it:
hanc quoque jucunditatem, si vis, transfer in animum,
Cic. Fin. 2, 4, 14:
addam, si vis, animi, etc.,
id. ib. 2, 27, 89:
concedam hoc ipsum, si vis, etc.,
id. Div. 2, 15, 34.
F.
Quam, with any person of the pres. indic. or subj., or imperf. subj. or future, = quamvis, in a concessive sense, virtually, however, however much.
1.
3 d pers. sing.:
quod illa, quam velit sit potens, numquam impetravisset (= quamvis sit potens),
however powerful she may be, Cic. Cael. 26, 63:
C. Gracchus dixit, sibi in somnis Ti. fratrem visum esse dicere, quam vellet cunctaretur, tamen eodem sibi leto... esse pereundum,
id. Div. 1, 26, 56:
quam volet jocetur,
id. N. D. 2, 17, 46.—
2.
1 st pers. plur.:
quam volumus licet ipsi nos amemus, tamen, etc.,
Cic. Har. Resp. 9, 19.—
3.
2 d pers. plur.: exspectate facinus quam vultis improbum, vincam tamen, etc., expect a crime, however wicked ( ever so wicked), etc., Cic. Verr. 2, 5, 5, § 11;
but: hac actione quam voletis multi dicent,
as many as you choose, id. ib. 2, 2, 42, § 102.—
4.
3 d pers. plur.:
quam volent illi cedant, tamen a re publica revocabuntur,
Cic. Phil. 2, 44, 113:
quam volent in conviviis faceti, dicaces, etc., sint, alia fori vis est, alia triclinii,
id. Cael. 28, 67;
but: et ceteri quam volent magnas pecunias capere possint,
as much money as they choose, id. Verr. 2, 2, 58, § 142.
G.
Volo = malo, to prefer, with a comparative clause (rare):
quodsi in ceteris quoque studiis a multis eligere homines commodissimum quodque, quam sese uni alicui certo vellent addicere, = si se eligere mallent quam se uni addicere,
Cic. Inv. 2, 2, 5:
malae rei quam nullius duces esse volunt,
Liv. 3, 68, 11:
famaene credi velis quanta urbs a te capta sit, quam posteris quoque eam spectando esse?
id. 25, 29, 6.
H.
With magis and maxime.
1.
Magis velle: ut tu illam salvam magis velles quam ego, you wish more than I, etc., Ter. Hec. 2, 2, 17.—
2.
With maxime, to wish above all, more than any thing or any one else, to be most agreeable to one, to like best, to prefer (among more than two alternatives):
quia id maxime volo ut illi istoc confugiant,
wish above all, Plaut. Most. 5, 1, 49; so id. Trin. 3, 2, 38:
maxime vellem, judices, ut P. Sulla, etc.,
Cic. Sull. 1, 1:
caritate nos capiunt reges, consilio optimates, libertate populi, ut in comparando difficile ad eligendum sit, quid maxime velis,
which you prefer, like best, id. Rep. 1, 35, 55; so, quemadmodum ego maxime vellem, id. Att. 13, 1, 1:
tris eos libros maxime nunc vellem,
above all others, id. ib. 13, 32, 2:
alia excusanti juveni, alia recipienti futura, ita ut maxime vellet senatus responderi placuit,
as it was most agreeable to him, Liv. 39, 47:
si di tibi permisissent quo modo maxime velles experiri animum meum,
in the manner most convenient to yourself, Curt. 3, 6, 12.
K.
In disjunctive co - ordination.
1.
With sive... sive:
tu nunc, sive ego volo, seu nolo, sola me ut vivam facis,
whether I choose or not, Plaut. Cist. 3, 14:
itaque Campanos sive velint, sive nolint, quieturos,
Liv. 8, 2, 13.—
2.
Without connectives.
a.
Vis tu... vis:
congredi cum hoste liceat... vis tu mari, vis terra, vis acie, vis urbibus expugnandis experiri virtutem?
Liv. 25, 6, 22.—
b.
Velim nolim.
(α).
Interrogatively, = utrum velim nec ne:
velit nolit scire, difficile est,
it is difficult to know whether he intends it or not, Cic. Q. Fr. 3, 8, 4.—
(β).
= seu velim seu nolim:
ut mihi, velim nolim, sit certa quaedam tuenda sententia,
whether I will or not, Cic. N. D. 1, 7, 17:
velim nolim, in cognomine Scipionum haeream necesse est,
Val. Max. 3, 7, 3:
mors interim adest, cui velis nolis vacandum est,
Sen. Brev. Vit. 8, 5:
hunc ita fundatum necesse est, velit nolit, sequatur hilaritas continua,
id. Vit. Beat. 4, 4:
velint nolint, respondendum est... beate vivere bonum non esse,
id. Ep. 117, 4:
praeterea futuri principes, velint nolint, sciant, etc.,
Plin. Pan. 20 fin. Part. and P. a.: vŏlens, entis.
A.
As a part. proper, retaining the meaning and construction of velle, with the force of a relative or adverbial clause.
1.
Agreeing with some member of the sentence ( poet. and in post-class. prose;
rare): neque illum... multa volentem Dicere praeterea vidit (= qui multa voluit dicere),
Verg. G. 4, 501; id. A. 2, 790:
nec me vis ulla volentem Avertet (i. e. si adhaerere foederi volo),
id. ib. 12, 203: decemviri, minuere volentes hujuscemodi violentiam... putaverunt, etc., intending ( who intended) to diminish such a violence, etc., Gell. 20, 1, 34:
Milo, experiri etiamtunc volens, an ullae sibi reliquae vires adessent... rescindere quercum conatus est,
id. 15, 16, 3:
scio quosdam testatores, efficere volentes ne servi sui umquam ad libertatem venirent, etc., hactenus scribere solitos,
Dig. 40, 4, 61:
si te volentem ad prohibendum venire, deterruerit aliquis, etc.,
ib. 43, 24, 1, § 10.—
2.
Abl. absol. (not ante-Aug.):
ne cujus militis scripti nomen nisi ipso volente deleretur,
except with his consent, Liv. 7, 41, 4; so,
Teum ex medio cursu classem repente avertit, aut volentibus iis usurus commeatu parato hostibus, aut ipsos pro hostibus habiturus,
with their consent, id. 37, 27, 3:
ponuntque ferocia Poeni Corda, volente deo,
since the god willed it, Verg. A. 1, 303: Thrasippo supplicium a se voluntaria morte exigere volente, while he was about to inflict punishment on himself, etc., Val. Max. 5, 1, ext. 2: scire volentibus immortalibus dis an Romana virtus imperium orbis mereretur, it being the will of the gods to know, etc., Flor. 1, 13, 3 (1, 7, 3): qui sciente aut volente eo ad quem res pertinet, possessionem nanciscitur, with the knowledge and consent of the person who, etc., Dig. 41, 2, 6. —
B.
As adj., willing, voluntary, and hence, favorably disposed (opp. invitus).
1.
Attributively.
a.
In the phrase cum dis volentibus, lit. with the willing or favoring gods, i. e. with the will, permission, or favor of the gods: dono ducite doque volentibu' cum magnis dis, Enn. ap. Cic. Off. 1, 12, 38 (Ann. v. 208 Vahl.):
sequere hac, mea gnata, me cum dis volentibus,
Plaut. Pers. 3, 1, 4:
cum dis volentibus quodque bene eveniat mando tibi Mani uti illaec suovetaurilia, etc.,
Cato, R. R. 141 (142).— And without cum, abl. absol.:
virtute ac dis volentibus magni estis et opulenti,
Sall. J. 14, 19.—
b.
Volenti animo.
(α).
= cupide, eagerly:
Romae plebes litteris quae de Metello ac Mario missae erant, volenti animo de ambobus acceperant,
Sall. J. 73, 3. —
(β).
On purpose, intentionally:
consilio hanc omnes animisque volentibus urbem Adferimur,
Verg. A. 7, 216.—
2.
Predicatively.
a.
Agreeing with the subject-nom. or subject - acc.
(α).
Voluntarily, willingly, [p. 2011] gladly (class.):
(hi) divini generis appellentur... vobisque jure et lege volentes pareant,
Cic. Univ. 11 fin.:
quas victi ab hostibus poenas metuerant, eas ipsi volentes pendere,
Sall. J. 76, 6:
quia volentes in amicitiam non veniebant,
Liv. 21, 39, 4:
si volentes ac non coacti mansissent in amicitia,
id. 24, 37, 7:
quocunque loco seu volens seu invitus constitisti,
id. 7, 40, 13:
itaque se numquam volentem parte qua posset rerum consilio gerendarum cessurum,
id. 22, 27, 9:
(virtus), quidquid evenerit, feret, non patiens tantum, sed etiam volens,
Sen. Vit. Beat. 15, 5:
non est referre gratiam quod volens acceperis nolenti reddere,
id. Ben. 4, 40, 4:
volens vos Turnus adoro,
Verg. A. 10, 677; 3, 457; 6, 146;
12, 833: date vina volentes,
id. ib. 8, 275: ipsa autem macie tenuant armenta volentes ( on purpose), id. G. 3, 129.—And referring to subjects denoting things: quos rami fructus, quos ipsa volentia rura Sponte tulere sua, carpsit ( spontaneously and willingly), Verg. G. 2, 500.—
(β).
Favorably; with propitius, favorably and kindly, referring to the gods:
precantes Jovem ut volens propitius praebeat sacra arma pro patria,
Liv. 24, 21, 10:
precantibus ut volens propitiaque urbem Romanam iniret,
id. 29, 14, 13:
in ea arce (Victoriam) sacratam, volentem propitiamque, firmam ac stabilem fore populo Romano,
id. 22, 37, 12; 1, 16, 3; 7, 26, 3; 24, 38, 8; Inscr. Orell. 2489 sq.—Parodied by Plautus:
agite, bibite, festivae fores! fite mihi volentes propitiae,
Plaut. Curc. 1, 1, 89.— Abl. absol.:
omnia diis propitiis volentibusque ea faciemus,
with the favor and help of the gods, Liv. 39, 16, 11 Weissenb. ad loc.:
si (Jovem) invocem ut dexter ac volens assit,
Quint. 4, prooem. 5.—
b.
Agreeing with other terms of the sentence (rare): volenti consuli causa in Pamphyliam devertendi oblata est, a welcome cause was offered to the consul, etc., Liv. 38, 15, 3:
quod nobis volentibus facile continget,
if we wish, Quint. 6, 2, 30:
is Ariobarzanem volentibus Armeniis praefecit,
to their satisfaction, Tac. A. 2, 4:
gemis... hominem, Urse, tuum, cui dulce volenti servitium... erat,
to whom his servitude was sweet, since he liked it, Stat. S. 2, 6, 15:
me mea virtus, etc., fatis egere volentem,
Verg. A. 8, 133:
saepe ille volentem castigabat erum,
administered kindly received rebukes, Stat. S. 2, 6, 50.—
c.
In the phrase aliquid mihi volenti est or putatur, etc., something is welcome, acceptable to me, pleases me (= volens habeo or accipio aliquid; cf. the Gr. Humin tauta boulomenois estin, and, mihi aliquid cupienti est; v. cupio;
rare but class.): uti militibus exaequatus cum imperatore labos volentibus esset,
that the equalization of labor was acceptable to the soldier, Sall. J. 100, 4:
quia neque plebei militia volenti putabatur,
id. ib. 84, 3 Dietsch:
grande periculum maritumis civitatibus esse, et quibusdam volentibus novas res fore,
that to some a change of the government would be welcome, Liv. 21, 50, 10:
quibus bellum volentibus erat, probare exemplum,
Tac. Agr. 18.— Impers. with subject - inf.: ceterisque remanere et in verba Vespasiani adigi volentibus fuit, to the rest it was acceptable to remain, etc., Tac. H. 3, 43.—With subject-inf. understood:
si volentibus vobis erit, in medium profero quae... legisse memini,
Macr. S. 7, 13, 11:
si volentibus vobis erit, diem fabulis et epulis exigamus,
id. ib. 1, 7; 2, 3 fin.; 6, 6 init. —
3.
As subst. (mostly post-Aug.).
a.
vŏlens, entis, m., = is qui vult, in the different meanings, and often with the construction of the verb.
(α).
One who wishes:
nunc cis Hiberum castra Romana esse, arcem tutam perfugiumque novas volentibus res,
Liv. 22, 22, 11:
consulere se volentibus vacuas aures accommodavit,
Val. Max. 5, 8, 3:
quid opus libertate si volentibus luxu perire non licet,
id. 2, 9, 5:
discere meliora volentibus promptum est,
i. e. it depends on our own will to learn better things, Quint. 11, 11, 12:
nec sum in hoc sollicitus, dum res ipsa volentibus discere appareat,
to the students, id. 8, 4, 15:
mori volentibus vis adhibita vivendi,
Suet. Tib. 61.—
(β).
One who intends, is about:
juris ignorantia non prodest acquirere volentibus,
i. e. in the acquisition of property, Dig. 22, 6, 7:
si quis volentem incipere uti frui prohibuit,
one who is about to enter upon a usufruct, ib. 43, 16, 3, § 14. —
(γ).
One who is willing:
non refert quid sit quod datur, nisi a volente volenti datur,
unless it is both willingly given and received, Sen. Ben. 2, 18, 8:
ducunt volentem fata, nolentem trahunt,
those willing to follow, id. Ep. 107, 11.—
(δ).
One who consents:
tutiusque rati volentibus quam coactis imperitare,
to rule men with their consent, Sall. J. 102, 6:
quippe rempublicam si a volentibus nequeat ab invitis jus expetituram,
peaceably if they could, forcibly if they must, Liv. 3, 40, 4:
si quis aliam rem pro alia volenti solverit,
if one pays with the consent of the receiver, Dig. 46, 3, 46:
nulla injuria est quae in volentem fiat,
ib. 47, 10, 1, § 5.—
(ε).
One who does a thing voluntarily:
pecuniam etiam a volentibus acceperant,
the contributions of money were voluntary, Vell. 2, 62, 3:
parce, puer, stimulis... (solis equi) Sponte sua properant. Labor est inhibere volentis (i. e. properare),
Ov. M. 2, 128.—
(ζ).
Volens = bene volens: munificus nemo habebatur nisi pariter volens, unless he was just as kindly disposed, sc. as he was liberal, Sall. J. 103, 6.—Often referring to a previously mentioned noun:
hunc cape consiliis socium et conjunge volentem,
and unite with him, since he wishes it, Verg. A. 5, 712; so may be taken Ov. M. 2, 128 (v. e).—
b.
In the neutr. plur. (volentia) rare, always with dat., things pleasing, acceptable:
Pompeius multis suspitionibus volentia plebi facturus habebatur,
that he would do what pleased the common people, Sall. H. 4, 31 Dietsch:
haec atque talia plebi volentia fuere,
Tac. A. 15, 36 Draeg. ad loc. al.:
iique Muciano volentia rescripsere,
id. H. 3, 52.—Hence, adv.: vŏlenter, willingly, App. M. 6, p. 178, 4.
2.
vŏlo, āvi, ātum ( part. gen. plur. volantūm, Verg. A. 6, 728; Lucr. 2, 1083), 1, v. n. [Sanscr. val-, to turn one's self, etc.; cf.: vŏlucer, vēlox, and vol- in velivolus], to fly.
I.
Lit.: ex alto... laeva volavit avis, Enn. ap. Cic. Div. 1, 48, 107 (Ann. v. 95 Vahl.):
aves,
Lucr. 6, 742:
accipitres,
id. 4, 1010:
corvi,
id. 2, 822:
altam supra volat ardea nubem,
Verg. G. 1, 364:
volat ille per aëra magnum Remigio alarum,
id. A. 1, 300:
columbae venere volantes,
id. ib. 6, 191; Prop. 2, 30 (3, 28), 30; Juv. 8, 251:
apes,
Ov. A. A. 1, 96; cf. Plin. 10, 38, 54, § 112:
volasse eum (Antonium), non iter fecisse diceres,
Cic. Phil. 10, 5, 11.—Prov.:
sine pennis volare haud facile est,
Plaut. Poen. 4, 2, 49.—
2.
P. a. as subst.: vŏlantes, ĭum, comm., the birds ( poet.), Lucr. 2, 1083; Verg. A. 6, 239; 6, 728.—
II.
Transf., to fly, i. e. to move swiftly like one flying, to fleet, speed, hasten along:
i sane... vola curriculo,
Plaut. Pers. 2, 2, 17; cf.:
per summa levis volat aequora curru,
Verg. A. 5, 819:
medios volat ecce per hostes Vectus equo spumante Saces,
id. ib. 12, 650:
illa (Argo) volat,
Ov. H. 6, 66:
currus,
Verg. G. 3, 181:
axis,
id. ib. 3, 107:
nubes,
Lucr. 5, 254:
fulmina,
id. 2, 213:
tempestates,
id. 6, 612:
telum,
id. 1, 971; cf. Sall. J. 60, 2; Verg. A. 9, 698; Liv. 26, 44, 7 al.:
litterae Capuam ad Pompeium volare dicebantur,
Cic. Att. 2, 19, 3:
volat aetas,
id. Tusc. 1, 31, 76:
hora,
Sen. Hippol. 1141:
fama,
Verg. A. 3, 121:
et semel emissum volat irrevocabile verbum,
Hor. Ep. 1, 18, 71.— Poet., with inf.:
ast Erebi virgo ditem volat aethere Memphim Praecipere et Phariā venientem pellere terrā,
Val. Fl. 4, 407.
3.
vŏlo, ōnis, m. [1. volo], a volunteer, first applied to the slaves who, after the battle at Cannæ, were enrolled upon their own expressed desire to serve (cf. Liv. 22, 57, 11; Val. Max. 7, 6, 1):
volones dicti sunt milites, qui post Cannensem cladem usque ad octo milia, cum essent servi, voluntarie se ad militiam obtulere,
Paul. Diac. p. 370:
volones, quia sponte hoc voluerunt, appellati,
Macr. S. 1, 11, 30:
vetus miles tironi, liber voloni sese exaequari sineret,
Liv. 23, 35, 6; 23, 32, 1; Capitol. Anton. Phil. 21, 6; Macr. S. 1, 11, 30.

Lewis & Short latin dictionary > volo

Страницы

Следующая →

1

2

3

4

5

6

7

См. также в других словарях:

The Satanic Verses controversy — refers to the controversy surrounding Salman Rushdie s novel The Satanic Verses . In particular it involves the novel s alleged blasphemy or unbelief; the 1989 fatwa issued by Ayatollah Ruhollah Khomeini ordering Muslims to kill Rushdie; and the… … Wikipedia

The Station nightclub fire — The Station redirects here. For the online sketch channel, see The Station (YouTube). The Station nightclub fire The fire at 40 seconds. Daniel Biechele is facing camera at right. Date February 20, 2003 ( … Wikipedia

The Amazing Race: China Rush — 1 Season run August 8, 2010 – October 30, 2010[1] Filming dates April 28, 2010 – June 3, 2010 No. of episodes 12 Winning team … Wikipedia

The Numbers Gang — In Pollsmoor Prison, Cape Town Years active 1911–present Territory All prisons in South Africa Ethnicity Primarily Cape Coloureds and Black Africans Criminal activities Extortion, Rape, Inmate Prostitution, Murder … Wikipedia

The Sacrament of Penance —     The Sacrament of Penance     † Catholic Encyclopedia ► The Sacrament of Penance     Penance is a sacrament of the New Law instituted by Christ in which forgiveness of sins committed after baptism is granted through the priest s absolution to… … Catholic encyclopedia

The Mole (U.S. season 2) — The Mole: The Next Betrayal Country of origin United States No. of episodes 13 … Wikipedia

The Wind in the Willows (1996 film) — The Wind in the Willows UK film poster Directed by Terry Jones Produced by … Wikipedia

The Knights Templar —     The Knights Templars     † Catholic Encyclopedia ► The Knights Templars     The Knights Templars were the earliest founders of the military orders, and are the type on which the others are modelled. They are marked in history     (1) by their … Catholic encyclopedia

The Seal of Confession —     The Law of the Seal of Confession     † Catholic Encyclopedia ► The Law of the Seal of Confession     In the Decretum of the Gratian who compiled the edicts of previous councils and the principles of Church law which he published about 1151,… … Catholic encyclopedia

The public scandal of the Dreyfus Affair — The scandal over falsely accused Alfred Dreyfus grew into a public scandal of unprecedented scale. Almost the entire french nation became divided between pro and anti Dreyfusards.Attitude of the pressAgainst this odious campaign was set in motion … Wikipedia

The Incarnation —     The Incarnation     † Catholic Encyclopedia ► The Incarnation     I. The Fact of the Incarnation     (1) The Divine Person of Jesus Christ     A. Old Testament Proofs     B. New Testament Proofs     C. Witness of Tradition     (2) The Human… … Catholic encyclopedia

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

the turn of the sentence

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

the turn of the sentence

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: